Справа № 211/4254/24
Провадження № 3/211/2208/24
іменем України
30 жовтня 2024 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Ткаченко С.В., розглянувши адміністративну справу, що надійшла з полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст.130 КпАП,-
згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 638547 від 18.06.2024 року водій ОСОБА_1 18.06.2024 року о 13 год. 24 хв., керував транспортним засобом марки ВАЗ 2107 державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Кривому Розі у Довгинцівському районі по вул. Промислова, біля буд. 22, з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість, звужені зіниці, які не реагують на світло. Від проходження медичного огляду на встановлення стану наркотичного або іншого сп'яніння у медичному закладі КП «КБЛПД'ДОР», відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП.
В суд ОСОБА_1 не з'явився, в ході розгляду справи, його представник адвокат Новак А.М. надав письмове клопотання, де просив провадження по справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП закрити за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами ст. 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, в тому числі, перевіряє правильність складання протоколу, інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, належно з'ясовує обставини справи.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р. №14, судам слід враховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Згідно ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння або відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Свобода пересування є конституційним правом кожної людини, котра законно перебуває на території України (ст. 33 Конституції України), тому зупинка автомобіля повинна відбуватись на підставах та в порядку, передбачених Законом України «Про національну поліцію» та ПДР.
Під керуванням транспортним засобом розуміється виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
У пункті 38 постанови Верховного Суду від 20.02.2019, справа № 404/4467/16-а вказано, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом та перебування під час такого керування у стані сп'яніння, або відмова особи від проходження огляду та керування транспортним засобом під час такої відмови. Коли ж особа перебуває біля автомобіля, чи в салоні автомобіля, який припаркований і не здійснює рух склад правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП відсутній.
Виходячи із наведеного, під керуванням транспортних засобом необхідно розуміти безпосередньо перебування у русі транспортного засобу, такий рух повинен здійснюватися за допомогою дії водія.
Під час розгляду справи проглянуто диск з відеозаписами, який доданий до матеріалів справи в якості доказу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, та суд до даного доказу відноситься критично оскільки зафіксовані обставини не доводять наявність в діях ОСОБА_1 вказаного складу адміністративного правопорушення.
Згідно вимог Закону України, суд розглядає справу в межах тих матеріалів які направлені до суду, дослідивши які, суд зробив певні висновки.
Як вбачається з дослідженого судом протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 638547 від 18.06.2024 року, що ОСОБА_1 18.06.2024 року о 13:24 год., керував автомобілем ВАЗ 2107 державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість, звужені зіниці, які не реагують на світло. Від проходження медичного огляду на встановлення стану наркотичного або іншого сп'яніння у медичному закладі КП «КБЛПД'ДОР», відмовився у встановленому законом порядку, проте факт керування ОСОБА_1 вказаним транспортним засобом у вказаний час, не підтверджено ( на відео взагалі не зафіксовано даних обставин).
Так з доданого відеозапису вбачається, що 18.06.2024 року о 13-24 год., патрульні поліцейські підходять до автомобіля ВАЗ 2107 державний номерний знак НОМЕР_1 , який стояв і не рухався.
Отже доданий до матеріалів справи рапорт щодо зупинення автомобіля ВАЗ 2107 державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , може свідчити лише про формальність даних обставин, оскільки відео доказ взагалі не мітить обставин зупинення патрульними цього автомобіля.
Також з доданого відеозапису вбачається, що в салоні даного автомобіля перебував ОСОБА_1 , якому поліцейський повідомив, що причиною зупинки є порушення правил дорожнього руху, а саме не працює правий стоп - сигнал та відсутні бризговики, при цьому на відеозаписі даних порушень не було зафіксовано.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 15.03.2019 року по справі № 686/11314/17 працівником поліції повинно бути задокументовано та доведено факт порушення водієм ПДР України, а саме повинен бути складений протокол про притягнення водія до відповідальності за порушення ПДР України, що є причиною зупинки транспортного засобу, перед прийняттям постанови або притягненням до відповідальності за вчинення іншого правопорушення.
Проте матеріали справи не містять відомостей про притягнення водія ОСОБА_1 до відповідальності за порушення ПДР України, що також ставить під сумнів керування ОСОБА_1 вказаним автомобілем у вказаний час.
Також ознаки наркотичного сп'яніння, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення є безпідставними оскільки не відповідають фактичним обставинам справи, на доданому відеозаписі таких ознак у ОСОБА_2 не встановлено, крім того на відео не було зафіксовано перевірку працівниками поліції тремтіння пальців рук та очей ОСОБА_1 , що б дійти висновку про звужені зіниці, які не реагують на світло. Свідки які б могли підтвердити наявність у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не залучались, тому через відсутність даних відомостей, їх також неможливо зіставити з тими ознаками сп'яніння, що зазначені в змісті протоколу про адміністративне правопорушення. .
Разом з тим на відео вбачається, що ОСОБА_1 поводив себе адекватно, відповідно до виниклої ситуації, реагував на вимоги поліцейських та надавав адекватні відповіді на їх запитання.
Крім того матеріали справи не містять відеозапису, на якому було б зафіксовано вручення ОСОБА_1 направлення на проходження огляду на стан сп'яніння.
Також судом звернено увагу, що при спілкуванні поліцейських з ОСОБА_1 , в діях працівників поліції вбачається схиляння ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду в закладі охорони здоров'я. Повідомлення поліцейськими про те, що в разі виявлення лікарем стану сп'яніння його буде поставлено на облік, не тільки не передбачені чинним законодавством, а також вчинено з можливою метою спонукання ОСОБА_1 до висловлення відмови від проходження огляду.
З огляду на викладене обставина, того що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння ніякої доказової бази про склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, не несе.
Суд враховує концепцію ЄСПЛ «Плоди отруйного дерева» (рішення ЄСПЛ у справі «Гефген проти Німеччини») а саме, що якщо первісний доказ отримано з порушенням, то і наступні докази, отримані на підставі цього доказу є недопустимими, в даному випадку первісним доказом є правомірність зупинки автомобіля, і дані дії вчинені з порушенням, що тягне за собою відповідні наслідки.
Отже суд приходить до висновку, що протокол складено на лише припущеннях та ставить під сумнів те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В зв'язку з тим, що протокол про адміністративне правопорушення є основним процесуальним документом, на підставі якого здійснюється розгляд справи по суті, а у суду виникли сумніви щодо правдивості даних в ньому щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та законності його складання, то в такому випадку він не може слугувати як належний, допустимий доказ по справі.
У рішенні від 21.07.2011 у справі "Коробов проти України" Європейський суд з прав людини висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають з співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто, таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення "поза розумним сумнівом".
Крім цього, Європейський суд з прав людини підкреслив, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак і відсутність в його діянні складу даного адміністративного правопорушення, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оскільки суд повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності поза розумним сумнівом, вважаю, що за цим стандартом доказування не було доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в зв'язку з чим провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення в діях останнього.
Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, -
провадження по справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з дня винесення постанови.
Суддя: С. В. Ткаченко