28 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/4801/24
Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
В лютому 2024 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України щодо не виплати додаткової доплати ОСОБА_1 за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 р. пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах за періоди з 12 березня 2020 року по 30 червня 2020 року; 01 серпня 2020 року по 31 серпня 2020 року; 01 листопада 2020 року по 31 липня 2021 року; 01 вересня 2021 року по 30 червня 2023 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 р. пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах за періоди з 12 березня 2020 року по 30 червня 2020 року; 01 серпня 2020 року по 31 серпня 2020 року; 01 листопада 2020 року по 31 липня 2021 року; 01 вересня 2021 року по 30 червня 2023 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України в період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2. Незважаючи на те, що як військовослужбовець забезпечував правопорядок і безпеку громадян на кордоні та внаслідок виконання свої службових обов'язків мав безпосередній контакт з населенням, позивач отримав додаткову доплату до грошового забезпечення, встановлену Постановою КМУ № 485 від 10.06.2020 р., відповідно до Порядку № 375 від 29.04.2020 р. у 2020 році - лише у липні, вересні та жовтні, у 2021 році - лише у серпні. Натомість, за періоди з 12.03.2020 р. по 30.06.2020 р.; 01.08.2020 р. по 31.08.2020 р.; 01.11.2020 р. по 31.07.2021 р.; 01.09.2021 р. по 30.06.2023 р. дана доплата позивачу не виплачувалась, попри відсутність відмінностей умов праці чи виконання позивачем завдань іншого характеру. Вважаючи, що має право на дані додаткові виплати, позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити додаткову доплату за службу в особливих умовах пропорційно відпрацьованому часу протягом 2020-2023 років. Листом від 26.01.2024 р. № 09/М-7-27 відповідач відмовив у виплаті доплати у зв'язку із відсутністю розпорядження головного розпорядника коштів, асигнувань резервного фонду державного бюджету та відповідних клопотань і наказів на виплату. Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року позовну заяву задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України щодо не виплати додаткової доплати ОСОБА_1 за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 р. пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах за періоди з 12 березня 2020 року по 30 червня 2020 року; 01 серпня 2020 року по 31 серпня 2020 року; 01 листопада 2020 року по 31 липня 2021 року; 01 вересня 2021 року по 30 червня 2023 року. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 р. пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах за періоди з 12 березня 2020 року по 30 червня 2020 року; 01 серпня 2020 року по 31 серпня 2020 року; 01 листопада 2020 року по 31 липня 2021 року; 01 вересня 2021 року по 30 червня 2023 року. Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі.
Доводами апеляційної скарги зазначено, що у спірні періоди підтвердженням того, що позивач під час виконання своїх обов'язків при умовах забезпечення життєдіяльності населення контактував з ним (населенням) мають бути рапорти начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » 1 категорії (тип Б) для встановлення розміру додаткової доплати (пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах). Рапорти начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » 1 категорії (тип Б) про те, що позивач під час виконання своїх обов'язків при умовах забезпечення життєдіяльності населення мав контакт з ним (населенням) за періоди з 01.11.2021 по 31.07.2022 та з 01.09.2022 по 14.06.2023 відсутні, тому у відповідача не було законних підстав, щодо нарахування та виплати позивачу додаткової доплати. За періоди, коли керівник підрозділу подавав поіменний рапорт по команді на ім'я начальника прикордонного загону, виплати додаткової доплати здійснювались, що підтверджується самим позивачем у позовній заяві та наданими до позову додатками.
08 липня 2024 року до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити без змін рішення суду першої інстанції, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 28.12.2023 р. № 761-ос ОСОБА_1 інспектора прикордонної служби 1 категорії інструктора кінологічного відділення відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_4 " (тип А), звільненого в запас Збройних Сил України за п.п."г" (через такі сімейні обставини або інші поважні причин (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу, військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років)) п.3 ч.5 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", з 28 грудня 2023 року. Вислуга років станом на 28 грудня 2023 року становить: календарна: 21 рік 05 місяців 18 днів, пільгова: 21 рік 05 місяців 18 днів, всього: 31 рік 02 місяці 19 днів.
05.01.2024 р. позивач звернувся до командира ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити додаткову доплату за службу в особливих умовах.
Листом від 26.01.2024 р. № 09/М-7-27 відповідач повідомив, що доплата військовослужбовцям, які забезпечували життєдіяльність населення на період дії карантину з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби СОVID - 19, виплачується лише при наявності розпорядження головного розпорядника коштів, асигнувань резервного фонду державного бюджету та відповідних клопотань і наказів на виплату. Розпорядження, асигнування та накази, які діяли на той час, відсутні.
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону "Про виплату додаткової допомоги" від 13.07.2020 р. № 306-ос та витягу з додатку до цього наказу, позивачу як військовослужбовцю, який забезпечує правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання своїх службових обов'язків має безпосередній контакт з населенням повинні були виплатити додаткову допомогу до грошового забезпечення граничному розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за 55 днів відповідно до відпрацьованого часу: березень - 13 днів; квітень - 20 днів, травень - 12 днів, червень - 10 днів (а.с. 29, 30).
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону "Про виплату додаткової допомоги" від 04.09.2020 р. № 406-ос та витягу з додатку до цього наказу позивачу як військовослужбовцю, який забезпечує правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання свої службових обов'язків має безпосередній контакт з населенням повинні були виплатити додаткову допомогу до грошового забезпечення в розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за 20 днів відповідно до відпрацьованого часу у липні 2020 року(а.с. 31, 32).
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону "Про виплату додаткової допомоги" від 25.09.2020 р. №435-ос та витягу з додатку до цього наказу позивачу як військовослужбовцю, який забезпечує правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання свої службових обов'язків має безпосередній контакт з населенням повинні були виплатити додаткову допомогу до грошового забезпечення в розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за 9 днів відповідно до відпрацьованого часу у серпні 2020 року (а.с. 33, 34).
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону "Про виплату додаткової допомоги" від 22.10.2020 р. №483-ос та витягу з додатку до цього наказу позивачу як військовослужбовцю, який забезпечує правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання свої службових обов'язків має безпосередній контакт з населенням повинні були виплатити додаткову допомогу до грошового забезпечення в розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за 3 дня відповідно до відпрацьованого часу у вересні 2020 року (а.с. 35, 36).
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону "Про виплату додаткової допомоги" від 12.08.2021 р. №367-ос та витягу з додатку до цього наказу позивачу як військовослужбовцю, який забезпечує правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання свої службових обов'язків має безпосередній контакт з населенням повинні були виплатити додаткову допомогу до грошового забезпечення в розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за 18 днів відповідно до відпрацьованого часу у січні 2021 року (а.с. 37, 38).
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону "Про виплату додаткової допомоги" від 31.08.2021 №403-ос та витягу з додатку до цього наказу мені як військовослужбовцю, який забезпечує правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання свої службових обов'язків має безпосередній контакт з населенням повинні були виплатити додаткову допомогу до грошового забезпечення в розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за 10 днів відповідно до відпрацьованого часу у лютому 2021 року (а.с. 39, 40).
Згідно архівних відомостей з січня по грудень 2020 року позивачу виплачено додаткову доплату за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2) у липні в сумі - 11569,33 грн.; у вересні в сумі - 4131,90 грн.; у жовтні в сумі - 2499,81 грн. (а.с. 25).
Крім того, як вбачається з архівних відомостей з січня по грудень 2021 року позивачу виплачено додаткову доплату за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2) у серпні в сумі - 6039,28 грн. (а.с. 26).
Відповідно до архівних відомостей за 2020-2023 роки додаткова доплата за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2) за періоди з 12.03.2020 р. по 30.06.2020 р.; 01.08.2020 р. по 31.08.2020 р.; 01.11.2020 р. по 31.07.2021 р.; 01.09.2021 р. по 30.06.2023 р. відповідачем не нараховувалася та не виплачувалася.
Не погоджуючись із тим, що йому не нараховано та не виплачено додаткову доплату за службу в особливих умовах, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у спірний період позивач працював (проходив службу) за наявності всіх умов, що дають право на встановлення додаткової доплати, передбаченої Постановою № 375, відповідач мав встановити та виплачувати позивачу в цей період додаткову доплату пропорційно відпрацьованому часу у відповідних умовах.
На підставі наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати додаткової доплати позивачу за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 р. пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах за періоди з 12 березня 2020 року по 30 червня 2020 року; 01 серпня 2020 року по 31 серпня 2020 року; 01 листопада 2020 року по 31 липня 2021 року; 01 вересня 2021 року по 30 червня 2023 року та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову доплату за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 р. пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах за періоди з 12 березня 2020 року по 30 червня 2020 року; 01 серпня 2020 року по 31 серпня 2020 року; 01 листопада 2020 року по 31 липня 2021 року; 01 вересня 2021 року по 30 червня 2023 року.
Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 р. № 2232-XII здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби (далі - Закон №2232-ХІІ).
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Згідно з ч.2 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до ч.3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно з ч.4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня на усій території України карантин.
Пунктом 1 Порядку використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.06.2020 р. № 485 встановлено, що цей Порядок визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами: “Здійснення доплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками».
Пунктом 4 Порядку № 485 встановлено, що кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для: доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії та Адміністрації Держприкордонслужби, особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2; доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 “Про деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» (далі постанова №375) на період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.
За приписами п. п. 2-5 вказаної постанови встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).
Встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору, які безпосередньо надають соціальні послуги за місцем проживання/перебування їх отримувачів (вдома), здійснюється у граничному розмірі до 100 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).
Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику(п.4).
Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади (п.5).
Доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.
На виконання пункту 4 постанови № 375 Адміністрацією Державної прикордонної служби України видано наказ від 24.06.2020 № 594-ОС “Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину», яким установлено на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни військовослужбовцям, які забезпечують правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, медичним та іншими працівниками, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювань серед людей на гостру респіраторну хворобу СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2, додаткову доплату у граничному розмірі до 50 відсотків грошового забезпечення (заробітної плати), пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1). Виплату додаткової доплати здійснювати: 1) військовослужбовцям, які займають штатні посади в органах Державної прикордонної служби України; 2) працівникам, які займають штатні посади в закладах охорони здоров'я Державної прикордонної служби України (пункт 2). Персональний перелік військовослужбовців та працівників, яким провадиться додаткова доплата, визначати начальнику (командиру) органу Державної прикордонної служби України (пункт 3). Нарахування додаткової доплати провадити у відсотковому відношенні до грошового забезпечення (заробітної плати) з розрахунку всіх складових, у тому числі й премії, за винятком виплат, що носять разовий характер (пункт 4). Розмір додаткової доплати визначати згідно поіменного рапорту керівника підрозділу. Підготовку проєктів наказів про виплату додаткової допомоги покласти на штаб або підрозділ, який відповідає за охорону здоров'я, органу Державної прикордонної служби України (пункт 5) (а.с. 61-62).
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що підставою для отримання доплати за Постановою № 375 є сукупність таких умов: 1) особа обіймає посаду, яка відноситься до окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину; 2) забезпечує життєдіяльність населення, зокрема шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Тим самим вказана доплата здійснюється не всім посадовим особам прикордонної служби, а лише тим, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов'язків забезпечують життєдіяльність населення, у зв'язку з чим мають з населенням безпосередній контакт.
При цьому, за змістом Постанови № 375 виплата здійснюється пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах, тобто враховується час роботи, яка виконувалась за наявності наведених вище умов.
Забезпечення життєдіяльності населення - комплекс організаційних, економічних, соціальних та інших заходів, які здійснюються центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування з метою планування і підготовки до нормованого (у разі необхідності) забезпечення населення продовольчими та непродовольчими товарами, медичним обслуговуванням, послугами зв'язку, транспорту, комунальними та побутовими послугами в особливий період.
З матеріалів справи вбачається, що під час проходження військової служби у період дії карантину позивач виконував функціональні обов'язки, які пов'язані із забезпеченням правопорядку та безпеки людей, мавши безпосередній контакт з населенням, працюючи на посаді інспектора прикордонної служби 1 категорії інструктора кінологічного відділення відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_4 " (тип А), що відноситься до категорій осіб, на яких розповсюджується дія Постанови № 375.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач жодним чином не заперечує належність позивача до такої категорії працівників.
Також, як вбачається із матеріалів справи, відповідно до наказів начальника НОМЕР_2 прикордонного загону "Про виплату додаткової допомоги від 13.07.2020 р. № 306-ос, від 04.09.2020 р. № 406-ос, від 25.09.2020 р. № 435-ос, від 22.10.2020 р. № 483-ос, від 12.08.2021 р. № 367-ос, від 31.08.2021 № 403-ос позивачу виплачувалась додаткова доплата до грошового забезпечення у встановленому цими наказами розмірах.
Однак порівнявши додатки до цих наказів в частині стосовно позивача та копії архівних відомостей за спірний період суд першої інстанції вірно встановив, що не за всі дні чергування позивачу здійснено нарахування та виплату додаткової доплати до грошового забезпечення на виконання Постанови № 375.
З огляду на викладене, враховуючи, що у спірний період позивач працював (проходив службу) за наявності всіх умов, що дають право на встановлення додаткової доплати, передбаченої Постановою № 375, відповідач мав встановити та виплачувати позивачу в цей період додаткову доплату пропорційно відпрацьованому часу у відповідних умовах у 2020, 2021 роках.
Колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що підставою для виплати додаткової доплати є рапорт начальника відділу прикордонної служби "Рені" 1 категорії (тип Б), оскільки за наявності всіх умов, визначених у п.1 Постанови № 375, додаткова доплата до грошового забезпечення відповідної особи встановлюється виданням керівником наказу про таку доплату. Відсутність відповідного рапорту та наказу керівника є елементами протиправної бездіяльності відповідача.
На підставі вищезазначеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати додаткової доплати позивачу за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 р. пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах за періоди з 12 березня 2020 року по 30 червня 2020 року; 01 серпня 2020 року по 31 серпня 2020 року; 01 листопада 2020 року по 31 липня 2021 року; 01 вересня 2021 року по 31 грудня 2021 року та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову доплату за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 р. пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах за періоди з 12 березня 2020 року по 30 червня 2020 року; 01 серпня 2020 року по 31 серпня 2020 року; 01 листопада 2020 року по 31 липня 2021 року; 01 вересня 2021 року по 31 грудня 2021 року.
Щодо додаткової доплати до грошового забезпечення за 2022 та 2023 роки, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як уже зазначалось, згідно з пунктом 4 постанови № 375 персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.
Матеріали справи не містять будь-яких розпорядчих документів, які підтверджували б встановлення позивачу доплати, передбаченої постановою №375 у 2022, 2023 роках.
Так, вірними є доводи позивача, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування та виплату доплати до грошового забезпечення.
Однак, в даній справі відсутні саме докази, які підтверджують право позивача на встановлення відповідної доплати у 2022 та 2023 роках.
Позивачем ані суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надано доказів включення його до персонального переліку посадових осіб прикордонної служби для встановлення доплати військовослужбовцям, які займають штатні посади в органах прикордонної служби, які залучались до заходів щодо забезпечення правопорядку і безпеки громадян під час дії карантину за період з 01.01.2022 року по 30.06.2023 року, та в матеріалах справи такі докази відсутні.
Отже, матеріалами справи не підтверджено наявність у позивача права на додаткову доплату за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №375 від 29.04.2020 пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах за період з 01.01.2022 р. по 30.06.2023 р.
Суд першої інстанції невірно встановив обставини справи, у зв'язку із чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, підлягає зміні розмір судового збору, який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Відповідно до п.1, п.3 ч.1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
На підставі наведеного, згідно ст. 317 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року - змінити, виклавши резолютивну частину у наступній редакції:
«Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України щодо не виплати у повному обсязі додаткової доплати ОСОБА_1 за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 р. пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах за періоди з 12 березня 2020 року по 30 червня 2020 року; 01 серпня 2020 року по 31 серпня 2020 року; 01 листопада 2020 року по 31 липня 2021 року; 01 вересня 2021 року по 31 грудня 2021 року.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) додаткову доплату за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 р. пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах за періоди з 12 березня 2020 року по 30 червня 2020 року; 01 серпня 2020 року по 31 серпня 2020 року; 01 листопада 2020 року по 31 липня 2021 року; 01 вересня 2021 року по 31 грудня 2021 року, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) судовий збір в сумі 605, 60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок)».
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик