Справа № 404/10858/23
Номер провадження 2/404/2773/23
30 жовтня 2024 року Кіровський районний суд міста К іровограда
в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.
за участю секретаря Шевчук Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості,-
Позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» у грудні 2023 року подано позов про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» заборгованості за кредитним договором № 4460338 від 14.07.2021 року в загальній сумі 44264,92 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 9800,00 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 22344,00 грн., 3 % річних відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України в сумі 1931,28 грн. за період з 11.12.2021 року по 12.12.2023 року, інфляційні втрати відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України в сумі 10189,64 грн. за період з грудня 2021 року по червень 2023 року. Позов мотивований тим, що 14 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та відповідачем було укладений кредитний договір № 4460338. 25 травня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу № 25-05/2022, відповідно до умов якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 4460338 від 14.07.2021 року. Оскільки відповідач зобов'язання за кредитним договором № 4460338 від 14.07.2021 року належним чином не виконав та відповідно до реєстру боржників за кредитними договорами, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в загальній сумі 44264,92 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 07 лютого 2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (а.с.146).
На виконання вимог ухвали судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 07 лютого 2024 року позивачем подано заяву (вх. № 5650 від 12.02.2024 року), якою усунуто недоліки вказані в ухвалі судді від 07.02.2024 року (а.с.147-157).
У зв'язку з чим, ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 23 лютого 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, та призначено судове засідання (а.с.158).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву (вх. № 22560 від 23.05.2024 року) про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог. Проти винесення заочного рішення по справі не заперечує (а.с.165-166).
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 163, 169), причини неявки суду не відомі, заяв, клопотань та відзиву на позов до суду не подавала.
Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідачу направлялась повістка про виклик до суду на адресу, зазначену в позовній заяві, та є адресою її місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку (довідка № 023978/1 про реєстрацію місця проживання, а.с. 144), а також відповідача про розгляд справи було повідомлено в порядку, передбаченому частиною одинадцятою статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням частини четвертої статті 223 та статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.
Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.
На підставі договору про надання споживчого кредиту № 4460338 від 14 липня 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» надано ОСОБА_1 кредит в сумі 9800,00 грн., з стандартною відсотковою ставкою 24079,41 % річних, та зниженою відсотковою ставкою 582,51 % річних (а.с.129-137).
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» 25 травня 2022 року укладено договір факторингу № 25-05/2022. За умовами пункту 1.1 якого за цим договором Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід'ємню частиною договору (а.с. 111-119).
Згідно з реєстром боржників (витяг) від 25.05.2022 року до договору факторингу № 25-05/2022 від 25.05.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю ««Фінансова компанія «Фінтраст Україна»» право вимоги до ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), за договором про надання споживчого кредиту № 4460338 від 14 липня 2021 року (а.с.22).
Згідно розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 4460338 від 14 липня 2021 року становить в загальній сумі 44264,92 грн. яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 9800,00 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 22344,00 грн., 3 % річних відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України в сумі 1931,28 грн. за період з 11.12.2021 року по 12.12.2023 року, інфляційні втрати відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України в сумі 10189,64 грн. за період з грудня 2021 року по червень 2023 року (а.с.32-47), яку і заявив до стягнення позивач.
Відповідно до частин першої та другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За визначенням, що міститься у статтях 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до вимог частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).
Обов'язок позичальника повернути позику встановлений статтею 1049 Цивільного кодекс України згідно якої позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
В пункті 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електоронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (частина сьома стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частина перша стаття 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, Правила надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційному сайті фінансової установи та в розумінні статтей 641, 644 Цивільного кодексу України, є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку і умов кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до частини другої статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Статтею 1082 Цивільного кодексу України, передбачено боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну - кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Навіть при умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримала вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мала жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки попереднього кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, за змістом якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» заборгованості за основною сумою боргу в сумі 9800,00 грн.
Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача заборгованість за відсотками в сумі 22344,00 грн.
У відповідності до положень частини другої статті 1054 Цивільного кодексу України та згідно частини першої статті 1048 Цивільного Кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів,їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Обов'язок позичальника повернути позику встановлений статтею 1049 Цивільного кодекс України згідно якої позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно договору № 4460338 про надання споживчого кредиту від 14 липня 2021 року сторони погодили відсоткову ставку за користування кредитом, а саме: стандартна відсоткова ставка 24079,41 % річних, та знижена відсоткова ставкою 582,51 % річних. Відповідач ознайомилась з даними умовами кредитування, про що засвідчила підписом на вказаному договорі (а.с. 129-137).
Таким чином, оскільки докази виконання відповідачем в повному обсязі прийнятих на себе зобов'язань за договором в матеріалах справи відсутні, а також враховуючи, те, що відповідач при оформленні кредиту ознайомлена з відсотковою ставкою за кредитним договором, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованість за відсотками в сумі 22344,00 грн.
Згідно із частиною першою статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
А тому, підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України в сумі 1931,28 грн. за період з 11.12.2021 року по 12.12.2023 року, інфляційні втрати відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України в сумі 10189,64 грн. за період з грудня 2021 року по червень 2023 року, оскільки у відповідності до вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.
Частиною восьмою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з частиною третьою статті 137 Цивільного процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини четвертої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до частини п'ятої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено такі висновки: «розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до Цивільного процесуального кодексу України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
… саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. […] Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності».
Позивачем на підтвердження витрат на правничу допомогу надано договір про надання правової допомоги № 10/07-2023 від 10.07.2023 року (а.с.73-75), звіт про надання правої допомоги згідно договору № 10/07-2023 від 10.07.2023 року, згідно якого адвокатом наданні послуги з правової допомоги на суму 10000,00 грн. (а.с.28), та платіжну інструкцію в національній валюті № 2083 від 12.12.2023 року про фактичну сплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу в загальній сумі 10 000,00 грн. (а.с.76).
При цьому, суд зазначає, що попри право сторін договору про надання професійної правничої допомоги визначати гонорар адвоката, суд не позбавлений права оцінити заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв їх належності, обґрунтованості та пропорційності, встановлених статтею 137, 141 Цивільного процесуального кодексу України.
З урахуванням того, що справа не становить значної складності з огляду на предмет позову, одну заявлену позовну вимогу, кількість відповідачів (один), незначний обсяг доказів та обставин, які підлягали доказуванню, а тому суд, керуючись принципами справедливості, добросовісності та розумності, співмірності ціни позову, вважає, що заявлена позивачем до відшкодування сума витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірною та підлягає зменшенню до 3000,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись Законом України «Про електронну комерцію», статями 516, 526, 530, 625, 1046, 1047, 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 4, 10, 11-13, 137-141, 263-265, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» заборгованості за кредитним договором № 4460338 від 14.07.2021 року в загальній сумі 44264,92 грн. яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 9800,00 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 22344,00 грн., 3 % річних відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України в сумі 1931,28 грн. за період з 11.12.2021 року по 12.12.2023 року, інфляційні втрати відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України в сумі 10189,64 грн. за період з грудня 2021 року по червень 2023 року, судовий збір в сумі 2147,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», код ЄДРПОУ 44559822; місцезнаходження: 03150, місто Київ, вулиця Загородня, будинок № 15, офіс № 118/2;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено 30.10.2024 року.
Суддя Кіровського районного
суду міста Кіровограда Людмила КУЛІНКА
Суддя Кіровського Л. Д. Кулінка
районного суду
м.Кіровограда