Справа № 136/2007/24
провадження № 2/136/504/24
31 жовтня 2024 року м. Липовець
Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Шпортун С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про тлумачення заповіту,
ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернулась до суду із зазначеним позовом до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про тлумачення заповіту.
Вивчивши та дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд приходить до висновку, що позовна заява не у повні мірі відповідає вимогам ст.175, 177 ЦПК України.
Так, відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, у позовній заяві позивач має навести виклад обставин, якими обґрунтовує свої вимоги та зазначити докази, що підтверджують вказані обставини.
В силу п.6 ч.3 ст.173 ЦПК України у позові слід зазначити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися.
На підставі ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Зі змісту позову судом встановлено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 відкрилась спадщина за заповітом вчиненим спадкодавцем 07.05.2009, відповідно до якого остання зробила особисте розпорядження, яким заповіла земельну ділянку, площею 2,6615 га, яка знаходиться на території Лозуватської сільської ради Липовецького району Вінницької області (Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ВН № 120884, виданий Липовецькою районною державною адміністрацією 30 вересня 2008 року), що буде належати їй на день її смерті і на що вона матиме право за законом, дочці ОСОБА_1 . Вказаний заповіт було посвідчено секретарем Лозуватської сільської ради Липовецького району Вінницької області, зареєстрованого в реєстрі за № 4. Позивач у строк, встановлений для прийняття спадщини, звернулася до приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Мельник М.В. за місцем знаходження спадкового майна, утім зазначає, що реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку позбавлена можливості з мотивів відмови нотаріусом, так як в заповіті та у правовстановлюючому документі - Державному акті ВН № 120884 міститься розбіжність у даті видачі, зокрема, в заповіті вказано, що Державний акт видано у 2008 році, в той час, як наданий спадкоємцем Державний акт видано у 2004 році.
Правовідносини на які вказує позивач у позові стосуються спадкування нею майна за заповітом.
Відповідно до роз'яснено у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, встановлювати коло спадкоємців.
Аналогічна позиція висловлена була у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування".
Згідно приписів ч. 4 ст. 49 Закону України "Про нотаріат" на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
При цьому, лише за наявності спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснює суд (ст.1256 ЦК України), а до спадщини входять не документи, що посвідчують право, зокрема державні акти про право власності на земельну ділянку, а права на саму земельну ділянку як об'єкт цивільних прав.
Отже, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, що виникають із спадкових правовідносин є наявність постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду в позовному провадженні. У протилежному випадку дії нотаріуса можуть бути оскаржені в передбаченому законом порядку.
Таким чином, позивачу необхідно на підтвердження позовних вимог і наявності правового характеру спору (наявності спору про право) надати суду постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Окрім цього, підлягає з'ясуванню коло осіб, які прийняли спадщину, на що звернуто було увагу у постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування", оскільки лише за їх відсутності територіальна громада може бути відповідачем у справах про спадкування, утім позивачем вказані обставини не наведено, доказів не надано.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
В зв'язку з викладеним позовну заяву необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк для виправлення її недоліків.
Керуючись ст.175,185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про тлумачення заповіту, - залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що якщо позивач не усунить недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатись неподаною і повернеться позивачеві.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Світлана ШПОРТУН