Справа №191/4030/24
Провадження № 1-в/191/392/24
23 жовтня 2024 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» про звільнення від призначеного судом покарання відносно засудженого ОСОБА_4 ,
У провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває клопотання Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» про звільнення від призначеного судом покарання відносно засудженого ОСОБА_4 .
Від представника державної установи та засудженого надійшли заяви про розгляд клопотання без їхньої участі.
У судовому засіданні прокурор зазначив, що вважає за необхідне звільнити засудженого від покарань за вчинення крадіжок, де було усунуто караність діянь, однак, загалом засуджений не підлягає звільненню з установи виконання покарань.
Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали долучені до клопотання, прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 25.10.2022 року ОСОБА_4 було засуджено за вчинення 27.12.2021 року кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, яким було завдано майнову шкоду в сумі 2355,00 грн., та за вчинення 11.01.2022 року кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, яким було завдано майнову шкоду в сумі 450,00 грн., до 3 років позбавлення волі, а також за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України до покарання до 1 року позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України визначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі та відповідно до ст.71 КК України остаточне покарання визначено у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, шляхом часткового приєднання до покарання за даним вироком невідбутого покарання, призначеного вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20.02.2019 року.
Вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20.02.2019 року ОСОБА_4 було засуджено за вчинення на початку лютого 2018 року та кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, яким було завдано майнову шкоду в сумі 2355,00 грн. до 2 років позбавлення волі та за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі. Із застосуванням ч.1 ст.70 КК України остаточне покарання визначено у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання покарання, призначеного вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 15.06.2015 року, до 3 років 8 місяців позбавлення волі.
Вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 15.06.2015 року ОСОБА_4 було засуджено за вчинення 02.02.2015 року кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, яким було завдано майнову шкоду в сумі 1146,66 грн., до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання частково приєднано покарання за вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 31.03.2014 року та призначено остаточне покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі.
Вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 31.03.2014 року ОСОБА_4 було засуджено за вчинення 11.02.2014 року кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, яким було завдано майнову шкоду в сумі 747,00 грн., до 2 років обмеження волі, та за вчинення 14.02.2014 року кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, яким було завдано майнову шкоду в сумі 5808,76 грн. до 3 років позбавлення волі, а також за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України до покарання у вигляді 1 року позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України визначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК україни було звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком на 3 роки.
Початок строку покарання засудженого ОСОБА_4 - 27.12.2022 року, а кінець строку покарання - 27.06.2026 року.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Згідно п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
За загальним правилом, закріпленим у ч.2 ст.4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За змістом ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 р. № 3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 р., встановлено, що дії щодо чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 1218,00 грн. у 2014 та 2015 роках, 1762 грн. у 2018 році, 2270,00 грн. у 2021 році та 2481,00 грн. у 2022 році) є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Таким чином, у зв'язку із декриміналізацією частини вчинених ОСОБА_4 діянь, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для звільнення засудженого від призначеного покарання:
- за епізодом вчинення 11.01.2022 року кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України за вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 25.10.2022 року;
- за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України за вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20.02.2019 року;
- за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України за вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 15.06.2015 року;
- за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України за вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 31.03.2014 року.
Відповідно до положень ч.2 ст.74 КК України (в ред. ЗУ № 3886-ІХ від 18.07.2024 року) особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
У той же час, суд зазначає, що звільнення ОСОБА_4 від призначеного покарання за рядом кримінальних правопорушень, не змінює строку його остаточного покарання, що було призначене вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 25.10.2022 року, так як ним одночасно було вчинено ряд інших кримінальних правопорушень.
Керуючись ст.537, 539 КПК України, ст.74 КК України, суд
задовольнити клопотання Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» про звільнення від призначеного судом покарання відносно засудженого ОСОБА_4 .
Негайно звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з усуненням законом караності діянь, за які він був засуджений, від призначеного покарання:
- за епізодом вчинення 11.01.2022 року кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України за вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 25.10.2022 року;
- за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України за вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20.02.2019 року;
- за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України за вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 15.06.2015 року;
- за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України за вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 31.03.2014 року.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1