Україна
Донецький окружний адміністративний суд
25 жовтня 2024 року Справа№200/5322/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач), відповідно до якої просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо незарахування періодів роботи позивача у ВП "Шахта "Північна" ДП "Торецьквугілля" з 14.04.1995 року по 15.11.1995 року, з 19.10.2002 року по 27.07.2003 року, з 09.11.2004 року по 17.09.2010 року, з 26.10.2012 року по 12.12.2016 року в якості прохідника підземного з повним робочим днем на підземній роботі та періоду роботи позивача у ТДВ ОП "Шахта ім. Св. Матрони Московської" з 22.10.2010 року по 30.09.2012 року в якості прохідника підземного з повним робочим днем на підземній роботі до пільгового стажу позивача за Списком № 1 - шахтарі, зайняті повний робочий день на підземній роботі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року № 202;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії позивача з 11.06.2024 року в розмірі, визначеному відповідно статті 8 Закону України від 02.09.2008 року № 345 "Про престижність шахтарської праці".
В обґрунтування позову позивач вказує на те, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та з 11.06.2024 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", однак при обчисленні розміру цієї пенсії відповідачем не було враховано вимоги статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".
У зв'язку з цими обставинами позивач звернувся до відповідача із запитом, у відповідь на який останній повідомив про відсутність підстав для застосування статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" при розрахунку пенсії позивача через відсутність необхідного стажу на підземних роботах (15 років).
Позивач вважає, що відповідачем не в повному обсязі були зараховані періоди його трудової діяльності до пільгового стажу за Списком № 1 в якості підземних робіт, у зв'язку з чим просить суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії із застосуванням статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд повністю відмовити у задоволенні позову.
Зокрема, як вказує відповідач, за матеріалами електронної пенсійної справи пільговий стаж позивача на підземних роботах складає 13 років 11 місяців 18 днів, що є недостатнім для застосування норми статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", за якою вимагається наявність не менше 15-ти років такого стажу.
При цьому періоди роботи позивача у ВП "Шахта "Північна" ДП "Торецьквугілля" з 14.04.1995 року по 15.11.1995 року, з 19.10.2002 року по 27.07.2003 року, з 09.11.2004 року по 17.09.2010 року, з 26.10.2012 року по 14.10.2013 року в якості прохідника підземного з повним робочим днем на підземній роботі та період роботи позивача у ТДВ "ОП "Шахта ім. Св. Матрони Московської" з 22.10.2010 року по 30.09.2012 року в якості прохідника підземного з повним робочим днем на підземній роботі були зараховані до пільгового стажу роботи на провідних професіях, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Отже, на переконання відповідача, у даному разі відсутні підстави для застосування статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".
Серед іншого, відповідач зазначає про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з цим позовом, оскільки пенсія позивачу була призначена ще з 2018 року і, отримуючи пенсію, позивач був обізнаний про її розмір та про незастосування положень статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" при її нарахуванні.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.08.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 200/5322/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних у суду матеріалів та прийняти дане рішення у порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Позивач у цій справі, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить надана до матеріалів справи копія паспорта серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, є органом державної влади, про що зазначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Позивач є особою з інвалідністю 3 групи, що підтверджується довідками МСЕК серії АВ № 0869525 від 03.04.2018 року та серії 12 ААБ № 416888 від 02.04.2020 року, і перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.
За рішенням від 05.06.2018 року № 051330000169 позивачу була призначена пенсія по інвалідності на підставі норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) з 23.03.2018 року.
11.06.2024 року позивач звернувся до органів Пенсійного фонду із заявою (з доданими документами) про проведення перерахунку пенсії у зв'язку з переходом на інший вид пенсії (з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах).
Відповідно до рішення від 20.06.2024 року № 051330000169 позивачу було здійснено перерахунок пенсії з 11.06.2024 року (вид перерахунку - перехід з виду на вид).
З 11.06.2024 року позивач отримує пенсію за віком на пільгових умовах, розраховану відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-ІV.
Як видно з рішення/протоколу/розпорядження № 051330000169 від 20.06.2024 року, на дату проведення перерахунку страховий стаж позивача склав 32 роки 4 місяці 17 днів, у тому числі стаж на роботах за Списком № 1 - 16 років 27 днів.
Вважаючи, що зазначеного стажу роботи за Списком № 1 є достатньо для застосування під час розрахунку пенсії положень статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 року № 345-VI (далі - Закон № 345-VI), 20.06.2024 року позивач, через вебпортал Пенсійного фонду України, звернувся до відповідача із запитом щодо підстав незастосування вказаної норми при обчисленні розміру його пенсії.
Листом від 17.07.2024 року № 18686-16175/Т-02/8-0500/24, наданим у відповідь на цей запит, відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для застосування положень статті 8 Закону № 345-VI при розрахунку пенсії позивача у зв'язку з відсутністю необхідного стажу на підземних роботах, який має становити не менше 15-ти років.
При цьому, як зазначив відповідач у даному листі, страховий стаж складає 45 років 7 місяців 15 днів, у тому числі стаж на роботи за Списком № 1 - 20 років, з яких стаж на підземних роботах - 13 років 9 місяців 12 днів, час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві - 6 років 2 місяці 18 днів.
Позивач вважає, що відповідно до записів у трудовій книжці він має більше 15-ти років стажу за Списком № 1 на підземних роботах, що дає йому право на розрахунок пенсії з урахуванням вимог статті 8 Закону № 345-VI, а відповідачем безпідставно не зараховано до пільгового стажу позивача за Списком № 1 - шахтарі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року № 202, періоди його роботи з 14.04.1995 року по 15.11.1995 року, з 19.10.2002 року по 27.07.2003 року, з 09.11.2004 року по 17.09.2010 року, з 26.10.2012 року по 12.12.2016 року та з 22.10.2010 року по 30.09.2012 року.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).
Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначаються положеннями Закону № 1058-IV.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно з цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Згідно зі статтею 1 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
За змістом частини 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Відповідно до положень абзацу 1 пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Згідно з абзацом 3 пункту 2 розд. ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає стаття 114 Закону № 1058-IV.
Відповідно до частини 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
18.11.2005 року Міністерством праці та соціальної політики України було прийнято наказ № 383, яким затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії або посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
31.03.1994 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 202 "Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років" (далі - Постанова КМУ № 202).
До розділу І "Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт" зазначеної Постанови КМУ № 202 включені усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Порядок підтвердження стажу роботи регламентується статтею 62 Закону № 1788-ХІІ.
Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ (яка кореспондуються зі статтею 48 Кодексу законів про працю України) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Саме такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року (далі - Порядок № 637).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій, їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка і лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу.
Пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах під час встановлення трудового стажу також констатовано Верховним Судом у постанові від 16.09.2022 року у справі № 560/1399/19.
Частиною 1 статті 44 Закону № 1058-IV передбачено, що звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання відповідної заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
При цьому органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі, достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.
У трудовій книжці позивача серії НОМЕР_3 від 14.10.2002 року (вкладиш серії НОМЕР_4 ) наявні такі записи:
- № 1: 17.10.1994 року - прийнятий водієм 3 кл. до транспортного цеху;
- № 2: 31.10.1994 року - звільнений за статтею 38 КЗпП України, за власним бажанням;
- № 3: 10.11.1994 року - прийнятий водієм 3 кл.;
- № 4: 30.12.1994 року - звільнений за власним бажанням (стаття 38 КЗпП України);
- № 5: 15.02.1995 року - прийнятий учнем гірника підземного;
- № 6: 04.04.1995 року - переведений гірником підземним 2 р.;
- № 7: 14.04.1995 року - переведений учнем прохідника;
- № 8: 29.06.1995 року - переведений прохідником 5 р. з повним робочим днем на підземній роботі;
- № 9: 15.11.1995 року - звільнений за власним бажанням, стаття 38 КЗпП України;
- № 10: 14.10.2002 року - прийнятий прохідником 5 р. з повним робочим днем на підземній роботі;
- № 11: 27.07.2003 року - звільнений за власним бажанням, стаття 38 КЗпП України;
- № 12: 01.11.2004 року - прийнятий прохідником 5 р. з повним робочим днем на підземній роботі;
- № 13: 17.09.2010 року - звільнений за власним бажанням, стаття 38 КЗпП України;
- № 14: 18.10.2010 року - 21.10.2010 року - навчання у НП шахти;
- № 15: 22.10.2010 року - прийнятий прохідником 5 р. підземним;
- № 16: 05.07.2012 року - запис щодо реорганізації підприємства;
- № 17: 30.09.2012 року - звільнений за власним бажанням, стаття 38 КЗпП України;
- № 18: 22.10.2012 року - прийнятий прохідником 5 р. з повним робочим днем на підземній роботі;
- № 19: 12.12.2016 року - звільнений за переведенням, пункт 5 статті 36 КЗпП України;
- № 20: 10.01.2017 року - прийнятий за переведенням гірником 2 р. підземним з повним робочим днем на підземній роботі;
- № 21: 01.02.2017 року - переведений гірником 4 р. підземним з повним робочим днем на підземній роботі;
- № 22: 08.03.2017 року - переведений прохідником 5 р. підземним з повним робочим днем на підземній роботі;
- № 23: 13.11.2017 року - звільнений за власним бажанням, стаття 38 КЗпП України.
Сторонами надані уточнюючі довідки, видані ДП "Торецьквугілля", від 11.04.2018 року за № 5-71/996 (сім довідок під одним номером), від 13.04.2018 року за № 5-71/1014 та від 28.02.2020 року за № 5-71/455, відповідно до яких позивач:
- з 15.02.1995 року по 15.11.1995 року - працював повний робочий день у ВП "Шахта "Північна" ДП "Торецьквугілля" на посадах гірника підземного та прохідника підземного (передбачені Списком 1, розділом 1, підрозділом 1, пунктом 1010100а);
- з 14.10.2002 року по 27.07.2003 року - працював повний робочий день у ВП "Шахта "Північна" ДП "Торецьквугілля" на посаді прохідника підземного (передбачена Списком 1, розділом 1, підрозділом 1, пунктом 1.1а);
- з 01.11.2004 року по 17.09.2010 року - працював повний робочий день у ВП "Шахта "Північна" ДП "Торецьквугілля" на посаді прохідника підземного (передбачена Списком 1, розділом 1, підрозділом 1, пунктом 1.1а);
- з 22.10.2012 року по 12.12.2016 року - працював повний робочий день у ВП "Шахта "Північна" ДП "Торецьквугілля" на посаді прохідника підземного (передбачена Списком 1, розділом 1, підрозділом 1, пунктом 1.1а та Списком 1, розділом 1, підрозділом 1);
- з 10.01.2017 року по 13.11.2017 року - працював повний робочий день у ВП "Шахта "Центральна" ДП "Торецьквугілля" на посадах гірника підземного та прохідника підземного (передбачені Списком 1, розділом 1, підрозділом 1).
Також сторонами надано уточнюючу довідку, видану ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської", від 23.04.2018 року за № 79, відповідно до якої позивач:
- з 18.10.2010 року по 30.09.2012 року - працював повний робочий день у ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" на посаді прохідника підземного (передбачена Списком 1, розділом 1, підрозділом 1, пунктом 1.1а).
Відтак, записами у трудовій книжці позивача, у сукупності з уточнюючими довідками, підтверджується, що у періоди з 15.02.1995 року по 15.11.1995 року, з 14.10.2002 року по 27.07.2003 року, з 01.11.2004 року по 17.09.2010 року, з 18.10.2010 року по 30.09.2012 року, з 22.10.2012 року по 12.12.2016 року, з 10.01.2017 року по 13.11.2017 року позивач працював на посадах (за професіями), віднесених до чинних у відповідні періоди роботи Списків № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (за постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162, від 16.01.2003 року № 36, від 24.06.2016 року № 461), та Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (за Постановою КМУ № 202).
Таким чином, вказані періоди роботи позивача підлягали зарахуванню відповідачем до пільгового стажу позивача за Списком № 1 саме в якості підземних робіт (стаття 14 Закону № 1788-ХІІ та Постанова КМУ № 202).
Суд зауважує, що позовних вимог щодо зобов'язання відповідача зарахувати ті чи інші періоди роботи до пільгового стажу позивачем не заявлено.
Спірним питання даної справи є, зокрема, право позивача на обчислення розміру його пенсії з урахуванням вимог статті 8 Закону № 345-VI.
Положеннями статті 1 Закону № 345-VI визначено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових та рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві, солі магнієві), а також озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей.
Відповідно до статті 8 Закону № 345-VI мінімальний розмір пенсії тим шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Абзацом 3 частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV передбачено, що мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", а так само працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної за статтею 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, однак, не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
За наслідками арифметичного підрахунку періоди роботи позивача з 15.02.1995 року по 15.11.1995 року, з 14.10.2002 року по 27.07.2003 року, з 01.11.2004 року по 17.09.2010 року, з 18.10.2010 року по 30.09.2012 року, з 22.10.2012 року по 12.12.2016 року, з 10.01.2017 року по 13.11.2017 року загалом налічують понад 14-ти років.
Судом установлено, що позивач є особою з інвалідністю 3 групи внаслідок, яка була встановлена з 23.03.2018 року у зв'язку професійним захворюванням, що підтверджується копіями довідок МСЕК серії АВ № 0869525 від 03.04.2018 року та серії 12 ААБ № 416888 від 02.04.2020 року, та з 23.03.2018 року позивачу була призначена пенсія по інвалідності.
До цього позивач працював у ВП "Шахта "Центральна" ДП "Торецьквугілля" на посаді прохідника підземного (з повним робочим днем на підземній роботі), яка є віднесеною до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 46), та Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (згідно з Постановою КМУ № 202).
Із вказаної посади позивач був звільнений за власним бажанням 13.11.2017 року, після нещасного випадку на виробництві, що стався 04.07.2017 року (акти про нещасний випадок на виробництві та про розслідування нещасного випадку від 29.07.2017 року).
Відповідно до положень частини 5 статті 56 Закону № 1788-ХІІ час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах (статті 13 і 14).
Пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону № 1058-IV установлено, що час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Відповідна гарантія встановлена і положеннями частини 4 статті 9 Закону України від 14.10.1992 року № 2694-XII "Про охорону праці", якою передбачено, що час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом.
Отже, законодавством передбачено зарахування часу перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до положень статей 13 та 14 Закону № 1788-ХІІ.
Як свідчать матеріали цієї справи, період з 23.03.2018 року (тобто з дати встановлення інвалідності) до моменту перерахунку пенсії позивача у зв'язку з переведенням з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах складає понад 6 років. При цьому, враховуючи наведені вище норми, даний період підлягав зарахуванню до пільгового стажу позивача за Списком № 1 саме в якості підземних робіт.
Таким чином, на момент перерахунку пенсії позивача у зв'язку з переведенням з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах його пільговий стаж за Списком № 1 на підземних роботах (з урахуванням періоду перебування на інвалідності) становив більше 15-ти років, що є цілком достатнім для застосування положень статті 8 Закону № 345-VI при обчисленні розміру пенсії позивача під час її перерахунку.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що позивач має більше 15-ти років пільгового стажу за Списком № 1 на підземних роботах, суд приходить до висновку про те, що позивач має право на визначення розміру його пенсії з урахуванням статті 8 Закону № 345-VI, у зв'язку з чим позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Щодо строків звернення до суду з цим позовом суд зазначає про таке.
Відповідач у відзиві вказує на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з цим позовом, оскільки пенсія позивачу була призначена з 2018 року і, отримуючи пенсію, позивач був обізнаний про її розмір та про незастосування статті 8 Закону № 345-VI.
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що цей спір пов'язаний із незастосуванням відповідачем при проведенні перерахунку пенсії позивача з 11.06.2024 року (у зв'язку з його переведенням на інший вид пенсії) положень статті 8 Закону № 345-VI.
Вказаний перерахунок пенсії позивача було проведено відповідачем у червні 2024 року (рішення/протоколу/розпорядження № 051330000169 від 20.06.2024 року), а даний позов був поданий до суду 25.07.2024 року (засобами АТ "Укрпошта").
Таким чином, з огляду на викладене, строк звернення до адміністративного суду з цим позовом позивачем не пропущений.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн (квитанція № 9349-1421-6133-8547 від 23.07.2024 року).
Докази здійснення інших судових витрат позивачем не надані.
Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, які були заявлені позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов'язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою (постанова Верховного Суду від 06.10.2020 року у справі № 826/11984/16).
Судом були задоволені пов'язані між собою немайнові позовні вимоги про визнання дій протиправними та про зобов'язання вчинити певні дії, у зв'язку з чим за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягають присудженню понесені останнім судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись нормами Конституції України, Законами України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення" та "Про підвищення престижності шахтарської праці", постановами Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" та "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", наказом Міністерства праці та соціальної політики України "Про затвердження Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", постановою правління Пенсійного фонду України "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Кодексом адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області стосовно незарахування періодів роботи ОСОБА_1 у ВП "Шахта "Північна" ДП "Торецьквугілля" з 14.04.1995 року по 15.11.1995 року, з 19.10.2002 року по 27.07.2003 року, з 09.11.2004 року по 17.09.2010 року, з 26.10.2012 року по 12.12.2016 року в якості прохідника підземного з повним робочим днем на підземній роботі та періоду роботи ОСОБА_1 у ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" з 22.10.2010 року по 30.09.2012 року в якості прохідника підземного з повним робочим днем на підземній роботі до його пільгового стажу за Списком № 1 - шахтарі, зайняті повний робочий день на підземній роботі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року № 202, - протиправними.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) з 11.06.2024 року в розмірі, визначеному відповідно до положень статті 8 Закону України від 02.09.2008 року № 345 "Про підвищення престижності шахтарської праці".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Повне судове рішення складене 25 жовтня 2024 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Бабіч