Справа № 711/8072/24
Номер провадження 3/711/2584/24
30 жовтня 2024 року м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Комплєктова Т.О., розглянувши справу про адміністративні правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (протокол серії ВАВ № 206469), про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та мешканки АДРЕСА_1 , не працюючої, ІПН в матеріалах справи відсутній,
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 51 КУпАП, -
Відповідно до протоколу від 13.10.2024 серії ВАВ № 206469 ОСОБА_1 27.09.2024 о 12 год. 25 хв. перебуваючи в магазині «Файно Маркет», що знаходиться за адресою м. Черкаси, вул. Надпільна, 474, таємно викрала з полиці магазину 1 пляшку коньяку «BOLGRAD 5 зірок», об'ємом 500 мл, вартістю 147,19 грн., чим скоїла правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст. 51 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, причину неявки суду не повідомила, з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталася.
Згідно ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 51 КУпАП розглядаються у п'ятиденний строк.
За наведених обставин суддя мав вжити всіх заходів для вирішення справи у строки, визначені КУпАП, і без порушення прав і гарантій, якими користується ОСОБА_1 .
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
ОСОБА_1 була повідомлена належним чином про день і час розгляду справи. В свою чергу, ОСОБА_1 достеменно знаючи про те, що відносно неї складено протокол про адміністративне правопорушення, не вжила заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд може провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Зазначене дає підстави і зобов'язує суддю розглянути справу без присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не з'являється в судове засідання.
Дослідивши письмові матеріали справи, суддя приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, зокрема, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та засобів, що мають функції відеозапису, тощо.
Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною 1 статті 51 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Як вбачається зі змісту зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за те, що вона вчинила крадіжку алкогольного напою з магазину. З рапорту поліцейського вбачається, що прибувши на виклик 13.10.2024 до магазину «Файно Маркет», що знаходиться за адресою м. Черкаси, вул. Надпільна, 474 та зайшовши до кабінету адміністратора, охоронець повідомив, що затримав особу, яка 27.09.20124 вчинила дрібне викрадення напою коньяк «BOLGRAD 5 зірок», об'ємом 500 мл, вартістю 147,19 грн., нею виявилась ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно якої був складений протокол за ч. 1 ст. 51 КУпАП. З письмового пояснення ОСОБА_2 від 13.10.2024 вбачається, що 27.09.2024 близько 12.25 год. в магазині Файно маркет № 270, охоронець зафіксував по камерам відеоспостереження крадіжку алкогольного напою, вартістю 147,19 грн. Також до протоколу додані відношення та письмове пояснення ОСОБА_1 , яка відмовилась від надання пояснень на підставі ст. 63 Конституції України.
Доказів того, на підставі чого була виявлена крадіжка алкогольного напою та встановлено, що це саме ОСОБА_1 здійснила цю крадіжку, суду не надано. Тобто лише з протоколу та відношення керуючого магазину неможливо встановити, що саме ОСОБА_1 скоїла крадіжку. А інших доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення суду не надано.
Суддя наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч. 1,2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245).
Діяння тільки тоді визнається адміністративним правопорушенням, коли воно містить всі ознаки його складу, відсутність хоча б однієї з них означає відсутність складу взагалі.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вище викладене, приходжу до висновку про відсутність належних доказів того, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, тому в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 51, 245, 247, 251, 280, 283, 284 КУпАП,-
Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 51 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Т. О. Комплєктова