Справа № 487/5943/24
Провадження № 1-кп/487/690/24
29 жовтня 2024 року м. Миколаїв
Заводський районний суду м. Миколаєва у складі головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12024152030000779 від 07.05.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Миколаєві, є громадянином України, має середню освіту, офіційно не працює, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, раніше судимий: - 20.05.2019 Заводським районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 15 - ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України до 5 років позбавлення воля, звільнився 18.12.2023 по відбуттю строку покарання, зареєстрований та фактично проживав до затримання за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 357, ч.3 ст. 357, ч.4 ст. 185, ч.4 ст. 186 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:
06.05.2024 близько 12:30 год., ОСОБА_3 , будучи обізнаним про введення в Україні воєнного стану, знаходячись в підвальному приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , де вживав спиртні напої разом з потерпілим ОСОБА_6 , реалізуючи свій раптовий, злочинний, корисливий умисел, діючи повторно, умисно, таємно, з метою заволодіння чужим майном та обернення його на свою користь, шляхом вільного доступу викрав належний потерпілому мобільний телефон марки «Samsung galaxy 71», вартістю 3633,33 грн. Після чого, ОСОБА_3 , скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає та вони являються непомітними для оточуючих та потерпілого, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток на суму 3633,33 грн.
Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, у вчиненні якого визнається винним.
Крім того, 06.05.2024 близько 12:30 год., ОСОБА_3 , перебуваючи в підвальному приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , де вживав спиртні напої разом з потерпілим ОСОБА_6 , побачив чоловічу сумку сірого кольору, в якій знаходилась банківська платіжна картка АТ «Райффайзен Банк» номер рахунку НОМЕР_1 , власником якої являється АТ «Райффайзен Банк» та яка переувала у користуванні потерпілого ОСОБА_6 , та яка в розумінні норм ст. 1 Закону України «Про інформацію», п.п. 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів на Україні» відноситься до офіційних документів. Реалізуючи свій раптовий, злочинний корисливий умисел, ОСОБА_3 , скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає та вони являються непомітними для оточуючих та потерпілого, утримуючи при собі офіційний документ - банківську картку АТ «Райффайзен Банк» номер рахунку НОМЕР_1 , привласнив його та з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись вказаним офіційним документом на власний розсуд.
Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 357 КК України, тобто привласнення офіційного документу з корисливих мотивів, у вчиненні якого визнається винним.
Також, 06.05.2024 близько 12:30 год., ОСОБА_3 , перебуваючи в підвальному приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , де вживав спиртні напої разом з потерпілим ОСОБА_6 , побачив чоловічу сумку сірого кольору, в якій знаходився паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий 20.09.2019 на ім'я ОСОБА_6 , орган видачі 5610. Реалізуючи свій раптовий, злочинний умисел, ОСОБА_3 , розуміючи, що паспорт громадянина України є важливим особистим документом, втрата якого істотно ускладнює реалізацію його власником прав, свобод та законних інтересів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає та вони являються непомітними для оточуючих та потерпілого, шляхом вільного доступу незаконно заволодів паспортом громадянина України на ім'я ОСОБА_6 , який є універсальним документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство, та з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись вказаним офіційним документом (паспортом) на власний розсуд.
Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 357 КК України, тобто незаконне заволодіння паспортом, у вчиненні якого визнається винним.
Крім того, 11.05.2023 приблизно о 11:50 год., більш точного часу в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, ОСОБА_3 , будучи достовірно обізнаним про введення на території України воєнного стану, проходив по території двору біля будинку АДРЕСА_3 , де побачив автомобіль марки ВАЗ 2103 з державним реєстраційним номером НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_7 , та у нього виник злочинний корисливий умисел, спрямований на таємне викрадення акумуляторної батареї із вказаного транспортного засобу.
Перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, реалізуючи свій злочинний корисливий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 підняв капот вказаного транспортного засобу та від'єднав акумуляторну батарею марки «MONBAT» вартістю 2385 грн.
У цей час його дії були помічені перехожею ОСОБА_8 , якій було відомо про належність вказаного транспортного засобу ОСОБА_7 , та остання зробила ОСОБА_3 зауваження з приводу його неправомірних дій.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що його злочинні дії стали явними для оточуючих, тобто відкритими, розуміючи, що ОСОБА_8 в силу віку не зможе чинити йому опору, намагався ввести її в оману та утримуючи викрадене майно при собі, залишив місце скоєння кримінального правопорушення, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальний збиток на суму 2385 грн.
Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, у вчиненні якого визнається винним.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень визнав в повному обсязі, в скоєному щиро розкаявся, підтвердили фактичні обставини викладені в обвинувальному акті.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин:
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що йому відомо про введення в Україні воєнного стану. 06.05.2024 приблизно о 12-00 год. він перебував біля будинку АДРЕСА_2 , де зустрів ОСОБА_6 та попросив у нього телефон щоб здійснити дзвінок. ОСОБА_6 запросив його зайти у підвальне приміщення. Коли вони зайшли у підвальне приміщення він побачив сіру чоловічу сумку та вирішив її вкрасти. Скориставшись тим, що потерпілий відволікся, він взяв сумку та вийшов з приміщення. В подальшому він побачив, що в сумці знаходився телефон Сансунг, банківська картка та паспорт потерпілого. Паспорт потерпілого він викинув десь неподалік, а телефон та банківську картку забрав собі. Потім у магазинах «Градус» та «АТБ» він розрахувався банківською карткою потерпілого за придбаний товар. Наступного дня, коли до нього підійшли працівники поліції, він добровільно видав їм викрадений мобільний телефон. Крім того, 11.05.2024 у першій половині дня він проходив біля будинку АДРЕСА_3 , де побачив припаркований автомобіль ВАЗ у якого був привідкритий капот. Він підняв капот та викрав автомобільний акумулятор. В цей час поруч проходила якась жінка, яка бачила як він знімав акумулятор з машини та могла йому щось казати, але у нього поганий слух. Через деякий час його зустрів потерпілий ОСОБА_7 ще з одним чоловіком, запитали про акумулятор та він віддав їм акумулятор, який в той час знаходився поруч з ним. Пояснив, що викрав акумулятор для того щоб заряджати телефон. Також зазначив, що свою провину у вчиненні кримінальних правопорушень визнає у повному обсязі за всіма епізодами та в скоєному щиро кається.
Крім того, винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується дослідженими судом письмовими доказами, а саме:
- Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06.05.2024, відповідно до якого ОСОБА_6 просить вжити заходів до невідомої особи, яка 06.05.2024, перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , з приміщення підвалу викрала мобільний телефон та його документи.
- Заявою ОСОБА_3 про добровільну видачу працівникам поліції мобільного телефону Самсунг гелаксі А-71 темно-синього кольору в чохлі - книжці темно бірюзового кольору, який 06.05.2024 він викрав з підвального приміщення по АДРЕСА_2 .
- Висновком експерта №СЕ-19/115-24/9009-ТВ від 22.05.2024 відповідно до якого станом на 06.05.2024 вартість мобільного телефону «Samsung Galaxy A 71 (SM-A715F) 128GB» могла становити 3633,33 грн., а вартість чохла-книжки для мобільного телефону «Samsung Galaxy A 71» моделі «EF-EA715» могла становити 60 грн.
- Висновком експерта №2614/24 від 23.05.2024 відповідно до якого ринкова вартість акумуляторної батареї марки «MONBAT D 12V 60 Ah 600 Ah (EN)» бувшої у використанні (з урахуванням зносу) станом на 11.05.2024 становила 2385 грн.
Досліджені докази судом визнані належними та допустимими, оскільки отримані у порядку встановленому КПК України, прямо підтверджують існування обставин, що мають значення для кримінального провадження. Підстав для визнання доказів недопустимими судом не встановлено.
Таким чином, показання обвинуваченого ОСОБА_3 , які надані без будь-якого примусу, є послідовними, логічними, визнаються судом належними, допустимими, достовірними та в сукупності з дослідженими судом письмовими доказами, є достатніми на підтвердження встановлених судом фактичних обставин.
З урахуванням викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 357, ч.3 ст. 357, ч.4 ст. 185, ч.4 ст. 186 КК України, а кваліфікацію його дій вірною.
Вирішуючи питання про призначення покарання суд враховує, що кримінальні правопорушення вчинені ОСОБА_3 відповідно до ст. 12 КК України, віднесені: до кримінальних проступків (ч.1 та ч.3 ст. 357 КК України) та тяжких злочинів (ч.4 ст. 185, ч.4 ст. 186 КК України).
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає - щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст.. 67 КК України, судом не встановлено.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що останній офіційно не працює, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, на лікуванні у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебував та не перебуває, на військовому обліку військовозобов'язаних та резервістів у районним ТЦКта СП Миколаївської області не перебував та не перебуває, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період не призивався.
Призначаючи покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових злочинів обвинуваченим, враховує характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, відомості про особу обвинуваченого, його відношення до вчинених кримінальних правопорушень.
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_3 за вчинені кримінальні правопорушення необхідно призначити покарання із застосуванням положень ч.1 ст. 70 КК України, у вигляді позбавлення волі у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.4 ст.186 КК України, що на думку суду відповідатиме ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та меті кримінального покарання.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Питання про речові докази та судові витрати суд вирішує відповідно до ст.ст. 100, 124, КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 368-371, 373-374, 394, 395 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 357, ч.3 ст. 357, ч.4 ст.185, ч.4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання:
за ч.1 ст. 357 КК України - один рік обмеження волі;
за ч.3 ст. 357 КК України - один рік обмеження волі
за ч.4 ст. 185 КК України - п'ять років позбавлення волі
за ч.4 ст. 186 КК України - сім років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_3 покарання - 7 (сім) років позбавлення волі.
Запобіжний захід застосований відносно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою - продовжити до набрання вироком законної сили.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня набрання вироком законної сили.
Зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання період попереднього ув'язнення день за день з 11.05.2024 до дня набрання вироком законної сили.
Речові докази:
- мобільний телефон «Samsung Galaxy A 71», поміщений до паперового конверту №1 та переданий до кімнати зберігання речових доказів Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області - повернути потерпілому ОСОБА_6 ;
- акумуляторну батарею марки «MONBAT», передану на зберігання потерпілому ОСОБА_9 - вважати повернутою власнику;
- 2 СПУ пальців рук та дактокарту на імя потерпілого ОСОБА_9 , які поміщено в сейф-пакет №WAR1056112, два змиви з клеми та решітки капоту транспортного засобу ВАЗ 2103 д.н.з. НОМЕР_3 , які поміщено до паперових конвертів №1, №2, переданий до кімнати зберігання речових доказів Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області - знищити;
- оптичний диск DVD-R з маркувальним означенням «Verbatim» з позначенням БТ-2040, поміщений до паперового конверту №1, оптичний диск DVD-R з маркувальним означенням «Verbatim», поміщений до паперового конверту №2 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка тримається під вартою в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його оголошення негайно вручити засудженому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: ОСОБА_1