01032, місто Київ, вул. Комінтерну, 16 230-31-77
про повернення позовної заяви
"27" вересня 2010 р. № 02-03/1469/15
Суддя Рябцева О.О. розглянувши позовну заяву і додані до неї документи
за позовом комунального підприємства «Фонд комунального майна», Київська обл., м.Славутич
до товариства з обмеженою відповідальністю-фірма «Відродження Полісся», Київська обл., м.Славутич
про примусове виселення з нежитлового приміщення
Встановив:
Подана позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог; виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
Позивачем не дотримано вказаних вимог, оскільки позовна заява не містить зазначення обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Позивач просить суд виселити ТОВ-фірму «Відродження Полісся»з орендованого приміщення, повернувши зазначене приміщення позивачу, проте позивачем не зазначено обставин, на яких ґрунтується вимога про примусове виселення відповідача, оскільки, як наслідок розірвання договору оренди є зобов'язання повернути приміщення, передане за договором оренди. Крім того, позовна заява не містить чіткого змісту позовних вимог, оскільки позивач просить суд виселити відповідача та повернути орендоване приміщення, проте зазначені позовні вимоги не можуть бути заявлені одночасно.
Таким чином, позовна заява не містить зазначення обставин, на яких ґрунтується вимога про примусове виселення відповідача та чіткого змісту позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.
Згідно з п. 32 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції, від 22.04.1993р., № 15 з позовних заяв про право власності на майно, про визнання недійсними договорів відчуження майна, про визнання права на частку в майні, про виділення частки із загального майна і про витребування спадкоємцями належної їм частки майна державне мито сплачується виходячи із вартості розшукуваного майна або його частки.
Отже, позовні вимоги є вимогами майнового характеру.
Згідно з п.п. “а” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” зі змінами згідно Закону України від 25.03.2005р. № 2505 -IV “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет на 2005рік” та деяких інших законодавчих актів України” із позовних заяв майнового характеру справляється державне мито у розмірі 1 відсоток від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 102,00 грн. до 25500,00 грн.).
Проте, при подачі позовної заяви державне мито до Державного бюджету України сплачене позивачем згідно з платіжним дорученням № 761 від 20.09.2010 р. у сумі 85,00 грн., як за вимогу немайнового характеру, що є порушенням п.п. “а” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” щодо сплати державного мита за позовну вимогу майнового характеру.
Отже, платіжне доручення № 761 від 20.09.2010 р. не може бути документом, що підтверджує сплату державного мита у встановленому розмірі.
Отже, позовна заява з вказаних підстав підлягає поверненню без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачеві без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Додаток: позовна заява та додані до неї документи на 30 арк. - в першу адресу.
Суддя Рябцева О.О.