Справа №293/1023/24
Провадження № 3/293/652/2024
31 жовтня 2024 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Проценко Людмили Йосипівни, з участю захисника ОСОБА_1 - адвоката Шпонарського Є.В.,
розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з відділу поліцейської діяльності №1 Житомирського районного управління поліції ГУ НП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого електрозварювальником ТОВ "ПАРТНЕР-ВС", одруженого, військовозобов'язаного
за ч.1 ст.130 КУпАП
02.07.2024 до Черняхівського районного суду Житомирської області з відділу поліцейської діяльності №1 Житомирського районного управління поліції ГУ НП в Житомирській області надійшли матеріали справи відносно ОСОБА_1 для притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №807513 від 30.06.2024 ОСОБА_1 30.06.2024 о 09 год. 11 хв. в селищі Черняхів по вул.Житомирській,19а керував авто Volkswagen Passat НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та тремтіння рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився на нагрудний відеореєстратор поліцейського, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху , за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
02.10.2024 в судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому правопорушенні не визнав, вказав, що він не керував автомобілем, а керувала його дружина. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився, так як не керував транспортним засобом.
02.10.2024 захисник ОСОБА_1 - адвокат Шпонарський Є.В. подав суду письмове клопотання про закриття провадження у справі.
31.10.2024 адвокат Шпонарський Є.В. в судовому засіданні підтримав клопотання про закриття провадження по справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУаАП. Пояснив, що ОСОБА_1 у зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення час та дату не керував транспортним засобом, як стверджує сам ОСОБА_1 . Матеріали справи не містять доказів підтвердження керування ним автомобілем. Зокрема, з відеозапису видно, що протокол поліцейський почав складати о 9 год 55 хв, а згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зупинений о 9 год 11 хв.
Допитаний в якості свідка працівник поліції ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що безпосередньо зупиняв ОСОБА_1 за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення від 30.06.2024, який також ним був складений. Пояснив, що за кермов автомобіля був саме ОСОБА_1 , а його дружина в цей час перебувала поряд з ним. Після того як ОСОБА_1 був відсторонений від првава керування на 24 год, то за кермо автомобіля сіла його дружина.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , доводи захисника, покази свідка, суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності дійшов такого висновку.
За приписами ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України "Продорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху (далі- ПДР). Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина).
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до вимог ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №807513 від 30.06.2024 ОСОБА_1 30.06.2024 о 09 год. 11 хв. в селищі Черняхів по вул. Житомирській,19а керував авто Volkswagen Passat НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та тремтіння рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився на нагрудний відеореєстратор поліцейського, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно із пунктом 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306 (далі Правила), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 2.5 Правил).
Невиконання вказаних правил утворюють склад правопорушень, передбачених ч.1 статті 130 КУпАП.
Згідно п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п.3 Інструкції).
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 Інструкції).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я) (п.7 Інструкції).
Згідно із статтею 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Частиною 1 ст.130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд встановив, що поліцейським протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №807513 від 30.06.2024, складений за відмову водія ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку.
Як вбачається із матеріалів справи, відмова водія пройти огляд на стан сп'яніння в установленому законом порядку зафіксована на технічні засоби відповідно до норм ст.266 КУпАП та відповідний диск долучений до матеріалів справи.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП технічні засоби, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису є доказами в справі про адміністративне правопорушення та відповідно до положень статей 251, 252 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Із долученого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису убачається, що ОСОБА_1 під час спілкування з працівником поліції не заперечує факту керування ним транспортним засобом. Працівник поліції вказує ОСОБА_1 на наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук та запропонував йому пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або у медичному закладі, однак ОСОБА_1 відмовився, вказуючи , що не вживав спиртних напоїв. Відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, роз'яснено його права та обов'язки, вилучено посвідчення водія та відсторонено від права керування автомобілем протягом 24 годин (а.с.10).
У даному провадженні вирішальним для визнання особи винуватою є встановлення факту саме відмови водія виконати вимогу працівника поліції пройти огляд на стан сп'яніння, з урахуванням того, що водій мав ознаки алкогольного сп'яніння.
Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується доданими до протоколу про адміністративне правопорушення доказами, а саме:
- диском з відеозаписом обставин події (а.с.10);
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2507162 від 30.06.2024 відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.121 КУпАП, - порушення правил користуваня ременем безпеки (а.с.35);
Окрім того, матеріали справи містять:
акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зазначені ознаки алкогольного сп'яніння ОСОБА_3 , однак від проходження огляду останній відмовився (а.с.4);
направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Черняхівського ТМО від 02.06.2024 03 год. 45 хв., де від огляду водій відмовився (а.с.5);
розписку про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст.55, 56, 59, 63 Конституції України та ст.268 КУпАП (а.с.6);
розписку про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу (а.с.7).
Довідкою виданою ВПД №1 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ІПНП ГСЦ «Посвідчення водія» має посвідчення водія НОМЕР_2 , видане 04.07.2000 (а.с.9).
Як вбачається із матеріалів справи, відмова водія пройти огляд на стан сп'яніння в установленому законом порядку зафіксована на технічні засоби відповідно до норм ст.266 КУпАП та відповідний диск долучений до матеріалів справи.
Суд звертає увагу, що при можливій недовірі до працівників поліції при огляді на місці за допомогою приладу "Драгер", ОСОБА_1 мав беззаперечну змогу скористатись своїм правом та пройти відповідний огляд саме у найближчому медичному закладі, довести свою позицію, разом з цим, відмовився від огляду, як на місці зупинки, так і у запропонованому працівниками поліції відповідному медичному закладі, який знаходиться у селищі Черняхів.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Так, у п.52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Відповідно до п.2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу.
Таким чином, поліцейським протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст.256 КУпАП, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст.ст. 9, 33, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Посилання ОСОБА_1 та його захисника на те, що під час зупинки т/з поліцейським за кермом була дружина ОСОБА_1 , є безпідставними. Так, відеозапис події від 30.06.2024 не підтверджує тверджень ОСОБА_1 , що за кермом автомобіля перебувала його дружина, а не він, тому суд критично ставиться до його пояснень та пояснень захисника.
Суд також звертає увагу, що під час розгляду справи № 990SCGC/1/24 у своїй постанові від 18 квітня 2024 року Велика Палата Верховного Суду (далі Постанова № 990SCGC/1/24) виснувала, що водій зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений указаним Законом обов'язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним із таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме огляд з метою встановлення стану алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
Правопорушення, яке полягає в керуванні транспортними засобами особами у стані сп'яніння, відмінне від правопорушення, яке полягає у відмові осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння. Отже, предмет доказування у справі про адміністративне правопорушення відрізняється залежно від того, за вчинення якого саме порушення складено протокол про адміністративне правопорушення (пункт 70 Постанови № 990SCGC/1/24).
В пункті 83 Постанови № 990SCGC/1/24 Велика Палата Верховного Суду зосереджує увагу, що обов'язковою передумовою для вимоги поліцейського до водія транспортного засобу пройти медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння є наявність ознак такого сп'яніння, визначених в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ та Міністерства охорони здоров'я від 9 листопада 2015 року № 1452/735.
В даному випадку відносно ОСОБА_1 складений адміністративний протокол за вчинення адміністративного правопорушення, об'єктивною стороною якого є саме "відмова від проходження огляду на стан сп'яніння", яка у свою чергу чітко зафіксована на відеозаписі, які міститься в матеріалах справи.
Таким чином, доводи захисника щодо відсутності підтвердження факту керування ним транспортним засобом є безпідставними та будь-якими іншими доказами не доведено.
Щодо доводів захисника в частині не безперервності відео фіксації даного правопорушення, а саме те, що водій згідно протоколу зупинений о 9 год 11 хв, а протокол почав складатися о 9 год 55 хв., то суд звертає увагу, що доказ, який міститься на оптичному диску, доданому до матеріалів справи, відеозапис саме факту пропонування пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в установленому законом порядку так і у медичному закладі, що і підлягає встановленню під час розгляду даної справи, є безперервним.
Суд звертає увагу, що в межах даного провадження встановлюється саме склад правопорушення у виді відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, відеозаписи в цій частині є належними та допустимими, оскільки на них зафіксована об'єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення в повному обсязі.
За таких обставин, суд вважає, що при складанні щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, порушень положень вищезазначених Інструкції, Порядку та вимог ст.266 КУпАП допущено не було.
Крім того, відеозапис чітко містить інформацію про роз'яснення прав особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Тобто, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведеною поза розумним сумнівом.
Згідно ст.34,35 КУпАП обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність правопорушника, суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у межах санкції ч.1 статті 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами на визначений законом строк.
Відповідно до ст.40-1, ч.7 ст.283 КУпАП, Закону України "Про судовий збір" судовий збір у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 34-35, 40-1, ч.1 ст.130, 245, 251, 252, 256,266, 291, 294, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Штраф підлягає сплаті на р/р - UA368999980313060149000006001, отримувач коштів ГУК у Житомирській області/21081300, код отримувача 37976485; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на користь держави (адреса: вул.Липська, 18/5, м.Київ, 01601; код ЄДРПОУ 26255795); отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 "Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України)".
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
На постанову суду протягом 10 днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку, має бути наданий (надісланий) правопорушником до суду.
У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Згідно ст.308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Суддя Людмила ПРОЦЕНКО