Справа № 526/833/24
Провадження № 3/526/647/2024
іменем України
28 жовтня 2024 рокусуддя Гадяцького районного суду Полтавської області Киричок С.А.,
з участю секретаря - Широколави О.В.,
захисника - Гусаренка О.М.,
особи, яка притягується до відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши адміністративну справу, яка надійшла від відділу поліції №1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, пенсіонера,
за ч.1 ст.130 та ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 23.02.2024 року серії ААД № 750543, 23 лютого 2024 року о 15 год. 11 хв. по вул. Набережна Грунь в м. Гадячі Миргородського району Полтавської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем Ford Transit, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на прилад Драгер відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України .
ОСОБА_1 в судовому засіданні категорично заперечивши вживання алкоголю, зазначив, що спиртних напоїв не вживав та не відмовлявся від освідування на стан алкогольного на місці зупинки чи в закладі охорони здоров'я. Жодної процедури освідування на стан алкогольного сп'яніння відносно нього не проводили взагалі.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення ОСОБА_1 та письмові пояснення ОСОБА_2 , суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
1) Відповідальність за ст. 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами особами, які перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 31 Закону України від 2 липня 2015 року, № 580-VIII «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Згідно п. 5 Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої Наказам МВС України 18.12.2018 року N 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних із виникненням у поліцейського особистого приватного становища.
Поміж цього, ВС КАС у справі № 216/5226/16-а в постанові від 18.07.2019 р. вказав, що доказом порушення ПДР не може бути відеозапис з нагрудної камери поліцейського, якщо він не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність вчинюваних процесуальних дій (винесення постанови, складання протоколу).
Пунктом 1 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я, МВС від 09.11.2015 р. №1452/735 (надалі по тесту - Інструкція) встановлено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу I цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Пунктом 7 Розділу 1 Інструкції встановлено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Таким чином, в зв'язку із незгодою з результатами огляду спеціальним технічним засобом, або при відмові, поліцейські зобов'язані були доставити водія до найближчого закладу охорони здоров'я для проведення огляду.
Водночас адміністративний матеріал не містить жодних належних та допустимих доказів, які підтверджують факт того, що працівник поліції пропонує пройти оляд на стан алкогольного на місці зупинки чи в закладі охорони здоров'я, а ОСОБА_1 відмовляється як значиться в протоколі.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог статті 266 КУпАП, вважається недійсним .
В частині притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, судом враховується, що протокол від 23.02.2024 року складений відносно ОСОБА_1 ґрунтується виключно на показаннях його дружини ОСОБА_2 , яка є інвалідом І групи внаслідок психічного захворювання, та в своїх письмових поясненнях пояснила, що викликала працівників поліції, щоб помститися чоловікові. Також, повідомила їм недостовірну інформацію про вживання ним алкоголю.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Водночас, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ст. 247, ст. 283, 284 КУпАП, суд, -
Закрити справу щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП та ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд.
Повний текст постанови складено 31.10.2024 року.
Суддя: С. А. Киричок