ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21384/24
провадження № 2/753/11108/24
"31" жовтня 2024 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Осіпенко Л.М., розглянувши питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Сологуб С.А. звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, справу передано на розгляд судді Осіпенко Л.М.
Однак, ознайомившись із змістом та формою позовної заяви, суд встановив, що вона подана без додержання вимог ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. У позовній заяві не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін, адреси електронної пошти.
Таких відомостей позов не містить.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Однак, позовна заява не містить доказів надсилання відповідачці копій поданих до суду документів.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу десятиденного строку з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення наведених недоліків, протягом якого позивачу необхідно надати суду: 1) докази надсилання відповідачці копій поданих до суду документів; 2) відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, адреси електронної пошти учасників справи.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185-187, 260, 261 ЦПК України, суд,-
Залишити без руху позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Встановити позивачу 10-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що у випадку, якщо недоліки не будуть усунені протягом встановленого судом строку, позов буде повернуто особі, яка його подала.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя: Л.М. Осіпенко