Справа №: 2026/1115/2012 Провадження №1-в/630/31/24
Іменем України
31 жовтня 2024 року м. Люботин
Люботинський міський суд Харківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області подання Харківського РВ № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області у відношенні:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Манченки Харківського району Харківської області, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, розлученого, не працюючого, раніше судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
- про звільнення від покарання, призначеного вироком Люботинського міського суду Харківської області від 30 жовтня 2012 року за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 (два) років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, з встановленням іспитового строку 2 роки,
Начальник Харківського РВ № 2 філії Держаної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_4 звернулася до Люботинського міського суду Харківської області з поданням, в якому просить застосувати до ОСОБА_5 норми Закону України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» та звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання, призначеного вироком суду.
В обґрунтування подання заявник вказувала, що 19 листопада 2012 року до органу пробації надійшов вирок Люботинського міського суду Харківської області від 30 жовтня 2012 року про засудження ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, з встановленням іспитового строку 2 роки. Вирок був прийнятий до виконання.
09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким були внесені зміни до ст. 51 КУпАП, згідно з якими викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається дрібним, якщо його вартість на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На момент вчинення ОСОБА_5 крадіжки вартість викраденого майна, як про це вказано в обвинувальному вироку, становила 241,00 грн., що не перевищує розміру двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у 2012 році, тобто 1073,00 грн.
Враховуючи, що був прийнятий закон про кримінальну відповідальність, яким скасована кримінальна протиправність діяння, що поліпшує становище особи, та цей закон має зворотну дію у часі, то відповідно він поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності. Тому, на думку представника органу пробації, цей закон має бути застосований і до ОСОБА_5 як до особи, яка відбуває покарання і судимість якої не знято і не погашено.
Представник органу пробації ОСОБА_6 подала заяву, в якій просила задовольнити подане органу пробації клопотання та розглянути справу за її відсутності.
Прокурор ОСОБА_7 направила до суду заяву про розгляд подання за її відсутності, не заперечувала проти задоволення клопотання органу пробації.
Засуджений ОСОБА_8 про день, час і місце розгляду подання органу пробації повідомлявся належним чином, але в судове засідання не заявився, та причини його не явки суду невідомі. Його неявка не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Суд, дослідивши подання і додані до нього матеріали, встановив наступне.
Вироком Люботинського міського суду Харківської області від 30 жовтня 2012 року ОСОБА_5 було визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, за епізодом викрадення 25 червня 2012 року майна потерпілої ОСОБА_9 , та за епізодом викрадення 10 серпня 2012 року майна потерпілого ОСОБА_10 , та призначено йому покарання у виді 2 років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_5 було звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 (три) роки, з покладенням на нього обов'язків не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, та періодично з'являтися для реєстрації.
Вирок набрав законної сили 15 листопада 2012 року і на теперішній час вказаний вирок знаходяться на виконанні у Харківському РВ № 2 філії Держаної установи «Центр пробації» в Харківській області, в межах територіальної юрисдикції Люботинського міського суду Харківської області.
На розгляді в Харківському районному суді Харківської області перебуває кримінальне провадження № 12014220430003537 від 27 серпня 2014 року, в якому особою, якій повідомлено про підозру, є ОСОБА_5 . Під час розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_5 був оголошений у розшук.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 та ч. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України приведення вироку стосовно особи, що відбуває покарання, у відповідність з новим законом, який звільняє від покарання, вирішується судом, у межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - за клопотанням засудженого, його захисника, законного представника або за поданням прокурора, органу або установи виконання покарань.
09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, якими передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підвищена верхня межа вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, до 2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Цей Закон є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.
Зміни, внесені Законом № 3886 IX, мають зворотну дію в часі.
У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та підпункту 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.
Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886 IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
Такого висновку дійшла об'єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 278/1566/21.
Отже, із часу набуття 09 серпня 2024 року чинності Законом № 3886-IX кримінальна відповідальність за статтями 185, 190, 191 КК може настати, лише якщо розмір викраденого перевищує 2 розміри неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Унаслідок цієї зміни частина діянь, які на час їх вчинення передбачали кримінальну відповідальність, після цього охоплюється диспозицією ст. 51 КУпАП.
За обставинами кримінального провадження, які були встановлені вироком Люботинського міського суду Харківської області від 30 жовтня 2012 року, засуджений ОСОБА_5 вчинив один епізод таємного викрадення майна потерпілої ОСОБА_9 25 червня 2012 року на суму 168,00 грн., а також вчинив один епізод таємного викрадення майна потерпілого ОСОБА_10 10 серпня 2012 року на суму 241,00 грн. Відповідно до Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК, у 2012 році становила 1073,00 грн.
Оскільки вартість викраденого майна на час вчинення діяння не перевищувала 2 розміри неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, до цього діяння має застосовуватися ст. 5 КК.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Оскільки ОСОБА_5 було засуджено за злочини, відповідальність за які передбачена ст. 185 КК України, але караність яких була усунена, то він підлягає негайному звільненню від подальшого відбуття призначеного за вироком суду покарання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 74 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд
Подання Харківського РВ № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області про звільнення від покарання - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Люботинського міського суду Харківської області від 30 жовтня 2012 року за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 (два) років позбавлення волі.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
СуддяОСОБА_1