Справа № 712/12328/24
Провадження № 2/712/3608/24
31 жовтня 2024 року м. Черкаси
Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Марцішевська О.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Ткаченко Інна Павлівна про усунення від права на спадкування, -
16 жовтня 2024 року позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернулася з позовом до відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа: приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Ткаченко Інна Павлівна (м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, 31) про усунення від права на спадкування.
В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що згідно свідоцтва про народження позивачки її матір'ю є ОСОБА_3 , її рідним братом є ОСОБА_2 . Після укладення шлюбу позивачка змінила прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 . Згідно свідоцтва про смерть мати позивачки ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті матері залишилось спадкове майно, квартира за адресою: АДРЕСА_3 . Згідно витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі від 16.01.2024 року спадкодавцем є ОСОБА_3 . Мати позивачки довготривалий час хворіла, а відповідач самоусунувся від спілкування із своєю матір'ю, спадкодавцем. Не брав участі в утриманні та догляді за матір'ю. У подальшому, починаючи з 2019 року, здоров'я матері позивачки почало постійно погіршуватись. Останні три роки (з 2019 року до часу смерті) спадкодавець постійно хворіла, внаслідок хвороби перебувала у безпорадному стані, потребувала постійного піклування, догляду та матеріальної допомоги. Тому саме позивачка ОСОБА_1 фактично останні три роки життя спадкодавця опікувалася нею, забезпечувала останній належне лікування та харчування. Відповідач ОСОБА_2 на прохання позивача відмовлявся допомагати у догляді за матір'ю. Після смерті спадкодавця саме позивач займалася похованнями, нею були понесені витрати пов'язані із похоронами спадкодавця. Відповідач, якому було відомо про смерть спадкодавця, не приймав жодної участі у витратах на поховання, на похорони не приїхав.
Просить суд усунути ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 від права на спадкування квартири після матері ОСОБА_3 .
Відповідно до відповіді департаменту «Центр надання адміністративних послуг» ЧМР від 29.10.2024 року відповідач ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 по 15.08.2008 року.
Розглянувши матеріали позовної заяви, що справа не підсудна Соснівському районному суду м. Черкаси, у зв'язку з чим підлягає передачі за підсудністю до належного суду.
Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, сімейних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Як визначено ч. 1 ст. 23 ЦПК України, усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених ч.ч. 2,3 ст. 23 ЦПК України.
Відповідно до визначеного ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» права на повноважний суд, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Вказана норма кореспондується з положеннями ст. 6 Конвенції, відповідно до якої в поняття «суд, встановлений законом», входить лише той суд, до підсудності якого віднесений розгляд тієї чи іншої справи.
Відповідно до ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
У відповідності до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Отже, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Як зазначено у постанові Верховного Суду у справі № 910/6644/18 від 09.09.2020 р. виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як прямо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном. Аналогічна правова позиція сформульована у постанові Верховного Суду у справі № 638/1988/17 від 10.04.2019 р.
Як вбачається з позовної заяви позивачем подано позов про усунення від права спадкування на майно, а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 .
Враховуючи вказане, даний позов подано на розгляд Соснівського районного суду м. Черкаси з порушенням правил виключної підсудності, оскільки позов поданий опосередковано з приводу нерухомого майна на території Придніпровського районного суду м. Черкаси.
Верховний Суд у справі № 910/6644/18 висловився щодо правил виключної підсудності відносно нерухомого майна - виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Згідно положень п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суддя передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 р. Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р. № 3477-IV, інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Відповідно до усталеної прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» ( рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76, доповідь Комісії від 12 жовтня 1978 року).Суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії», що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…).
Зазначена правова позиція дає можливість виділити дві умови відповідності критерію «суд, встановлений законом»: організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).
Виходячи з аналізу положень ЦПК України, Конвенції про захист прав і основоположних свобод, прецедентної практики ЄСПЛ, суд приходить до висновку про необхідність направлення означеної справи для розгляду по суті за підсудністю до суду, якому ця справа територіально підсудна, в силу вимог ст.ст.30, 31 ЦПК України, оскільки Соснівський районний суд м. Черкаси не є судом, повноважним згідно закону на розгляд даної справи та розгляд справи призведе до порушення права позивача на справедливий судовий розгляд.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для передачі вказаної справи за підсудністю до належного суду, яким є Придніпровський районний суд м. Черкаси.
Керуючись ст. ст.30, 31, 32, 352-354 ЦПК України, суд, -
Направити цивільну справу № 712/12328/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Ткаченко Інна Павлівна про усунення від права на спадкування за підсудністю до Придніпровського районного суду м. Черкаси.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення (підписання) ч. 1, 2 ст. 261 ЦПК України.
Апеляційні скарги на ухвалу можуть бути подані протягом 15 днів з дня її складення до Черкаського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Інформацію стосовно справи можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua.
Суддя: О.М. Марцішевська
Дата виготовлення повного тексту ухвали 31 жовтня 2024 року.