Справа № 214/10391/23
2/214/1809/24
Іменем України
(заочне)
29 жовтня 2024 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді - Чернової Н.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Нестеренко К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження, при заочному розгляді, цивільну справу № 214/10391/23 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», інтереси якого представляє Мишевська Наталія Миколаївна , до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» - Мишевська Н.М., 20.12.2023 року через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» звернулася до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором № 220320-КС-001 про надання кредиту від 26.01.2021 року в розмірі 70 309,40 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 35 313, 00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 34 996,40 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір в розмірі 2 147, 20 грн.
Пред'явлені вимоги мотивовано тим, що 26.01.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі - ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА») та ОСОБА_2 було укладено договір 220320-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 26.01.2021 року направлено ОСОБА_2 пропозицію (оферту) укласти договір № 220320-КС-001 про надання кредиту. 26.01.2021 року ОСОБА_2 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №220320-КС-001 про надання кредиту, на умовах, визначених офертою. Зі свого боку ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направило ОСОБА_2 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор НОМЕР_4, на номер телефону НОМЕР_1 (зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено. Таким чином, 26.01.2021 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_2 було укладено договір №220320-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст.12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п.1 договору кредиту, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 40 000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності (кредит), а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит. Сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1, 00545126 % за кожен день користування кредитом. Пунктом 2 договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів. Пунктом 3 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору. ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов'язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 40 000 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 (вказану позичальником при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті). До теперішнього часу боржник свої зобов'язання за кредитним договором №220320-КС-001 належним чином не виконала, а лише частково сплатила кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у розрахунку заборгованості за договором №220320-КС-001, чим порушила свої зобов'язання, встановлені договором. Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_2 належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, станом на 15.12.2023 року утворилась заборгованість в розмірі 70 309,40 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 35 313, 00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 34 996,40 грн. Оскільки позичальник не здійснює платежів для погашення існуючої заборгованості, продовжує ухилятися від виконання своїх зобов'язань, чим порушує законні права та інтереси ТОВ « БІЗНЕС ПОЗИКА», позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 16.02.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін) (а.с.80-82).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» направив до суду заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримує та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не подавала. Причини неявки суду не відомі.
Згідно ч. 8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до вимог ст.ст.280-281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлялася належним чином про перебування в провадженні суду даної справи. Однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи за її відсутності не подала.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 26.01.2021 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_2 було укладено договір №220320-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 26.01.2021 року направлено ОСОБА_2 пропозицію (оферту) укласти договір №220320-КС-001 про надання кредиту. 26.01.2021 року ОСОБА_2 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №220320-КС-001 про надання кредиту, на умовах, визначених офертою. Зі свого боку ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направило ОСОБА_2 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор НОМЕР_4, на номер телефону НОМЕР_1 (зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено.
Таким чином, 26.01.2021 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_2 було укладено договір №220320-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст.12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.1 договору та паспорта споживчого кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 40 000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності (кредит), а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит. Строк кредитування - 16 тижнів, термін дії договору - до 18.05.2021 року. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 72 800, 00 грн.
Сторони узгодили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1, 00545126 % за кожен день користування кредитом. Пунктом 2 договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.
Пунктом 3 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.
Статтею 626 ЦПК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст.ст.628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За приписами ч.2 ст.638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Положення ч.1 ст.205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.
Згідно з ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, у якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк бо інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Так, відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши зміст кредитного договору, його форму, додаткові угоди до нього, суд дійшов висновку, що договір № 220320-КС-001 про надання кредиту від 26.01.2021 року дійсно укладений сторонами правочину - ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_2 в електронній формі із застосуванням електронної комерції, відповідає вимогам ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію». Доказів зворотного відповідач суду не надала, як і не спростувала факт укладення договору.
Договір містить повну інформацію щодо особи позичальника - ОСОБА_2 , її персональні дані, номер мобільного телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор в якості аналога власноручного підпису позичальника. Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлено в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» виникло зобов'язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача ОСОБА_2 - зобов'язання з повернення кредитних коштів.
Крім того, відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч.13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Судовим розглядом також встановлено, що свої зобов'язання за кредитним договором кредитор виконав належним чином, надавши позичальникові кредит в обумовленому розмірі шляхом проведення транзакції через платіжний сервіс «MasterCard» у вигляді перерахування коштів 26.04.2021 року о 13.05 год. та 13.06 год. на банківську картку ОСОБА_2 № № НОМЕР_2 , шляхом зарахування переказу на карту, що підтверджується квитанціями про перерахування коштів. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому на боржника покладено цивільно-правовий обов'язок з повернення отриманих коштів, якому відповідає право кредитора вимагати їх повернення.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
У відповідності до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст.611 ЦК України за порушення зобов'язання наступають правові наслідки, передбачені ст.ст.624, 625 ЦК України, тобто, при порушенні зобов'язань боржник повинен сплатити кредитору борг, відсотки від суми боргу та неустойку у вигляді пені та штрафу, що передбачена умовами договору.
Як визначено у ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а ст.615 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Натомість ОСОБА_2 допустила порушення умов договору, свої зобов'язання не виконала та не здійснила жодного платежу на погашення кредиту, в результаті чого станом на 15.12.2023 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 70 309,40 грн., що складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 35 313, 00 грн., суми прострочених платежів по процентах - 34 996,40 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, який міститься в матеріалах справи.
За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов'язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.
Суд погоджується із наданим позивачем розрахунком суми заборгованості. При цьому зауважує, що відповідач не скористався своїм правом надання до суду відзиву на позовну заяву та доказів на спростування тверджень позивача, викладених у позові. Наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не спростовано.
У п.5.1 Правил про надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», обов'язкових для обох сторін кредитного договору, зазначається, що: обчислення строку користування Кредитом та нарахування Процентів за користування кредитом за кредитним договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов договору; проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту, з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення терміну дії договору про надання кредиту (включно).
Таким чином, суд вважає, що надані ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» по справі докази є належними та допустимими, у розумінні ст.ст.76-81 ЦПК України, та у своїй сукупності підтверджують, що відповідач ОСОБА_2 активно користувалася кредитними коштами, наданими їй за кредитним договором, у зв'язку з чим має зобов'язання перед кредитором з повернення кредитних коштів, виходячи з фактичного використання позичальником кредитних коштів, які не повернуто як до закінчення строку дії договору, так і станом на час звернення позивача до суду з даним позовом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, а саме, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованості за договором № 220320-КС-001 про надання кредиту від 26.01.2021 року в розмірі 70 309,40 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 35 313, 00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 34 996,40 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, згідно ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір у розмірі 2 147 грн. 20 коп. (а.с. 1).
Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст. 247, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 279, 287, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», інтереси якого представляє Мишевська Наталія Миколаївна , до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором № 220320-КС-001 про надання кредиту від 26.01.2021 року в розмірі 70 309,40 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 35 313, 00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 34 996,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір в розмірі 2 147 грн. 20 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його підписання не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно зі ст.285 ЦПК України та поданою протягом тридцяти днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Відомості про сторін:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, юридична адреса: м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд.26, офіс 411.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення суду складено та підписано без проголошення 29 жовтня 2024 року
Суддя Н.В. Чернова