про повернення позовної заяви
25 жовтня 2024 року Київ № 320/46492/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Міністерства освіти і науки України та Секретаріату уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 31.07.2024 звернувся через підсистему «Електронний суд» до суду з позовом (у зв'язку з надмірним навантаженням зареєстрований 11.10.2024) до Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Міністерства освіти і науки України та Секретаріату уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача-1 (Київський національний університет імені Тараса Шевченка) щодо:
ненадання запитуваної інформації у відповідь на заяву від 05.05.2024;
непроведення розгляду і не вирішення питань із заяви від 05.05.2024 у строк, який встановлений законом;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача-2 (Міністерство освіти і науки України) щодо:
ненадання запитуваної інформації у відповідь на заяву від 05.07.2024;
непроведення розгляду і не вирішення питань із заяви від 05.07.2024 у строк, який встановлений законом;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача-3 (Уповноважений Верховної Ради України з прав людини) щодо не відкриття провадження за скаргою від 04.06.2024 і не складення протоколу про адміністративне порушення;
- зобов'язати відповідача-1 (Київський національний університет імені Тараса Шевченка) і відповідача-2 (Міністерство освіти і науки України) надати інформацію у відповідь на заяви від 05.05.2024 і 05.07.2024, а саме:
чи притягався до відповідальності за плагіат (крадіжку і публікацію під власним іменем результатів дипломної роботи ОСОБА_1 ) декан факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка ОСОБА_2 ;
результати роботи Постійної комісії Вченої ради з питань етики Київського національного університету імені Тараса Шевченка щодо притягнення до відповідальності декана ОСОБА_2 за плагіат (крадіжку і публікацію під власним іменем результатів дипломної роботи ОСОБА_1 );
- зобов'язати Відповідача-3 (Уповноважений Верховної Ради України з прав людини) повторно розглянути скаргу від 04.06.2024 і відкрити провадження за цією скаргою.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема: чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву, суд доходить висновку про наявність підстав для її повернення, з огляду на таке.
Частиною першою статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Крім того, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Отже порушенням правила об'єднання вимог, є об'єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують ці обставини, зокрема, факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного права позивача та об'єктивного обов'язку відповідача.
У силу вимог частини першої статті 21 Кодексу, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Зі змісту прохальної частини позову вбачається, що позивачем об'єднано позовні вимоги, зміст яких полягає у: зобов'язанні Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Міністерства освіти і науки України надати інформацію у відповідь на заяви від 05.05.2024 і 05.07.2024, а саме: чи притягався до відповідальності за плагіат (крадіжку і публікацію під власним іменем результатів дипломної роботи ОСОБА_1 ) декан факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка ОСОБА_2 , а також результати роботи Постійної комісії Вченої ради з питань етики Київського національного університету імені Тараса Шевченка щодо притягнення до відповідальності декана ОСОБА_2 за плагіат (крадіжку і публікацію під власним іменем результатів дипломної роботи ОСОБА_1 ); зобов'язанні Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини повторно розглянути скаргу від 04.06.2024 і відкрити провадження за цією скаргою.
Із наведеного вбачається, що позивачем у позовній заяві об'єднано позовні вимоги, які не пов'язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами; позовні вимоги відповідно до прохальної частини позову про: визнання протиправною бездіяльність відповідача-1 (Київський національний університет імені Тараса Шевченка) щодо: ненадання запитуваної інформації у відповідь на заяву від 05.05.2024, непроведення розгляду і не вирішення питань із заяви від 05.05.2024 у строк, який встановлений законом, визнання протиправною бездіяльність відповідача-2 (Міністерство освіти і науки України) щодо: ненадання запитуваної інформації у відповідь на заяву від 05.07.2024, непроведення розгляду і не вирішення питань із заяви від 05.07.2024 у строк, який встановлений законом, а також визнання протиправною бездіяльність відповідача-3 (Уповноважений Верховної Ради України з прав людини) щодо не відкриття провадження за скаргою від 04.06.2024 і не складення протоколу про адміністративне порушення, не є основними або похідними відносно попередніх, що є підставою для повернення позовної заяви позивачу.
Суд констатує, що спірні правовідносини між позивачем та відповідачами - Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, Міністерством освіти і науки України та Секретаріатом уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, у зв'язку з якими виник спір, склались за різних обставин, за різного правового регулювання та на підставі різних дій окремих суб'єктів владних повноважень і в різні часові періоди, що свідчить про те, що в основу спірних правовідносин покладено різні підстави їх виникнення, та різні докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги.
У зв'язку з викладеним, незгода позивача з окремими діями різних суб'єктів владних повноважень не є достатньою підставою для об'єднання не пов'язаних між собою вимог в одне провадження.
Отже, звернувшись до суду з таким позовом, позивач має намір одночасно врегулювати усі наявні у нього спірні правовідносини з відповідачами: Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, Міністерством освіти і науки України та Секретаріатом уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, незважаючи на те, що підстави їх виникнення є різними та не пов'язаними між собою, а також не враховуючи, що таке об'єднання непов'язаних між собою вимог ускладнить розгляд справи.
Підстав для застосування положень статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України судом не встановлено.
Положеннями пункту 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
За вказаних обставин суд доходить висновку про наявність підстав для повернення позову.
Оскільки позовна заява у паперовому вигляді до суду не подавалась, а сформована в підсистемі «Електронний суд», суд обмежується лише процесуальним рішенням про її повернення.
Керуючись статтями 21, 169, 171, 172, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 до Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Міністерства освіти і науки України та Секретаріату уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Скрипка І.М.