28 жовтня 2024 рокуСправа №160/23925/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства "Техно-Люкс" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить:
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №21231 від 17.06.2024 року, відповідно до якого ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТЕХНО- ЛЮКС» віднесене до такого, яке відповідає критеріям ризиковості платника податку відповідно до пункту 8 «Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість» до «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165;
Зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити ПП «Техно-Люкс» з переліку ризикових платників податків.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити з бази ризикових платників ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТЕХНО-ЛЮКС» в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ITC "Податковий блок" та подати суду звіт про виконання рішення суду протягом 5 календарних днів, з дня набрання законної сили рішення суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення відповідача порушує права та інтереси позивача, оскільки його внесення до переліку ризикових надає контролюючому органу беззаперечну підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних. Відповідачем не надано матеріалів, на підставі яких позивача як платника податків віднесено до такого переліку ризиковості платника податку.
Ухвалою суду від 04.09.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/23925/24.
25.09.2024р. представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якоум відповідач заперечив проти позову та зазначив, що відповідно до п. 8 Критеріїв Порядку №1165 ПП «ТЕХНО-ЛЮКС» включено до переліку ризикових платників податку, як такого, по якому податкова інформація свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій, та прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від СГ 17.06.2024 №21231.
Рішення щодо включення до переліку ризикових платників було прийнято з урахуванням наявної податкової інформації по ПП «ТЕХНО-ЛЮКС», яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції та свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій, а саме:
Податковий кредит ПП «ТЕХНО-ЛЮКС» протягом 2024 року сформовано за рахунок імпортованого товару, а саме: продукти дисперговані у неводних середовищах, полірувальні засоби для застосування при ремонтному фарбуванню автомобілів, стрічки плоскі у рулонах завширшки не більш як 20см, вироби інші з пластмаси виготовлені з листового матеріалу, шланг з гуми, не армований та не комбінований з іншими матеріалами, оправа (платформа) під шліфувальне коло діаметром із синтетичного або штучного волокна, абразивні матеріали (покриті порошком та зерном оксиду алюмінію, карбіду кремнію), нетканий фільтрувальний матеріал зі скловолокна фільтр для фарбувальних камер, механічні пристрої з ручним керуванням для розбризкування або розпилення рідких речовин, схеми друковані, що мають лише струмопровідні елементи та контакти на суму ПДВ 1 292,9 тис. грн.
Крім того, згідно баз даних ДПС ПП "ТЕХНО-ЛЮКС" протягом 2024 року імпортує: абразивні матеріали (покриті порошком та зерном оксиду алюмінію, карбіду кремнію) (УКТ ЗЕД 6805100010), фільтри для фарби в бачок (УКТ ЗЕД 6307909800), схеми друковані, що мають лише струмопровідні елементи та контакти: пускова плата для шліф.машинки (УКТ ЗЕД 8534001900), тощо. При цьому, вищевказаний товар не реалізується.
Зазначає, що підприємством подано звіт за формою 20-ОПП «Відомості про об'єкти оподаткування», в якому станом на 17.06.2024 відображені склад та сарай. При цьому, у підприємства згідно баз даних ЄРПН відсутні витрати на оренду складських та/або офісних приміщень, згідно 4 ДФ відсутні виплати за ознакою «157», у податковій деклараціях з ПДВ р. 10.4 - складає 0 тис.грн., тобто, ймовірно, відсутнє придбання товарів/послуг без ПДВ та/або у неплатників ПДВ.
01.10.2024р. представником відповідача подано до суду відповідь на відзив, яка за змістом аналогічна доводам викладеним в позовній заяві.
Суд, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, встановив наступне.
У матеріалах справи міститься копія рішення про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 17.06.2024р. № 21231 , яким встановлено, що Приватне підприємство "Техно-Люкс" відповідає критеріям ризиковості платника податку; п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку; накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складський приміщень) відповідно до поданої до контроллюючих органів звітності; 14 постачання товарів/ послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту у зв'язку з придбанням товарів, не пов'язаних з господарською діяльністю платника податків.
У вказаному рішенні прямо вказано на можливість їх оскарження у судовому порядку.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України (тут й надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12 2019 №1165 (далі Порядок №1165).
Згідно з пунктом 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Згідно пункту 6 Порядку № 1165 питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.
Як видно з оскаржуваних рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, в якості підстави для відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку, відповідачем вказаний п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, при цьому, у рішенні конкретизовано в якості податкової інформації придбання та продаж товарів у платників податків, щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
Положеннями пункту 6 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.
Додатком 4 до Порядку №1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані рішення прийнято з підстав відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Додатком №1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пункт 8 яких передбачає, що такий критерій, як у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування..
Згідно з додатком 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов'язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.
Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Аналогічну правову позицію займає Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18.
В той же час, оскаржувані рішення не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.
В якості доказів, на підставі яких винесені оскаржувані рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, відповідачем надано копії аналітичних довідок та інформаційних довідок, а також схему руху ПДВ, у яких лише міститься інформація про здійснення операцій позивачем з суб'єктами господарювання, стосовно яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості.
Таким чином висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується в тому числі і на тому, що серед контрагентів позивача є суб'єкти господарювання, які здійснюють сумнівні господарські операції.
Тобто, негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагентів.
Разом з тим, відповідачем як суб'єктом владних повноважень жодних доказів на підтвердження зазначеної інформації суду не надано.
Доказів того, що контролюючий орган досліджував обставини господарської діяльності позивача станом на момент прийняття оскаржуваних рішень, до суду не надано.
Також відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження фактичної відсутності у контрагента позивача об'єктивної неможливості здійснення господарської діяльності з надання послуг, адже у комерційній діяльності виконання послуг не завжди вимагає наявності власних основних засобів, значної кількості персоналу, оскільки наявна можливість укладення договорів оренди, найму тощо.
Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.
Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеному у постанові від 23 липня 2020 року у справі №240/6806/17.
За вказаних обставин оскаржуване рішення відповідача є протиправним та таким, що підлягають скасуванню.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, ну думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов'язання ГУ ДПС у Дніпропетровській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Приватного підприємство "Техно-Люкс" (49051, м. Дніпро, вул. Б. Хмельницького, 4, кв.44, код ЄДРПОУ 31292231) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Міиферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №21231 від 17.06.2024 року, відповідно до якого ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТЕХНО- ЛЮКС» віднесене до такого, яке відповідає критеріям ризиковості платника податку відповідно до пункту 8 «Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість» до «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165;
Зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити ПП «Техно-Люкс» з переліку ризикових платників податків.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити з бази ризикових платників ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТЕХНО-ЛЮКС» в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ITC "Податковий блок" та подати суду звіт про виконання рішення суду протягом 5 календарних днів, з дня набрання законної сили рішення суду.
Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємство "Техно-Люкс" сплачену суму судового збору у розмірі 6056 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Златін