Справа №573/2084/24
Номер провадження 1-кс/573/617/24
30 жовтня 2024 року м. Білопілля
Слідчий суддя Білопільського районного суду Сумської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,. розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Білопільського відділу Сумської окружної прокуратури ОСОБА_3 , щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт Великий Бурлук Великобурлуцького району Харківської області, із спеціальною середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
- про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
30 жовтня 2024 року слідчий ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором, про застосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні СВ ВП №1 (м. Білопілля) перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 05 жовтня 2024 року за №12024200570000476 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за фактом спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , від яких останній помер на місці події.
29 жовтня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Також є необхідність у застосуванні йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків слідчий зазначила те, що ОСОБА_4 , розуміючи, що за вчинений особливо тяжкий злочин передбачена міра покарання у виді позбавлення волі від 7 до 15 років, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, зокрема заявника в рамках кримінального провадження щодо надання показів на підтвердження своєї версії захисту, матиме можливість пошуку інших альтернативних засобів уникнення кримінальної відповідальності.
Більш м'які запобіжні заходи не можуть запобігти вказаним вище ризикам.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 проти задоволення клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_5 підтримав підозрюваного та вказав на відсутність доказів, що підтверджують ризики.
Заслухавши прокурора, підозюваного, захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Конституції України та п. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини ніхто не може бути позбавлений свободи інакше як за вмотивованим рішенням суду і на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.
Як вбачається зі статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Щодо поняття «обґрунтована підозра» слідчий суддя, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, враховує позицію ЄСПЛ, відображену в п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року в справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, та в п. 32 рішення в справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, згідно з якою вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Як вбачається з матеріалів провадження, пред'явлена ОСОБА_4 підозра за ч. 1 ст. 115 КК України має місце та підтверджується на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, зокрема: протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 30 вересня 2024 року; протоколом обшуку від 28 жовтня 2024 року, в ході проведення якого виявлено та вилучено труп ОСОБА_7 та речові докази; протоколом огляду трупа ОСОБА_7 від 29 жовтня 2024 року, яким встановлено, що на трупі виявлено гнилісні зміни та сліди термічного впливу, на черепі зліва в тім'яно-скронево-потиличній ділянці виявлено дірчатий перелом невизначеної форми розмірами 14х10 см та в порожнині черепа виявлено 10 кісток (дрібних фрагментів) імовірно черепа, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності (а. п. 7-34).
Оскільки на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме: питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів дійшов висновку, що причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, підозра в якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Також слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що є особливо тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років. Віднесення вказаного злочину до категорії особливо тяжких свідчить про ступінь можливої суспільної небезпечності особи підозрюваного та не дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності його поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинений злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитися від слідства й суду, продовжити злочинну діяльність.
Зазначене може вплинути на повноту та об'єктивність досудового розслідування кримінального провадження та судового розгляду.
Слідчий суддя зазначає, що підозрюваному ОСОБА_4 достовірно відомо про наслідки його дій, а отже, вказаний факт не виключає того, що останній може спробувати переховуватися від слідства та суду.
Також необхідно врахувати, що як підозрюваний, так і свідок ОСОБА_8 , яка є заявником в рамках кримінального провадження, а також на даний час є співмешканкою підозрюваного та допомагала йому ховати труп ОСОБА_7 , а відтак, у разі застосування відносно ОСОБА_4 менш обтяжливого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, останній матиме можливість незаконно впливати на ОСОБА_8 та свідків події, що може суттєво вплинути на повноту та об'єктивність досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
Окрім того, ОСОБА_4 не має місцих соціальних зв'язків та постійного місця проживання.
Отже, слідчий суддя дійшла висновку, що вказані вище обставини свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України щодо переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідка ОСОБА_8 , а тому застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім для запобігання заявленим ризикам, у зв'язку з чим клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні вбивства, тобто умисного заподіяння смерті ОСОБА_7 , тому слідчий суддя вважає за необхідне не визначати йому розмір застави.
Керуючись статтями 176-178, 183, 193, 369-372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Білопільського відділу Сумської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Застосувати ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 28 грудня 2024 року включно, без визначення розміру застави.
Виконання ухвали покласти на ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя