Справа № 357/13773/23
3/357/183/24
18.10.2024 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , РНОКПП відсутній в матеріалах справи, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 425748 від 28.10.2024 року: 28.10.2024 року о 23 год. 20 хв. в м. Біла Церква, проспект Незалежності, 63, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Yamaha Jog SA36j» без н.з., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 7510 ARLM-0346, результат 1.43 проміле, тест №1107. Від керування відсторонений шляхом передачі тверезому водієві.
Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 належним повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, однак в судове засідання не з'явився, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Босенко Ю.Г. під час розгляду справи, не заперечував проти розгляду даної справи за відсутності ОСОБА_1 .
В судове засідання, призначене на 18.10.2024 адвокат Босенко Ю.Г. не з'явився, до канцелярії суду подав заяву, в якій просив проводити судове засідання без його участі та закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неприбуття в судове засідання особи, що притягується до відповідальності, не перешкоджає судовому розгляду справи за його відсутністю, тому суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника.
Під час розгляду справи захисник ОСОБА_1 - адвокат Босенко Ю.Г. вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення заперечив та пояснив, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а лише сидів на ньому, при цьому захисник також вказав, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 зазначеним у протоколі моторолером, а в дійсності транспортний засіб перебував у технічно несправному стані. Також адвокат Босенко Ю.Г. вказав, що ОСОБА_1 не перебував в стані алкогольного сп'яніння, оскільки вживав того дня лише безалкогольне пиво, натомість алкогольних напоїв останній не вживав. Крім цього захисник зауважив, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак коли працівники поліції озвучили результат огляду, то ОСОБА_1 був здивований результатом та не погоджувався з результатом проведеного огляду та повідомляв поліцейським про те, що такого результату не могло бути, а також адвокат Босенко Ю.Г. зауважив, що ОСОБА_1 бажав пройти повторний огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, що також зафіксовано на відеозаписах, однак працівники поліції в порушення порядку проведення огляду не направили та не доставили ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я для проходження огляду, натомість поліцейські вказали, аби ОСОБА_1 не затягував час працівників поліції, оскільки для проходження огляду у лікаря нарколога необхідно було їхати до іншого населеного пункту, та поставив необхідні підписи.
Заслухавши пояснення адвоката Босенка Ю.Г., дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 425748 від 28.10.2024 року, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.10.2024, роздруківку результату огляду на стан алкогольного сп'яніння від за допомогою спеціального технічного приладу «Drager Alcotest 7510» від 28.10.2024, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, копію постанови від 28.10.2024, розписку ОСОБА_2 від 29.10.2024, рапорт від 28.10.2024, відеозаписи додані до протоколу про адміністративне правопорушення, суддя дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступних підстав.
Так, суддя зазначає, що у відповідності до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Зі змісту ст.9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст.252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вимоги ст. 280 КУпАП визначають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п.2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедура направлення та проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначається також Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452\735 (далі Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 (далі - Порядок).
У диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З відеозаписів вбачається, що працівник поліції підходить до ОСОБА_1 , котрий перебував на моторолері, та поліцейський починає розпочинає спілкування з ОСОБА_1 . При цьому суддя зауважує, що транспортний засіб перебував у нерухомому стані, руху транспортного засобу на відеозаписах не зафіксовано. На запитання поліцейського, ОСОБА_1 пояснив, що гуляв з дівчиною та мав намір прямувати до місця свого проживання.
В ході спілкування, поліцейські вказали ОСОБА_1 про необхідність пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що останній погодився та на вимогу працівників поліції, ОСОБА_1 пройшов огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння на місці, за допомогою спеціального технічного засобу. Поліцейський зазначив, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння та вказав, що результат становив 1.43 проміле.
Суддя зауважує, що без з'ясування ставлення водія ОСОБА_1 до результату огляду, зокрема його згоди чи незгоди з результатом проведеного огляду, та без роз'яснення ОСОБА_1 , що у разі сумнівів та його незгоди з результатом проведеного поліцейським огляду, останній має право пройти огляд у закладі охорони здоров'я у лікаря нарколога, поліцейський вказав, що стосовно ОСОБА_1 буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП.
Після цього працівники поліції вказали аби ОСОБА_1 сів до службового автомобіля поліції та на автомобілі поліції попрямували на службовий виклик. Приїхавши до місця прибуття, поліцейський почав оформлення протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Під час ознайомлення працівниками поліції ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами, поліцейський надав ОСОБА_1 акт огляду на стан алкогольного сп'яніння аби ОСОБА_1 поставив свій підпис про те, що ОСОБА_1 проходив огляд на місці, при цьому поліцейський зазначив, що результат огляду становив 1.43 проміле, на що ОСОБА_1 висловив своє здивування результату огляду. Після цього поліцейський запитує в ОСОБА_1 чи необхідно прямувати до медичного закладу для проходження огляду у лікаря нарколога, на що ОСОБА_1 вказує, що бажає проїхати для проходження огляду до медичного закладу та просить працівників поліції проїхати до закладу охорони здоров'я для проходження оглду у лікаря нарколога. На зазначене, поліцейські вказують ОСОБА_1 , що для проходження огляду у лікаря нарколога необхідно прямувати до закладу охорони здоров'я в смт. Ставище, де все одно за результатом огляду буде також вказано, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, при цьому працівники зазначають, що у них немає часу та мають багато роботи, та вказують аби ОСОБА_1 проставив свої підписи, що й виконує ОСОБА_1 , зазначаючи, що має бажання проїхати до медичного закладу для проходження огляду.
Зважаючи на викладене, суддя зазначає, що з вказаних обставин вбачається незгода ОСОБА_1 з результатом проведеного працівниками поліції огляду на стан сп'яніння та чітко зафіксовано бажання ОСОБА_1 пройти повторний огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я у лікаря нарколога.
Враховуючи встановлені обставини, суддя з даного приводу зазначає, що ч.3 ст. 266 КУпАП, пунктами 6,7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008, а також пунктом 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452\735, регламентовано, що у разі незгоди водія транспортного засобу з результатами огляду проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу водій направляється та доставляється поліцейським для проведення огляду до відповідного найближчого закладу охорони здоров'я.
Матеріали даної справи свідчать про порушення працівниками поліції процедури проведення огляду, оскільки відеозаписи відображають, що ОСОБА_1 не був згоден з результатом проведеного поліцейським огляду на місці, а також зафіксовано бажання ОСОБА_1 пройти повторний огляд в закладі охорони здоров'я, а відтак ОСОБА_1 підлягав направленню та доставці для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі у лікаря нарколога, чого не було здійснено працівниками поліції в порушення вимог ч.3 ст. 266 КУпАП, п.6,7 Порядку та п.7 розділу І Інструкції.
З наявного ж у матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.10.2023 слідує, що ОСОБА_1 нібито направлявся поліцейськими для проходження огляду до КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №4», натомість на відеозаписах чітко зафіксовано, що поліцейські повідомляли ОСОБА_1 , що огляд у лікаря нарколога слід буде проходити в медичному закладі в смт. Ставище, тому дане направлення не може розглядатись судом у якості належного та допустимого доказу на підтвердження вини ОСОБА_1 , оскільки з відеозаписів спростовується факт дійсного направлення працівниками поліції ОСОБА_1 для проходження огляду в медичному закладі, зокрема й в КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №4», а вказане направлення було оформлено працівниками поліції з формальних підстав.
Тому враховуючи вищевикладене, та у відповідності до ч.5 ст. 266 КУпАП результат огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу слід вважати недійсними, оскільки було порушено процедуру проведення огляду, а відтак вони є недопустимим доказом у справі, тому не беруться судом до уваги при вирішенні даної справи.
У відповідності до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП автором протоколу про адміністративне правопорушення не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки не додано належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суддя зауважує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена достатніми, належними та допустимими доказами.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
Європейський суду з прав людини притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161. Series А заява № 25).
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.10.2010 № 23-рп/2010 зазначив (п. 4), що Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
При цьому, й ЄСПЛ у справі «АЛЛЕНЕ де Рібермон про Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження по справі закривається, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладені обставини, а також те, що належних, допустимих та достатніх доказів факту вчинення інкримінованого діяння суду не надано, суддя дійшов висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно нього слід закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 221, ст. 247, ст. 284 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , розпочате за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяО.О. Гребінь