справа № 631/908/23
провадження № 2/631/126/24
31 жовтня 2024 року селище Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Мащенко С. В.
за участю:
секретаря судового засідання Тиндика А. О.
розглянувши усно у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду цивільну справу з єдиним унікальним № 631/908/23 (провадження № 2/631/126/24) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ «Про позбавлення батьківських прав»,-
До Нововодолазького районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Служби у справах дітей Нововодолазької селищної ради «Про позбавлення батьківських прав» (а. с. 2 - 4).
Зазначена заява зареєстрована за вхідним № 3713/23-вх із наданням автоматизованою системою документообігу суду єдиного унікального № 631/908/23 (провадження № 2/631/448/23) та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, обліково-статистичної картки справи та Контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, в день надходження передана на розгляд головуючого судді Мащенко С. В. (а. с. 2, 23).
Зі змісту заяви вбачається, що позивач просить позбавити відповідача батьківських прав у відношенні малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , не зазначаючи дати народження цієї дитини (а. с. 4).
Зважаючи на це та у відповідності до приписів частини 8 статті 187 Цивільного процесуального кодексу України суд в день надходження позову звернувся до Єдиного державного демографічного реєстру щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача, відповідь на який отримав за № 147833 про відсутність даних цієї особи в реєстрі (а. с. 24).
Тому згідно з правилом частини 6 статті 187 Цивільного процесуального кодексу України суд у визначений цим кодексом строк за вихідним № 2/631/448/23/4411/2023 звернувся до відповідних органів реєстрації місця перебування та місця проживання особи стосовно надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_2 , відповідь на які отримав 07.12.2023 року за вхідним № ЕП-2416/23-вх та № 6822/23-вх (а. с. 25, 26, 29, 30).
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області, прийнятою 08.12.2023 року, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Служби у справах дітей Нововодолазької селищної ради,- «Про позбавлення батьківських прав» було залишено без руху із наданням позивачу десятиденного строку для усунення недоліків (а. с. 31 - 38).
На виконання ухвали суду, позивачем подано заяву, зареєстровану за вхідним № 47/24-вх від 05.01.2024 року, в якій вона долучає до матеріалів справи лише квитанцію про сплату судового збору (а. с. 39).
Відтак, у межах строку, обумовленого цивільного процесуального кодифікованого закону України, Нововодолазький районний суд Харківської області 10.01.2024 року постановив відповідну ухвалу, якою прийняв позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрив провадження у справі й розпочав підготовче провадження (а. с. 42 - 46).
Положеннями частини 1 статті 196 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Під час підготовчого провадження сторонами були вчинені такі дії.
Одночасно із заявою по суті у виді позовної заяви та як додаток до неї позивачем долучено заяву про виклик в суд і допит в якості свідків:
- ОСОБА_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
- ОСОБА_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 21).
13.03.2024 року за вхідним № ЕП-463/24-вх від представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Служби у справах дітей Нововодолазької селищної ради Синиця М. повідомила суд про неможливість надання висновку органом опіки та піклування щодо доцільності чи ні у позбавленні відповідача батьківських прав внаслідок не проживання дітей на території Нововодолазької селищної ради.
В підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, про дату, час і місце цього засідання була повідомлена належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не сповістила, проте 16.08.2023 року за вхідним № 4366/23-вх зверталась в суд із заявою щодо проведення розгляду справи за її відсутності (а. с. 27).
Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання також не з'явився, про дату, час і місце засідання повідомлявся належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення підготовчого провадження або про його закриття не подавав.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Служби у справах дітей Нововдолазької селищної ради у підготовче судове засідання теж не з'явився, про дату, час і місце засідання повідомлявся належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не сповістив, натомість їх представник ОСОБА_7 , що діє в порядку самопредставництва як керівник органу, надала заяву, зареєстровану за вхідним № ЕП-463/24-вх від 13.03.2024 року, з проханням розглядати справи провести за їх відсутності.
Відповідно до змісту частини 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, а згідно з частиною 1 статті 223 цього ж кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Крім того, на підставі приписів частини 3 статті 211 цього ж кодексу особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у позивача та представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача сторін свідчать їх відповідні заяви, долучені до матеріалів справи.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04.11.1950 року Високими Договірними Сторонами в Римі, яка відповідно до приписів статті 9 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року (із змінами та доповненнями) є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-ІV від 23.02.2006 року (із змінами та доповненнями) обумовлює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, Європейський суд з прав людини у пунктах 39 - 41 свого Рішення від 08.11.2005 року у справі «Стрижак проти України» (заява № 72269/01) констатував наявність у заявника права надавати свої аргументи під час публічного слухання справи, недотримання якого було кваліфіковано як порушення частини 1 статті 6 Конвенції.
За таких обставин, беручи до уваги те, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації учасниками справи, що не з'явились, їх процесуальних прав на безпосередню участь у підготовчому провадженні в суді, покладаючись на заяву позивача та представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача щодо проведення підготовчого судового засідання за їх відсутності, ураховуючи той факт, що підстав для визнання необхідним безпосередньої їх участі, а також участі відповідача у підготовчому провадженні не має, суд вважає за можливе провести підготовче судове засідання та закрити підготовче провадження без них.
Приходячи до такого, суд зауважує, що імперативними приписами пункту 2 частини 2 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України обумовлено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим кодексом строку, зокрема, з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, що судом визнано поважними.
Зважаючи на це, та відповідно до змісту частини 5 і пунктів 1, 3 та 4 частини 8 статті 128 вказаного кодифікованого процесуального акту України про те, що судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а днем вручення судової повістки про виклик є день вручення її під розписку, а також день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, й ураховуючи, що належно повідомлені учасники справи вдруге не з'явились, суд приходить до переконання, що дійсно їх відсутність не перешкоджає закриттю підготовчого провадження у справі.
Таким чином, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи та всі фактичні данні, які мають значення для вирішення питання, пов'язаного із закриттям підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, - суд приходить до такого.
Під час проведення підготовчого судового засідання судом визначено предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників судового процесу, визначено обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази, визначено порядок розгляду справи, а також вчинено інші дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Відповідно до приписів статті 197 цивільного процесуального кодифікованого закону України, сторони не виявили бажання передати справу на розгляд третейського суду або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді.
Окрім того, спір між сторонами в добровільному порядку не врегульований, консенсусу щодо вирішення спору шляхом примирення вони не знайшли.
Відповідач ОСОБА_2 не скористався своїм правом щодо надання відзиву на позовну заяву.
Підчас підготовчого провадження у цій справі, питання про залучення до участі у справі інших осіб, заміну неналежного відповідача належним, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог й призначення експертизи не вирішувались.
Крім того, судом не встановлено підстав для розв'язування у даній справі й інших питань, визначених пунктами 8 - 14 частини 2 статті 197 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно з пунктом 15 частини 2 статті 197 Цивільного процесуального кодексу України у підготовчому судовому засідання суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декілька судових засідань у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 200 Цивільного процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Оскільки клопотань не надійшло, справа перебуває на стадії підготовчого провадження тривалий час, на протязі якого сторони мали об'єктивну змогу надати усі наявні у них докази, суд приходить до висновку про необхідність закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті суддею одноособово, у відкритому судовому засіданні, встановивши задля з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, наступний порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються: вислухати вступні слова учасників справи, допитати свідків та дослідити наявні письмові докази.
Постановляючи ухвалу суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.
За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.
Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.
При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.
Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.
Пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вищезазначеного Закону на законодавчому рівні унормовано, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до цього, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.
Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, воєнний стан на території України не припинений та не скасований, а тому справа перебувала на розгляді належного суду.
На підставі викладеного, керуючись статтею 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); статтею 17 і пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», статтями 1 - 5, 7, 12, 13, 18, 42, 43, 58, 62, 64, 76 - 80, 89, 128 - 131, 189, 196 - 198, 200, 211, 214, 223, 255, частиною 2 статті 256, пунктом 1 частини 1 та частиною 2 статті 258, статтями 259 - 261, частинами 5 та 11 статті 272, частиною 2 статті 352 та частиною 2 статті 353 Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями),-
Закрити підготовче провадження у цивільній справі з єдиним унікальним № 631/908/23 (провадження № 2/631/126/24) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ «Про позбавлення батьківських прав».
Призначити справу до судового розгляду по суті на 27 листопада 2024 року об 11 годині 00 хвилин та провести усно у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області, розташованого за адресом: вулиця Захисників України, будинок № 1, селище Нова Водолага Харківської області, 63202.
Викликати для допиту під час судового провадження в якості свідків:
-ОСОБА_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
-та ОСОБА_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, а також про дату, час і місце судового засідання повідомити всіх учасників справи, які не були присутніми у цьому судовому засідання, за правилами та в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, в тому числі шляхом надсилання судової повістки про виклик тим учасникам справи, які не скористались приписами частини 3 статті 211 зазначеного кодексу.
Роз'яснити учасникам справи, що їх неявка у судове засідання за умови належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних у ній даних чи доказів, крім випадків, визначених статтею 223 Цивільного процесуального кодексу України.
Також роз'яснити учасникам судового процесу, що згідно із приписами частини 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України, вони зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання, інакше вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Крім того, роз'яснити учасникам судового процесу, що згідно із приписами частини 1 та 2 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України, вони зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження), місцезнаходження, а також про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти або іншої аналогічної інформації під час провадження справи. У разі відсутності такої заяви судова повістка надсилається їм на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Вказане положення закону застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.
Повідомити учасників справи, що інформацію щодо її розгляду, вони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки:«http://nv.hr.court.gov.ua».
Копію ухвали надіслати учасникам судового процесу протягом двох днів з дня її складення в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала, що набрала законної сили, обов'язкова для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання ухвали є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Ухвалу постановлено, складено шляхом комп'ютерного набору та підписано суддею в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя С. В. Мащенко