про залишення без розгляду частини позовних вимог
та продовження розгляду справи
24 жовтня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/3031/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Казанчук Г.П., розглядаючи в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009; код ЄДРПОУ 20632802) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Єрьоміну Вікторію Анатоліївну, звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 88% відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови КМ України №103 від 21.02.2018 р. та проведення перерахунку з 01.12.2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області» від 11.06.2021 р. №8575 з основним розміром 70%;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у розрахунку 88% відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. передбаченої Постановою КМУ №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року та з 01.12.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області» від 11.06.2021 р. №8575, виданої станом на листопад 2019 року у розмірі 88% грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі із врахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що він є пенсіонером органів внутрішніх справ України, отримує пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII), яку призначено в розмірі 88% від грошового забезпечення. Представник позивача стверджує, що з 01.01.2016 року позивачу проведено перерахунок пенсії за умовами статті 13 Закону України №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою максимальний розмір пенсій за вислугу років обмежується 70% відповідних сум грошового забезпечення. В подальшому на підставі рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду по справі №340/138/22 позивачу була перерахована пенсія на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області» від 11.06.2021р. №8575, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» з основним розміром пенсії 88%. Представник позивача вважає, що зміна розміру пенсії не розповсюджується на позивача та не є підставою для зменшення розміру призначеної пенсії адже зазначені зміни відбулись після її призначення. А тому за таких обставин, на думку представника позивача, відповідач мав здійснити перерахунок пенсії позивача, починаючи з 01.01.2016 року, з основним розміром 88% грошового забезпечення.
Ухвалою судді від 27.05.2024 позовну заяву позивача прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, в яких наполягав на тому, що оскільки на момент перерахунку пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів МВС України Законом №2262-ХІІ визначено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення, в органів Пенсійного фонду немає правових підстав для здійснення перерахунку пенсії виходячи із розміру, вищому ніж 70% грошового забезпечення. Також відповідач зазначив, що в резолютивній частині судового рішення відсутнє зобов'язання щодо перерахунку пенсії в розмірі 88% грошового забезпечення.
Вивчаючи матеріали заяв по суті та додані до них докази, суд убачає, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №340/138/22 від 04.02.2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Окрім іншого, зобов'язано ГУ ПФУ в Кіровоградській області провести з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області» від 11.06.2021р. №8575 "Про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій" за аналогічною посадою, та виплатити різницю між фактично отриманими та належними до сплати сумами пенсії.
На виконання вказаного вище рішення суду Головним управлінням проведено перерахунок пенсії на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України в Кіровоградській області" від 11.06.2021 за №8575. При проведенні такого перерахунку та подальшої виплати пенсії позивачу, ПФУ визначив основний розмір пенсії позивачу в розмірі 70% від суми грошового забезпечення.
Вказані обставини підтверджуються копією протоколу про перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 (а.с.13). Однак, як встановлено судом, вказаний протокол перерахунку пенсії датованим квітнем 2024 року (а.с.13).
З огляду на вказане вище, суд ухвалою від 13.09.2024 витребував у ГУ ПФУ в Кіровоградській області письмову інформацію підтверджену документальними доказами із зазначенням конкретної дати виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №340/138/22 від 04.02.2022 та здійснення відповідного перерахунку пенсії ОСОБА_1 (копію протоколу перерахунку пенсії); та протокол перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.01.2016 (за наявності).
Виконуючи вимоги зазначеної вище ухвали, пенсійний орган надав суду письмову інформацію в якій повідомив, що на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.02.2022 по справі №340/138/22 ОСОБА_1 04.04.2022 проведено перерахунок пенсії починаючи з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області» від 11.06.2021 №8575 «Про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій» за аналогічною посадою. Виплатою пенсії в перерахованому розмірі в сумі 17958,16 грн ОСОБА_1 було забезпечено в травні 2022 року.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд ухвалою від 19.09.2024 залишив без руху позовну заяву ОСОБА_2 на підставі частини 13 статті 171 КАС України.
Вказаною ухвалою роз'яснено, що у разі якщо позивач (представник позивача) не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, якщо такий факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду у відповідності до частини 15 статті 171 КАС України.
На виконання вимог ухвали суду від 24.09.2024 представник позивача надіслав суду заяву про поновлення пропущеного строку для звернення до суду (документ сформовано в системі «Електронний суд»).
Надаючи правову оцінку поданій заяві, суд зазначає наступне.
Статтею 52 Закону №2262-XIІ передбачено, що виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Згідно зі статтею 55 Закону №2262-XIІ нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Буквальне тлумачення наведених норм права дає підстави вважати, що ці норми стосуються вже нарахованих сум пенсій за минулий час, однак не виплачених з вини ПФУ.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 року у справі №510/1286/16-а дійшла до висновку, що норми статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статей 51, 55 Закону №2262-ХІІ (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
У спірних правовідносинах відповідач взагалі не нараховував та не виплачував позивачу пенсії у розмірі 88% від його грошового забезпечення, оскільки відповідач не визнає право позивача на такий відсотковий розмір пенсії. Отже цей спір не стосується виплати вже нарахованих сум пенсій на минулий час, а підстави для виплати пенсії без обмеження будь-яким строком у цій справі відсутні.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19 відступив від попередніх висновків щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах та висловив таку правову позицію:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Суд зазначає, що позивач, отримуючи пенсію щомісяця, знав про її розмір, а також мав реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про те, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати позивач вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії, звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. У такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
В заяві представник позивача посилався на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 28 січня 2021 року по справі №420/40/20, однак суд не приймає до уваги посилання на вказану постанову Верховного Суду оскільки висновки по вказаній справі не є релевантними до спірних правовідносин.
Також суд зауважує, що звернення представника позивача із заявою до відповідача в інтересах позивача свідчить лише про час, коли як позивач, так і представник позивача почав вчиняти дії щодо відновлення порушеного права, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Інших причин пропуску строку звернення до суду представником позивача не наведено, доказів, які б свідчили про поважність причин такого пропуску, не надано.
Відтак, суд приходить до висновку, що наведені представником позивача причини пропуску строку звернення до суду є неповажними.
Суд вважає, що з огляду на строки виплати пенсій, установлені статтею 52 Закону №2262-XIІ (щомісяця, не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія) та строк звернення до адміністративного суду, установлений частиною 2 статті 122 КАС України, враховуючи, що позов подано до суду 08.05.2024 року (через засоби поштового зв'язку), судовому захисту підлягають порушені права позивача у межах останніх шести місяців, що передують даті звернення до суду, тобто починаючи з 08.11.2023 року.
Такий висновок відповідає правовій позиції щодо застосування шестимісячного строку звернення до суду у спорах з приводу нарахування та виплати щомісячних підвищень, доплат, індексації до пенсії, які наведені у постановах Верховного Суду від 09.02.2022 року у справі № 460/8776/20, від 01.06.2022 року у справі № 460/100/21, від 15.06.2022 року у справі № 280/3045/19.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду наразі передбачені статтею 123 КАС України.
Так, згідно з частинами 3, 4 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
У ході судового розгляду справи суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними. Тож у частині вимог про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 01.01.2016 (в т.ч. з 01.12.2019) по 07.11.2023 позов слід залишити без розгляду. В іншій частині позовних вимог розгляд справи необхідно продовжити.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 248, 256, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградської області в частині вимог про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 01.01.2016 (в т.ч. з 01.12.2019) по 07.11.2023 залишити без розгляду.
В іншій частині позову продовжити розгляд справи.
Копію ухвали невідкладно надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, встановлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК