Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/8564/24
Номер провадження 1-кс/711/2321/24
31 жовтня 2024 року м. Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів, учинених дітьми СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню №12024250000000421, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України, про накладення арешту на майно, -
Старший слідчий відділу розслідування злочинів, учинених дітьми СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженого прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню №12024250000000421, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України, про накладення арешту на майно, вилученого 29.10.2024 в ході огляду відкритої ділянки місцевості по вулиці Мірошників в с. Шендерівка Звенигородського району, Черкаської області.
В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024250000000421 від 27.10.2024 року за фактом умисного вбивства за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що 26.10.2024, близько 22 години, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , знаходячись на подвір'ї кафе-бару «Затишок» за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті та з мотивів раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , діючи умисно, протиправно та цілеспрямовано, реалізовуючи свій єдиний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті (вбивства) ОСОБА_10 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, нанесли чисельну кількість ударів ногами, руками в область голови, грудної клітини, верхніх та нижніх кінцівок. У подальшому, при спробі потерпілого ОСОБА_10 втекти з місця події, останні наздогнали потерпілого на дорозі по АДРЕСА_1 , де знову нанесли ряд ударів ногами, руками в різні частини тіла, гайковим ключем в область голови, грудної клітини, верхніх та нижніх кінцівок, чим спричинили потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала смерть останнього, причиною якої відповідно до лікарського свідоцтва про смерть від 28.10.2024 №241, виданого Звенигородським відділенням КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» є травматичний субарахноїдальний крововилив, закрита черепно-мозкова травма. У подальшому, останні залишили тіло ОСОБА_10 на землі та зникли з місця події.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України, а саме - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
В ході досудового розслідування був допитаний в якості свідка ОСОБА_11 , який вказав, що 26.10.2024 року він перебував в барі « ІНФОРМАЦІЯ_7 », в селі Шендерівка, Звенигородського району, Черкаської області. Приблизно о 21 год. 00 хв., він вийшов з приміщення бару та побачив як у ОСОБА_12 виник конфлікт з трьома невідомими неповнолітніми особами чоловічої статі, який переріс у бійку, одна з малолітніх осіб вдарила ОСОБА_12 рукою в обличчя і вони разом впали на землю і почали боротися. Під час цього, інша неповнолітня особа вдарила ОСОБА_12 ногою в голову. В подальшому дану бійку розборонили. Приблизно через 30 хвилин, свідок знову вийшовши з бару та побачив як ОСОБА_13 знову б'ється з малолітніми особами, та вище вказані особи знову намагалися нанести йому тілесні ушкодження, проте їх відганяли. Після чого ОСОБА_13 покинув місце події.
В якості потерпілого допитано ОСОБА_14 , яка являється матір'ю померлого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , повідомила, що її син 26.10.2024, близько 16 год. 30 хв., пішов з дому, як повідомив, що іде до товариша ОСОБА_15 . У вечірній час доби вона почала телефонували до сина, оскільки він протягом тривалого часу не повертався додому та не піднімав слухавку мобільного телефону. Тоді, ОСОБА_14 зателефонувала до продавчині магазину «Затишок», де її син полюбляв проводити вільний час в с. Шендерівка. На що продавчиня повідомила, що ОСОБА_16 близько 23 год. 00 хв. покинув місце відпочинку, де попередньо в нього виник конфлікт з місцевими жителями.
27.10.2024, близько 08 год. 28 хв., до ОСОБА_14 зателефонувала місцева жителька, та повідомила, що виявлено тіло її сина без ознак життя.
В подальшому, по приїзду на місце події слідчо-оперативної групи, встановлено, що труп ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , знаходиться на відкритій ділянці місцевості, навпроти будинку АДРЕСА_1 .
У ході проведення подальшого досудового розслідування та оперативно-розшукових заходів встановлено, що до вчинення даного кримінального правопорушення причетні неповнолітні особи, а саме:ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно показань матері ОСОБА_5 - ОСОБА_17 встановлено, що 26.10.2024 її син близько 18 год. 00 хв. пішов разом з друзями до бару «Затишок», що розміщений в с. Шендерівка. Близько 22 год. 30 хв. - 23 год. 00 хв. син повернувся додому, та ОСОБА_5 помітила у нього на правій руці кров. На запитання що трапилось, син повідомив, що він разом з друзями нанесли тілесні ушкодження місцевому жителю ОСОБА_10 , але в подробиці не вдавався.
Згідно показань підозрюваних ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_18 наносились гайковим ключем в область голови, грудної клітини, верхніх та нижніх кінцівок. Даний гайковий ключ з собою приніс підозрюваний ОСОБА_5 , та в подальшому, після зникнення з місця кримінального правопорушення всіма учасниками події, ОСОБА_5 викинув його в польовий масив, що знаходиться в адміністративних межах АДРЕСА_1 .
В ході проведення оперативно-розшукових заходів 29.10.2024 в польовому масиві по АДРЕСА_1 виявлено та вилучено предмет, схожий на розвідний ключ, який упаковано до картонної коробки, опечатано.
Постановою старшого слідчого ВРЗУД СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 від 29.10.2024 вилучений предмет визнано речовим доказом в даному кримінальному провадженні.
Власником даного ключа являється підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На даному етапі досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вказаний предмет, який вилучений слідчим в ході проведення огляду від 29.10.2024, зберіг на собі сліди кримінального правопорушення та може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Слідчий та прокурор вказують, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, а тому з метою збереження речового доказу та запобіганню його відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, на вилучений предмет, схожий на розвідний ключ, необхідно накласти арешт.
До початку судового розгляду законний представник власника майна ОСОБА_17 на адресу суду надіслала заяву про розгляд клопотання без її участі та участі її сина, проти накладення арешту не заперечує.
Від прокурора ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд клопотання без його участі, при цьому клопотання підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.
Згідно з вимогами ч.1 ст.172 КПК України, неприбуття прокурора та зацікавлених осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання про арешт майна.
Положеннями ч.4 ст.107 КПК України визначено, що у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
За вказаних обставин, слідчий суддя повважав за можливе розгляд клопотання проводити у відсутність учасників справи та без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши клопотання прокурора та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що слідчими СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №12024250000000421, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що 26.10.2024, близько 22 години, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , знаходячись на подвір'ї кафе-бару «Затишок» за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті та з мотивів раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , діючи умисно, протиправно та цілеспрямовано, реалізовуючи свій єдиний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті (вбивства) ОСОБА_10 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, нанесли чисельнукількість ударів ногами, руками в область голови, грудної клітини, верхніх та нижніх кінцівок. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_10 помер.
У подальшому, при спробі потерпілого ОСОБА_10 втекти з місця події, останні наздогнали потерпілого на дорозі по АДРЕСА_1 , де знову нанесли ряд ударів ногами, руками в різні частини тіла, гайковим ключем в область голови, грудної клітини, верхніх та нижніх кінцівок, чим спричинили потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала смерть останнього, причиною якої відповідно до лікарського свідоцтва про смерть від 28.10.2024 №241, виданого Звенигородським відділенням КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» є травматичний субарахноїдальний крововилив, закрита черепно-мозкова травма. У подальшому, останні залишили тіло ОСОБА_10 на землі та зникли з місця події.
Згідно показань підозрюваних ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_18 наносились гайковим ключем в область голови, грудної клітини, верхніх та нижніх кінцівок. Даний гайковий ключ з собою приніс підозрюваний ОСОБА_5 , та в подальшому, після зникнення з місця кримінального правопорушення всіма учасниками події, ОСОБА_5 викинув його в польовий масив, що знаходиться в адміністративних межах АДРЕСА_1 .
В ході проведення оперативно-розшукових заходів, 29.10.2024 в польовому масиві по АДРЕСА_1 виявлено та вилучено предмет, схожий на розвідний ключ, який упаковано до картонної коробки, опечатано.
Постановою старшого слідчого ВРЗУД СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 від 29.10.2024 вилучений предмет визнано речовим доказом в даному кримінальному провадженні.
За змістом ст.131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з вимогами ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до положень ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з вимогами ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Норми ст.98 КПК України передбачають, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Положеннями статті 91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Згідно з вимогами ч.1 ст.92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках - на потерпілого.
Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Разом з цим, слідчий суддя на стадії досудового розслідування не оцінює докази з точки зору їх допустимості чи достатності, оскільки це прерогатива безпосередньо судового розгляду кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає, що вилучений 29.10.2024 в ході огляду відкритої ділянки місцевості по вулиці Мірошників в с. Шендерівка Звенигородського району, Черкаської області,предмет, схожий на розвідний ключ, відповідає вимогам ст.98 КПК України.
Враховуючи те, що слідчим та прокурором наведено достатньо доводів та підстав, про те, що предмет, схожий на розвідний ключ, вилучений 29.10.2024 в ході огляду відкритої ділянки місцевості по АДРЕСА_1 , є речовим доказом у кримінальному провадженні, а тому з метою забезпечення збереження речового доказу та досягнення дієвості кримінального провадження, на думку слідчого судді, на вилучене майно необхідно накласти арешт, оскільки, на переконання слідчого судді, з урахуванням обставин і характеру розслідуваного кримінального правопорушення, не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати чи знищення вказаного речового доказу, а потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна.
Відповідно до вимог ст. 175 КПК України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 91, 92, 98, 131, 132, 170, 175 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів, учинених дітьми СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, - задовольнити.
Накласти арешт на предмет, схожий на розвідний ключ, який вилучений в ході огляду відкритої ділянки місцевості по вулиці Мірошників в с. Шендерівка Звенигородського району, Черкаської області, з метою збереження як речового доказу, встановивши заборону володіти, користуватися та розпоряджатися вказаним майном.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1