01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"15" жовтня 2010 р. Справа № 20/136-09/17
Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Хвиля”
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відкритого акціонерного товариства “Київський ювелірний завод”
про визнання недійсними рішень від 09.09.2005р. № 10-ХХІІ-ХХІV та від 22.11.2005р. № 14-ХХІІІ-ХХІV та визнання недійсними договору оренди землі від 30.12.2005р. та договору про зміни до договору оренди землі від 24.03.2006 р.
За участю представників:
від позивача Смулянський О.В. (дов. № 16 від 27.02.2009р.);
від відповідача не з'явилися;
від третьої особи не з'явилися.
Обставини справи:
Гвоздівська сільська рада Васильківського району Київської області (далі - позивач) звернулась з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Хвиля” (далі - відповідач) про визнання недійсними рішень № 10-ХХІІ-ХХІV від 09.09.2005р. та № 14-ХХІІІ-ХХІV від 22.11.2005 р. та визнання недійсними договору оренди землі від 30.12.2005 р. та договору про зміни до договору оренди землі від 24.03.2006р.
Позивач обгрунтував свої вимоги порушенням законодавства при прийняті рішень Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області “Про погодження проекту із землеустрою для створення зони відпочинку в селі Гвоздів Васильківського району” № 10-ХХІІ-ХХІV від 09 вересня 2005 року та “Про передачу в довгострокову оренду земельних ділянок” № 14-ХХІІІ-ХХІV від 22 листопада 2005 року. Крім того, у зв'язку з викладеним позивач вважає, що і укладені між позивачем та відповідачем на виконання вказаних рішень договір оренди земельної ділянки від 30.12.2005р. та договір про внесення змін до вказаного договору оренди землі від 24.03.2006р. були укладені без належних правових підстав, а тому підлягають визнанню недійсними та скасуванню у судовому порядку.
Ухвалою господарського суду Київської області від 10.07.2009р. (суддя Бабкіна В.М.) порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду.
Ухвалою господарського суду Київської області від 19.11.2009р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Відкрите акціонерне товариство “Київський ювелірний завод”.
Рішенням господарського суду Київської області від 02.02.2010р. (суддя Бабкіна В.М.), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.04.2010р. у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.07.2010р. вказані рішення та постанову скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.
29.07.2010р. господарським судом Київської області одержано матеріали справи № 20/136-09 разом із супровідним листом Вищого господарського суду України № 02.03-29/393 від 23.07.2010р.
На підставі резолюцію голови господарського суду Київської області 23.09.2010р. справу № 20/136-09 передано до розгляду судді Горбасенку П.В.
Ухвалою господарського суду Київської області від 27.09.2010р. (суддя Горбасенко П.В.) справу № 20/136-09 прийнято до провадження, присвоєно їй № 20/136-09/17, розгляд справи призначено на 08.10.2010р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 08.10.2010р. розгляд справи відкладено на 15.10.2010р.
В судовому засіданні 15.10.2010р. представник позивача повністю підтримав позов.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 08.10.2010р. та 15.10.2010р. не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду даної справи були повідомлені належним чином.
Враховуючи, що неявка представників відповідача та третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності представників відповідача та третьої особи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд
Згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 001121 від 18.09.1999р., виданого на підставі рішення Гвоздівської сільської ради народних депутатів № 4 від 14.09.1999р. ВАТ “Українські ювеліри” (у 2001 році перейменоване у ВАТ “Київський ювелірний завод”) надано у постійне користування земельну ділянку площею 7,4 га, що розташована в селі Гвоздів Васильківського району Київської області для будівництва та експлуатації ставка.
ВАТ “Українські ювеліри” за власні кошти побудувало комплекс гідротехнічних споруд для створення та функціонування ставка.
20.08.2001 року між ТОВ “Хвиля” та ВАТ “Київський ювелірний завод” було укладено договір купівлі-продажу № 299/01, відповідно до якого ТОВ “Хвиля” купило, а ВАТ “Київський ювелірний завод” продало комплекс гідротехнічних споруд в с. Гвоздів Васильківського району Київської області.
Рішенням Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області „Про погодження проекту із землеустрою для створення зони відпочинку в селі Гвоздів Васильківського району” № 10-ХХІІ-ХХІV від 09.09.2005р. вирішено погодити проект землеустрою для створення зони відпочинку ТОВ „Хвиля” загальною площею 7,4 га, в тому числі: - водне дзеркало - 5,1 га, прибережних захисних смуг - 1,6989 га, забудовані землі - 0,6011 га, що в селі Гвоздів Васильківського району.
Рішенням Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області „Про передачу в довгострокову оренду земельних ділянок” № 14-ХХІІІ-ХХІV від 22.11.2005р. вирішено: затвердити проект відведення земельної ділянки площею 7,4 га в довгострокову оренду відповідачу для створення зони відпочинку, що знаходиться в межах с. Гвоздів Васильківського району Київської області, земельну ділянку, що знаходиться в межах населеного пункту загальною площею7,4 га, в тому числі: - водне дзеркало - 5,1 га, прибережних захисних смуг - 1,6989 га, забудовані землі - 0,6011 га передати відповідачу в довгострокову оренду без права викупу строком на 49 років для створення зони відпочинку.
30.12.2005р. між Гвоздівською сільською радою Васильківського району Київської області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Хвиля” (Орендар) був укладений договір оренди землі, посвідчений державним нотаріусом Васильківської районної державної нотаріальної контори Київської області Бобковим О.В., зареєстрований в реєстрі за № 2-7895 та зареєстрований Васильківським відділом Київської філії центру Державного земельного кадастру від 31.03.2006р. за № 040632600002.
Пунктом 1.1 договору встановлено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування, без права викупу, земельну ділянку для створення зони відпочинку, що перебуває у державній власності, загальною площею 7,4 га, в тому числі: водне дзеркало - 5,1 га, прибережних захисних смуг - 1,6989 га, забудовані землі - 0,6011 га, розташовану на території села Гвоздів Васильківського району Київської області, в межах населеного пункту.
Пунктом 4.1 договору оренди землі встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 0,4 % від нормативної грошової оцінки земель в сумі 41 грн. 46 коп. на рік.
На виконання вказаного договору 15.01.2006р. позивач передав, а відповідач прийняв земельну ділянку загальною площею 7,4 га для використання згідно цільового призначення, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки в оренду на території Гвоздівської сільської ради від 15.01.2006р. (а.с. 10, т. 1).
24.03.2006р. між Гвоздівською сільською радою Васильківського району Київської області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Хвиля” (Орендар) був укладений договір про зміни до договору оренди землі, посвідчений державним нотаріусом Васильківської районної державної нотаріальної контори Київської області Бобковим О.В., зареєстрований в реєстрі за № 2-1330, в якому пункт 4.1 договору оренди землі викладено в такій редакції: “Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1,5 % від нормативно грошової оцінки земель в сумі 154 грн. 77 коп. на рік”.
Як вбачається з листа Гвоздівської сільської ради № 144 від 22.09.2009р. (а.с. 69, т. 1) в архіві та матеріалах сільської ради відсутні: заяви (клопотання) ТОВ “Хвиля” про надання в оренду земельної ділянки площею 7,4 га в с. Гвоздів та матеріалів (документів), що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування; рішення Гвоздівської сільської ради про розгляд заяви (клопотання) ТОВ “Хвиля”та про надання згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки в оренду; рішення Гвоздівської сільської ради про розгляд проекту відведення земельної ділянки в оренду ТОВ “Хвиля” та прийняття рішення про надання земельної ділянки ТОВ “Хвиля”в оренду з затвердженням істотних умов договору оренди, у тому числі орендної плати із зазначенням її розміру у 0,4 % від нормативної грошової оцінки землі в розмірі 41 грн. 46 коп. на рік; заяви (клопотання) ТОВ “Хвиля” про внесення змін до істотних умов договору оренди землі, а саме - про зміну розміру орендної плати на 1,5 % від нормативної грошової оцінки землі в сумі 154 грн. 77 коп. на рік; рішення Гвоздівської сільської ради про згоду на укладання між Гвоздівською сільською радою та ТОВ “Хвиля” договору про зміни істотних умов договору оренди землі, з визначенням розміру орендної плати у 1,5 % від нормативної грошової оцінки землі в сумі 154 грн. 77 коп. на рік; рішення Гвоздівської сільської ради про затвердження договору оренди землі від 30.12.2005 року; рішення Гвоздівської сільської ради про затвердження договору про зміни до договору оренди землі від 24.03.2006 року; документи, що є невід'ємною частиною договору оренди землі: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); проект відведення земельної ділянки; витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; витяг про експертну грошову оцінку земельної ділянки. Водночас рішення сільської ради „Про передачу в довгострокову оренду земельних ділянок” від 22.11.2005 р. № 14-ХХІІІ-ХХІV містить посилання на розгляд радою заяви ТОВ “Хвиля” про передачу в оренду земельної ділянки площею 7,4 га для створення зони відпочинку, що знаходиться в межах села Гвоздів Васильківського району Київської області і межує з вул. Комарова без вказівки на номер та дату вказаної заяви. Відповідачем не надано суду будь-яких доказів звернення з такою заявою до Гвоздівської сільської ради ще у 2002 році, як про це вказано у відзиві відповідача (а.с. 26-27, т. 1).
Суд встановив, що ВАТ „Київський ювелірний завод” на момент прийняття позивачем спірних рішень та укладення спірних договорів було законним користувачем спірної земельної ділянки, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 001121 (вказаний акт є чинним на момент судового розгляду справи та не є скасованим в адміністративному чи судовому порядку); спірна земельна ділянка у третьої особи не вилучалася для подальшої передачі в оренду відповідачу; позивач згідно рішень Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області „Про погодження проекту із землеустрою для створення зони відпочинку в селі Гвоздів Васильківського району” № 10-ХХІІ-ХХІV від 09.09.2005р., та „Про передачу в довгострокову оренду земельних ділянок” № 14-ХХІІІ-ХХІV від 22.11.2005р., договору оренди землі від 30.12.2005 р. та договору про зміни до договору оренди землі від 24.03.2006р. передав відповідачу земельну ділянку, яка знаходилася на праві постійного землекористування у ВАТ „Київський ювелірний завод”.
Згідно ч. 1 ст. 11112 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
В постанові Вищого господарського суду України від 20.07.2010р. у справі № 20/136-09 суд касаційної інстанції вказав на необхідність встановлення місцевим господарським судом обставин, передбачених ст. 268 ЦК України в частині правомірності застосування позовної давності до вимог позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).
Пунктом четвертим ч. 1 ст. 268 ЦК України передбачено, що позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності.
Суд встановив, що представником відповідача заявлено клопотання про застосування до вимог позивача позовної давності; позивачем заявлено вимогу визнання недійсними рішень Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області „Про погодження проекту із землеустрою для створення зони відпочинку в селі Гвоздів Васильківського району” № 10-ХХІІ-ХХІV від 09.09.2005р. та „Про передачу в довгострокову оренду земельних ділянок” № 14-ХХІІІ-ХХІV від 22.11.2005р. та визнання недійсними договору оренди землі від 30.12.2005 р. та договору про зміни до договору оренди землі від 24.03.2006р.
У зв'язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку, що на вимоги позивача не поширюється позовна давність, оскільки предметом позову є вимоги про визнання незаконними актів органу місцевого самоврядування, якими порушено речове право позивача.
Предметом позову є вимога про визнання недійсними рішення Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області „Про погодження проекту із землеустрою для створення зони відпочинку в селі Гвоздів Васильківського району” № 10-ХХІІ-ХХІV від 09.09.2005р., рішення Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області „Про передачу в довгострокову оренду земельних ділянок” № 14-ХХІІІ-ХХІV від 22.11.2005р., визнання недійсними договору оренди землі від 30.12.2005р., договору про зміни до договору оренди землі від 24.03.2006р. та зобов'язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку загальною площею 7,4 га, в тому числі: - водне дзеркало - 5,1 га, прибережних захисних смуг - 1,6989 га, забудовані землі - 0,6011 га, розташовану в межах населеного пункту на території села Гвоздів Васильківського району Київської області за актом приймання-передачі земельної ділянки.
Частиною першою статті 124 Земельного кодексу України (в редакції на момент прийняття оспорюваних рішень та укладання договору оренди землі) встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до ч.ч. 1 ст. 30 Земельного кодексу України 1990 року, в редакції на момент укладення договору купівлі-продажу від 20.08.2001р., при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. При передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди.
Приписами частини четвертої статті 30 ЗК України передбачено право власності або право користування земельною ділянкою у перелічених випадках посвідчується Радами народних депутатів відповідно до вимог статті 23 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 23 ЗК України 1990 року право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Тобто, окрім переходу права користування земельною ділянкою до нового власника розташованого на ній майна, чинне на той час земельне законодавство передбачало оформлення цього права, зокрема, у вигляді отримання новим землекористувачем державного акта на право постійного землекористування.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем не було здійснено посвідчення права ТОВ “Хвиля” на користування спірною земельною ділянкою.
Водночас за Земельним кодексом України 2001 року, в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваних рішень Гвоздівської сільської ради, серед підстав припинення права користування земельною ділянкою визначено добровільну відмову від права користування земельною ділянкою (пункт а) частини першої статті 141 ЗК України).
Згідно ч. 3 статті 142 ЗК України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.
Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації (частина четверта тієї ж статті).
Суд встановив, що Гвоздівською сільською радою рішення про припинення права постійного користування ВАТ „Київський ювелірний завод” земельною ділянкою загальною площею 7,4 га не приймалося; спірна земельна ділянка не була повернута Гвоздівській сільській раді, і відповідно, в останньої були відсутніми підстави для розпорядження нею, зокрема, в частині передачі її в оренду позивачеві; посвідчення права відповідача на користування спірною земельною ділянкою під час дії ЗК України 1990 року здійснено не було.
Таким чином рішення Гвоздівської сільської ради від 09.09.2005р. № 10-ХХІІ-ХХІV та від 22.11.2005 р. № 14-ХХІІІ-ХХІV є прийнятими з порушенням порядку передачі в оренду земельних ділянок юридичним особам, встановленого Земельним кодексом України.
Крім того, позивач просить суд визнати недійсними договір оренди землі від 30.12.2005р., та договір про зміни до договору оренди землі від 24.03.2006р., укладені між сторонами.
Частиною першої статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України „Про оренду землі” (далі -Закон) орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.
Об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності (ст. 3 Закону).
Згідно ст. 15 Закону істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо. Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом. У разі якщо договором оренди землі передбачається здійснити заходи, спрямовані на охорону та поліпшення об'єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.
Статтею 210 ЦК України передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.
Приписами статті 20 Закону передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.
Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України (у редакції, що діяла на момент укладення оспорюваних договорів) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Отже, наявність рішення органу місцевого самоврядування є необхідною правовою передумовою укладення договору оренди земельної ділянки.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку щодо недійсності рішення Гвоздівської сільської ради від 22.11.2005 р. № 14-ХХІІІ-ХХІV „Про передачу в довгострокову оренду земельних ділянок”, дане рішення не могло створювати правових наслідків відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, зокрема, бути правовою підставою укладення договору оренди землі.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Отже, спірний договір оренди земельної ділянки від 30.12.2005р. укладено без належної правової підстави, що суперечить наведеним вище приписам ст. 124 Земельного кодексу України, а також вимогам статті 16 Закону України „Про оренду землі”.
У зв'язку з викладеним договір від 24.03.2006р. про зміни до договору оренди землі від 30.12.2005р. також є укладеним без належних правових підстав, а відтак -недійсним, і, відповідно підлягає визнанню недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем, належними та допустимими доказами у розумінні ст. 34 ГПК України, не доведено суду факту державної реєстрації договору від 24.03.2006р. про зміни до договору оренди землі від 30.12.2005р. як необхідної умови для встановлення дійсності даного правочину.
Позивачем також заявлено вимогу про зобов'язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку загальною площею 7,4 га, в тому числі: - водне дзеркало - 5,1 га, прибережних захисних смуг - 1,6989 га, забудовані землі - 0,6011 га, розташовану в межах населеного пункту на території села Гвоздів Васильківського району Київської області за актом приймання-передачі земельної ділянки.
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч. 1 ст. 216 ЦК України).
Суд встановив, що оскільки договір оренди землі від 30.12.2005р., та договір про зміни до договору оренди землі від 24.03.2006р., укладені між сторонами є недійсними, а відповідач користувався і користується спірною земельною ділянкою, переданою йому згідно спірних договорів, то орендна плата за весь час користування відповідачем вказаною земельною ділянкою не підлягає поверненню.
У зв'язку з вищевикладеним суд дійшов висновку, що вимога про зобов'язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку загальною площею 7,4 га, в тому числі: - водне дзеркало - 5,1 га, прибережних захисних смуг - 1,6989 га, забудовані землі - 0,6011 га, розташовану в межах населеного пункту на території села Гвоздів Васильківського району Київської області за актом приймання-передачі земельної ділянки є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем, належними та допустимими доказами у розумінні ст. 34 ГПК України, не доведено суду правомірності отримання ним в оренду спірної земельної ділянки.
Посилання відповідача на той факт, що він в 2002р. звертався до позивача із заявою про надання спірної земельної ділянки в оренду, що підтверджується змістом рішенням сільської ради „Про передачу в довгострокову оренду земельних ділянок” № 14-ХХІІІ-ХХІV від 22.11.2005р. відхиляється судом, оскільки як вбачається з листа Гвоздівської сільської ради № 144 від 22.09.2009р. (а.с. 69, т. 1) в архіві та матеріалах сільської ради відсутні заяви (клопотання) ТОВ “Хвиля” про надання в оренду земельної ділянки площею 7,4 га в с. Гвоздів та матеріалів (документів), що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування. Крім того, як вбачається із змісту вказаного рішення ради, у ньому відсутня вказівка на номер та дату заяви позивача про надання земельної ділянки в оренду.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи документами і відповідно підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним рішення Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області „Про погодження проекту із землеустрою для створення зони відпочинку в селі Гвоздів Васильківського району” № 10-ХХІІ-ХХІV від 09.09.2005р.
3. Визнати недійсним рішення Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області „Про передачу в довгострокову оренду земельних ділянок” № 14-ХХІІІ-ХХІV від 22.11.2005р.
4. Визнати недійсним договір оренди землі від 30.12.2005р., укладений між Гвоздівською сільською радою Васильківського району Київської області (08634, Київська обл., Васильківський район, с. Гвоздів, вул. Леніна, буд. 3; код ЄДРПОУ 04359212) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Хвиля” (08634, Київська обл., Васильківський район, с. Гвоздів, вул. Київська, буд. 5; код ЄДРПОУ 31496203), посвідчений державним нотаріусом Васильківської районної державної нотаріальної контори Київської області Бобковим О.В., зареєстрований в реєстрі за № 2-7895 і зареєстрований Васильківським відділом Київської філії центру ДЗК 31.03.2006р. за № 040632600002.
5. Визнати недійсним договір від 24.03.2006р. про зміни до договору оренди землі, укладений між Гвоздівською сільською радою Васильківського району Київської області (08634, Київська обл., Васильківський район, с. Гвоздів, вул. Леніна, буд. 3; код ЄДРПОУ 04359212) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Хвиля” (08634, Київська обл., Васильківський район, с. Гвоздів, вул. Київська, буд. 5; код ЄДРПОУ 31496203), посвідчений державним нотаріусом Васильківської районної державної нотаріальної контори Київської області Бобковим О.В., зареєстрований в реєстрі за № 2-1330.
6. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Хвиля” (08634, Київська обл., Васильківський район, с. Гвоздів, вул. Київська, буд. 5; код ЄДРПОУ 31496203) повернути Гвоздівській сільській раді Васильківського району Київської області (08634, Київська обл., Васильківський район, с. Гвоздів, вул. Леніна, буд. 3; код ЄДРПОУ 04359212) земельну ділянку загальною площею 7,4 га, в тому числі: - водне дзеркало - 5,1 га, прибережних захисних смуг - 1,6989 га, забудовані землі - 0,6011 га, розташовану в межах населеного пункту на території села Гвоздів Васильківського району Київської області за актом приймання-передачі земельної ділянки.
7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Хвиля” (08634, Київська обл., Васильківський район, с. Гвоздів, вул. Київська, буд. 5; код ЄДРПОУ 31496203) на користь Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області (08634, Київська обл., Васильківський район, с. Гвоздів, вул. Леніна, буд. 3; код ЄДРПОУ 04359212) 85 (вісімдесят п'ять гривень) 00 коп. державного мита та 315 (триста п'ятнадцять гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя Горбасенко П.В.
Повне рішення складено: 18.10.2010р.