Справа № 191/2392/24
Провадження № 1-кп/191/235/24
29 жовтня 2024 року м. Синельникове Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023046610000098 від 04.08.2023 відносно
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Синельникове Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, освіта середня, не працюючого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-11.06.2012 Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі;
-14.11.2012 Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області ч.3 за ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
-26.02.2015 Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185 КК України 2 років позбавлення волі;
-18.05.2015 Синельниківським міськрайонним Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі;
-07.12.2017 Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі;
23.10.2018 Самарським районним судом м.Дніпропетровська за ч.2,3 ст. 185, ч.2 ст.70, ст.71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі. Звільнений 07.07.2021 з Синельниківської ВК №94 по відбуттю строку покарання;
13.02.2024 Синельниківським міськрайонним судом за ч.1 ст.162 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України,-
Не пізніше ніж 03.08.2023 (більш точний час встановити не надалось можливим), у ОСОБА_4 , перебуваючого в м. Синельникове Дніпропетровської області, виник злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шахрайським шляхом. Обравши вчинення кримінальних правопорушень відносно права власності особи як спосіб отримання стабільного незаконного прибутку, ОСОБА_4 прийняв для себе рішення вчиняти кримінальні правопорушення, які полягали у обмані осіб, шляхом розміщення у соціальних мережах оголошень неправдивого змісту про здачу в оренду квартир, не маючи при цьому наміру на реальне виконання умов оренди та заволодінні грошовими коштами потерпілих.
З метою реалізації свого прямого злочинного умислу, направленого на повторне заволодіння чужими грошовими коштами, ОСОБА_4 не пізніше ніж 03.08.2023 (більш точний час встановити не надалось можливим), зареєстрував на Інтернет-сайті безкоштовних оголошень « http://www.olx.ua » оголошення про надання в довгострокову оренду однокімнатної квартири в м. Павлоград Дніпропетровської області за 6000 гривень та вказав контактний номер телефону НОМЕР_1 , при цьому не маючи реального наміру виконання умов вказаних у оголошенні. Крім того, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, отримав у користування банківську карту «МОНОБАНК» № НОМЕР_2 , зареєстровану в АТ «Універсал Банк» на ім'я ОСОБА_5 , не попереджуючи останню про протиправний характер свої намірів з використання вказаної банківської карти.
03.08.2023 ОСОБА_6 , бажаючи орендувати житло, знайшов на Інтернет-сайті безкоштовних оголошень « http://www.olx.ua » вказане ОСОБА_4 оголошення та здійснив дзвінок на зазначений в оголошенні номер телефону НОМЕР_1 . Далі ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_4 , який відповів на телефонний дзвінок, про свій намір орендувати вказану в оголошенні квартиру на тривалий строк.
Реалізуючи свій раніше виниклий злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном, шахрайським шляхом, ОСОБА_4 , вводячи в оману ОСОБА_6 , підтвердив наявність у нього у власності вказаної в оголошенні квартири в м.Павлоград Дніпропетровської області , надіславши у подальшому за допомогою месенджера «Viber» фото технічної документації на квартиру, які заздалегідь здобув у невстановлений слідством спосіб з метою подальшого використання під час здійснення своєї злочинної діяльності, після чого повідомив ОСОБА_6 , що обов'язковою умовою оренди даної квартири є передплата половини вартості оренди у розмірі 3000 гривень, які необхідно переказати на банківську карту «МОНОБАНК» № НОМЕР_2 , що зареєстрована в АТ «Універсал Банк» на ім'я ОСОБА_5 .
ОСОБА_6 , будучи введеним в оману ОСОБА_4 , маючи впевненість у наявності в останнього наміру надати в оренду зазначеної в оголошені квартири, 03.08.2023 о 18 годині 09 хвилин перерахував з власної банківської карти в якості передоплати за оренду квартири грошові кошти у сумі 3000 гривень на банківську карту МОНОБАНК» № НОМЕР_2 , що зареєстрована в АТ «Універсал Банк» на ім'я ОСОБА_5 .
Доводячи свій прямий злочинний умисел, направлений на умисне заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, ОСОБА_7 обумовлену квартиру в оренду не надав та заволодів грошовими коштами потерпілого ОСОБА_6 у сумі 3000 гривень, якими розпорядився на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Продовжуючи реалізовувати свій прямий злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману, ОСОБА_4 , перебуваючи в м.Синельникове Дніпропетровської області, не пізніше ніж 05.08.2023 (більш точний час встановити не надалось можливим), зареєстрував у соціальній мережі «Фейсбук» у групі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » оголошення про надання в оренду квартири в м.Синельникове Дніпропетровської області та вказав контактний номер телефону НОМЕР_3 , при цьому не маючи реального наміру виконання умов вказаних у оголошенні. Крім того, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, отримав від невстановленої слідством особи у користування банківську карту АТ «СЕНС БАНК» № НОМЕР_4 для подальшого використання її в ході своєї злочинної діяльності.
05.08.2023 ОСОБА_9 , бажаючи орендувати житло, знайшла залишене ОСОБА_4 у соціальній мережі «Фейсбук» у групі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » оголошення про надання в оренду квартири в м.Синельникове Дніпропетровської області , та за допомогою месенджера «Viber» на зазначений в оголошенні номер телефону НОМЕР_3 надіслала повідомлення про свій намір орендувати вказану в оголошенні квартиру.
Далі ОСОБА_4 , реалізуючи свій раніше виниклий злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шахрайським шляхом, зателефонував на номер мобільного телефону ОСОБА_9 , вводячи в оману останню, запевнив, що у нього у власності мається вказана в оголошенні квартири в м.Синельникове Дніпропетровської області , після чого повідомив ОСОБА_9 , що обов'язковою умовою оренди даної квартири є передплата у розмірі 3500 гривень, які необхідно перерахувати на банківську карту АТ «СЕНС БАНК» № НОМЕР_4 .
ОСОБА_9 , будучи введеною в оману ОСОБА_4 , вважаючи, що останній дійсно має намір надати їй в оренду зазначену в оголошенні квартиру, 05.08.2023 о 13 годині 21 хвилина перерахувала в якості передоплати за оренду квартири грошові кошти у сумі 3500 гривень на банківську карту АТ «СЕНС БАНК» № НОМЕР_4 .
Доводячи свій прямий злочинний умисел, направлений на умисне заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, ОСОБА_4 обумовлену квартиру в оренду не надав та заволодів грошовими коштами потерпілої ОСОБА_9 у сумі 3500 гривень, якими розпорядився на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Продовжуючи реалізовувати свій прямий злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману, ОСОБА_4 , перебуваючи в м. Синельникове Дніпропетровської області, не пізніше ніж 13.01.2024 (більш точний час встановити не надалось можливим), зареєстрував у соціальній мережі «Фейсбук» у групі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » оголошення про надання в оренду квартири в м. Синельникове Дніпропетровської області та вказав контактний номер телефону НОМЕР_5 , при цьому не маючи реального наміру виконання умов вказаних у оголошенні. Крім того, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, отримав від невстановленої слідством особи у користування банківську карту № НОМЕР_6 , що зареєстрована в АТ КБ «Глобус», для подальшого використання її в ході своєї злочинної діяльності.
13.01.2024 ОСОБА_10 , бажаючи орендувати житло, знайшла залишене ОСОБА_4 у соціальній мережі «Фейсбук» у групі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » оголошення про надання в оренду квартири в м. Синельникове Дніпропетровської області та за допомогою мессенджера «Viber» на зазначений у оголошенні номер телефону НОМЕР_5 надіслала повідомлення про свій намір орендувати вказану в оголошенні квартиру.
Далі, ОСОБА_4 , реалізуючи свій раніше виниклий злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном, шахрайським шляхом, зателефонував на номер мобільного телефону ОСОБА_10 , вводячи в оману останню, запевнив, що у нього у власності мається вказана в оголошенні квартири в м. Синельникове Дніпропетровської області , після чого повідомив ОСОБА_10 , що обов'язковою умовою оренди даної квартири є передплата у розмірі 500 гривень, які необхідно переказати на банківську карту № НОМЕР_6 , що зареєстрована в АТ «КБ «Глобус».
ОСОБА_10 , будучи введеною в оману ОСОБА_4 , вважаючи, що останній дійсно має намір надати їй в оренду зазначену в оголошенні квартиру, 13.01.2024 о 17 годині 56 хвилин перерахувала в якості передплати за оренду квартири грошові кошти у сумі 500 гривень на банківську карту № НОМЕР_6 , що зареєстрована в АТ «КБ «Глобус».
Доводячи свій прямий злочинний умисел, направлений на умисне заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, ОСОБА_4 обумовлену квартиру в оренду не надав та заволодів грошовими коштами потерпілої ОСОБА_10 у сумі 500 гривень, якими розпорядився на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Продовжуючи реалізовувати свій прямий злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману, ОСОБА_4 , перебуваючи в м. Синельникове Дніпропетровської області, не пізніше ніж 08.03.2024 (більш точний час встановити не надалось можливим), зареєстрував на Інтернет-сайті безкоштовних оголошень « http://www.olx.ua » оголошення про надання в оренду квартири в м. Покровськ Донецької області та вказав контактний номер телефону НОМЕР_7 , при цьому не маючи реального наміру виконання умов вказаних у оголошенні. Крім того, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, отримав у користування банківську карту № НОМЕР_8 , що зареєстрована в АТ «ОЩАДБАНК» на ім'я ОСОБА_11 , не попереджуючи останню про протиправний характер свої намірів з використання вказаної банківської карти.
08.03.2024, ОСОБА_12 , бажаючи орендувати житло, знайшов на Інтернет-сайті безкоштовних оголошень « http://www.olx.ua » залишене ОСОБА_4 оголошення про надання в оренду квартири в м. Покровськ Донецької області , та здійснив дзвінок на зазначений в оголошенні номер телефону НОМЕР_7 . Далі, ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_4 , який відповів на телефонний дзвінок, про свій намір орендувати вказану в оголошенні квартиру.
Реалізуючи свій раніше виниклий злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном, шахрайським шляхом, ОСОБА_4 , вводячи в оману ОСОБА_12 , запевнив, що у нього у власності мається вказана в оголошенні квартири в м. Покровськ Донецької області , після чого повідомив ОСОБА_12 , що обов'язковою умовою оренди даної квартири є передплата у розмірі 3 000 гривень, які необхідно переказати на банківську карту № НОМЕР_8 , що зареєстрована в АТ «ОЩАДБАНК» на ім'я ОСОБА_5 .
ОСОБА_12 , будучи введеним в оману ОСОБА_4 , вважаючи, що останній дійсно має намір надати йому в оренду зазначену в оголошенні квартиру, в період з 08.03.2024 перерахував в якості передплати за оренду квартири грошові кошти у сумі 500 гривень та 09.03.2024 грошові кошти у сумі 2 500 гривень на банківську карту № НОМЕР_8 , що зареєстрована в АТ «ОЩАДБАНК» на ім'я ОСОБА_11 .
Доводячи свій прямий злочинний умисел, направлений на умисне заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, ОСОБА_4 обумовлену квартиру в оренду не надав та заволодів грошовими коштами потерпілої ОСОБА_12 у сумі 3 000 гривень, якими розпорядився на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Продовжуючи реалізовувати свій прямий злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману, ОСОБА_4 , перебуваючи в м. Синельникове Дніпропетровської області, не пізніше ніж 10.03.2024 (більш точний час встановити не надалось можливим), зареєстрував на Інтернет-сайті безкоштовних оголошень « http://www.olx.ua » оголошення про надання в оренду квартири в м. Покровськ Донецької області та вказав контактний номер телефону НОМЕР_7 , при цьому не маючи реального наміру виконання умов вказаних у оголошенні. Крім того, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, отримав у користування банківську карту № НОМЕР_8 , що зареєстрована в АТ «ОЩАДБАНК» на ім'я ОСОБА_11 , не попереджуючи останню про протиправний характер свої намірів з використання вказаної банківської карти.
10.03.2024, ОСОБА_13 , бажаючи орендувати житло, знайшов на Інтернет-сайті безкоштовних оголошень « http://www.olx.ua » залишене ОСОБА_4 оголошення про надання в оренду квартири в м. Покровськ Донецької області , та здійснив дзвінок на зазначений в оголошенні номер телефону НОМЕР_7 . Далі ОСОБА_13 повідомив ОСОБА_4 , який відповів на телефонний дзвінок, про свій намір орендувати вказану в оголошенні квартиру.
Реалізуючи свій раніше виниклий злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шахрайським шляхом, ОСОБА_4 , вводячи в оману ОСОБА_13 , запевнив, що у нього у власності мається вказана в оголошенні квартири в м. Покровськ Донецької області, після чого повідомив ОСОБА_13 , що обов'язковою умовою оренди даної квартири є передплата у розмірі 3 000 гривень, які необхідно переказати на банківську карту № НОМЕР_8 , що зареєстрована в АТ «ОЩАДБАНК» на ім'я ОСОБА_11 .
ОСОБА_13 , будучи введеним в оману ОСОБА_4 , вважаючи, що останній дійсно має намір надати йому в оренду зазначену в оголошенні квартиру, 10.03.2024 о 13 годині 01 хвилину перерахував в якості передплати за оренду квартири грошові кошти у сумі 3 000 гривень на банківську карту № НОМЕР_8 , що зареєстрована в АТ «ОЩАДБАНК» на ім'я ОСОБА_5 .
Доводячи свій прямий злочинний умисел, направлений на умисне заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, ОСОБА_4 обумовлену квартиру в оренду не надав та заволодів грошовими коштами потерпілого ОСОБА_13 у сумі 3 000 гривень, якими розпорядився на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Продовжуючи реалізовувати свій прямий злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману, ОСОБА_4 , перебуваючи в м. Синельникове Дніпропетровської області, не пізніше ніж 10.03.2024 (більш точний час встановити не надалось можливим), зареєстрував на Інтернет-сайті безкоштовних оголошень « http://www.olx.ua » оголошення про надання в оренду квартири в м. Покровськ Донецької області та вказав контактний номер телефону НОМЕР_7 , при цьому не маючи реального наміру виконання умов вказаних у оголошенні. Крім того, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, отримав у користування банківську карту № НОМЕР_8 , що зареєстрована в АТ «ОЩАДБАНК» на ім'я ОСОБА_11 , не попереджуючи останню про протиправний характер свої намірів з використання вказаної банківської карти.
10.03.2024 ОСОБА_14 , бажаючи орендувати житло, знайшов на Інтернет-сайті безкоштовних оголошень « http://www.olx.ua » залишене ОСОБА_4 оголошення про надання в оренду квартири в м. Покровськ Донецької області , та здійснив дзвінок на зазначений в оголошенні номер телефону НОМЕР_7 . Далі, ОСОБА_14 повідомив ОСОБА_4 , який відповів на телефонний дзвінок, про свій намір орендувати вказану в оголошенні квартиру.
Реалізуючи свій раніше виниклий злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шахрайським шляхом, ОСОБА_4 , вводячи в оману ОСОБА_14 , запевнив, що у нього у власності мається вказана в оголошенні квартири в м. Покровськ Донецької області , після чого повідомив ОСОБА_14 , що обов'язковою умовою оренди даної квартири є передплата у розмірі 3 000 гривень, які необхідно переказати на банківську карту № НОМЕР_8 , що зареєстрована в АТ «ОЩАДБАНК» на ім'я ОСОБА_11 .
ОСОБА_14 , будучи введеним в оману ОСОБА_4 , вважаючи, що останній дійсно має намір надати йому в оренду зазначену в оголошенні квартиру, 10.03.2024 о 19 годині 50 хвилин перерахував в якості передплати за оренду квартири грошові кошти у сумі 3 000 гривень на банківську карту № НОМЕР_8 , що зареєстрована в АТ «ОЩАДБАНК» на ім'я ОСОБА_11 .
Доводячи свій прямий злочинний умисел, направлений на умисне заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, ОСОБА_4 обумовлену квартиру в оренду не надав та заволодів грошовими коштами потерпілої ОСОБА_14 у сумі 3 000 гривень, якими розпорядився на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро покаявся та підтвердив обставини вчинення злочинів так, як вони викладені вище.
Потерпілі ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 у судове засідання не з'явилися, однак надали заяви про розгляд справи без їх участі. Претензій матеріального характеру до обвинуваченого не мають. Міру покарання просить встановити на розсуду суду. Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_9 у судове засідання не з'явилися по невідомим суду причинам, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені.
Оскільки учасники судового провадження не оспорювали обставин вчинених кримінальних правопорушень та не заперечували проти скороченого судового розгляду, суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. За таких обставин суд прийняв рішення про проведення скороченого судового розгляду. Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.
Крім того, це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Враховуючи викладене вище, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали, що характеризують обвинуваченого, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю, дії обвинуваченого кваліфіковано вірно за ч.2 ст.190 КК України, як заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Однак, 09.08.2024 набрав чинності Закон України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Відповідно до вказаного Закону №3886-ІХ стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
При цьому, підпунктом 169.1.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Кримінальні правопорушення вчинені ОСОБА_4 у 2023 та 2024 роках.
Згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатної особи складав 2684 грн. А відтак сума соціальної пільги у 2023 році становила 1342 грн.
Відповідно два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст. 51 КУпАП станом на 01 січня 2023 року складали 2684 грн.
Згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатної особи складав 3028 грн. А відтак сума соціальної пільги у 2024 році становила 1514 грн.
Відповідно два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст. 51 КУпАП станом на 01 січня 2024 року складали 3028 грн.
Згідно зі ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
За досліджених судом обставин суд вважає, що кримінальні правопорушення, які були вчинені ОСОБА_4 у відношенні потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , підлягають закриттю, оскільки розмір завданої шкоди ОСОБА_10 станом на 2023 рік становив 500 грн., ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 станом на час вчинення кримінального правопорушення у 2024 році становив по 3000 грн. кожному, що не перевищувало двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановлених законом на 1 січня звітного податкового року, у якому було вчинено кримінальне правопорушення
Частина 3 ст.479-2 КПК України передбачає, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1 ст.284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 проти закриття кримінального провадження в частині заволодіння шляхом обману коштами ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України не заперечував, наслідки такого закриття йому роз'яснені та зрозумілі.
В іншій частині обвинувачення суд, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , виходячи з принципу індивідуалізації покарання, враховує обставини та тяжкість вчинення кримінальних правопорушень, які згідно зі ст.12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, особу винного, який раніше неодноразово судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, у вчиненому розкаюється.
Обставина, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, є його щире каяття у вчинені кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до вимог ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 після вчинення злочину, його щире каяття, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, також враховуючи, що при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад, закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд вважає, що виправлення обвинуваченого неможливо без ізоляції від суспільства, а тому вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах інкримінованих йому діянь у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи, що злочин за цим вироком був вчинений обвинуваченим ОСОБА_4 до постановлення останнього за часом вироку Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.02.2024, за яким ОСОБА_4 призначено покарання у вигляді штрафу у ромірі 850 грн., а за даним вироком призначається покарання, яке належить відбувати реально, то у даному випадку вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 слід виконувати окремо.
Цивільні позови по справі не заявлено.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до стю100 КПК України.
Крім того, щодо частини речових доказів, а саме мобільних телефонів «Samsung Galaxy А12", "Алкатель" та "Номі", які були вилучені у обвинуваченого під час обшуку, суд вважає, що вони підлягають спеціальній конфіскації, виходячи з наступного.
За змістом ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, зокрема, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно, зокрема були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Враховуючи ту обставину, що санкція ч.2 ст.190 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі, а мобільні телефони були засобом вчинення кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне застосувати до них спеціальну конфіскацію.
Процесуальні витрати у справі відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому у даному кримінальному провадженні не обирався.
Керуючись ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд
Кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_4 у заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненим повторно, стосовно потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Копію вироку в цій частині направити до Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області для притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності.
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Строк покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту оголошення вироку.
Вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 виконувати самостійно.
Речові докази - мобільний телефон «Samsung Galaxy А12" та банківську картку "Монобанк" залишити у власності ОСОБА_15 ; банківську картку "Ощадбанк" № НОМЕР_9 , банківську картку "Приватбанк" № НОМЕР_10 , сім-карту "Київстар", сім-карти "Водафон" в кількості 10 шт., які зберігаються в камері зберігання речових доказів Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити.
На підставі ст.96-1, 96-2 КК України речові докази - мобільний телефон «Samsung Galaxy А12" ІМЕІ1: НОМЕР_11 , ІМЕІ2: НОМЕР_12 , мобільні телефони "Алкатель" та "Номі", які були вилучені у обвинуваченого та які зберігаються в камері зберігання речових доказів Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, - конфіскувати у власність держави.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1