Справа № 487/3395/24
Провадження № 2-о/487/123/24
30.10.2024 м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді Карташевої Т.А..
присяжних Чуприни Л.І., Чуприни С.І.,
за участю секретаря судового засідання Самедової Р.Ш.,
заявниці ОСОБА_1 та її предствника адвоката Сергієнко Н.О.,
заінтересованих осіб ОСОБА_2 та його представника адвоката Сластнікової Г.О., представника органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради Гаврилюка А.А., представника органу опіки та піклування Миколаївської міської ради Головіної Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , служба у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, служба у справах дітей Одеської міської ради про звільнення від повноважень піклувальника над неповнолітньою особою та призначення піклувальником,-
ОСОБА_1 у квітні 2024 року звернулась до суду з заявою, в якій просила звільнити її від повноважень піклувальника над неповнолітньою ОСОБА_3 ; призначити ОСОБА_2 піклувальником над неповнолітньою ОСОБА_3 .
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 . Матір дитини - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько ОСОБА_3 - ОСОБА_5 , громадянин Турецької Республіки, рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 02.03.2012 позбавлений батьківських прав відносно неповнолітньої доньки. Цим же рішенням суду встановлено опіку над малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ОСОБА_3 має статус дитини, позбавленої батьківського піклування, який встановлений рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 27.12.2012 №421.
ОСОБА_1 зазначає, що єдиними рідними дитини є вона - бабуся та її син ОСОБА_2 - дядько ОСОБА_3 . Протягом майже 14 років вона належним чином та у повному обсязі виконувала свої обов'язки опікуна щодо онуки, в цьому їй щоденно допомогав її син ОСОБА_2 . Однак, на даний час стан її здоров'я значно погіршився, що підтверджується відповідним висновком.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_3 є дитиною з інвалідністю з дитинства, вона потребує постійного обстеження, лікування, спостереження лікарями. Тому саме дядько дитини супроводжував їх до медичних закладів та фінансово допомагав з проведенням обстеження та лікування дитини.
Через велику різницю у віці (47 років) заявниці з кожним днем все важче порозумітися з онукою. Їй важко допомогти онуці у виконанні домашніх завдань, які задають в Миколаївському ліцеї ім. М. Аркаса, де вона зараз навчається. Також їй важко організувати процес дистанційного навчання через нерозуміння сучасних інформаційних пристроїв. Вона також не може придбати одяг онучці, який би їй подобався, адже на цьому вже також не розуміється.
ОСОБА_1 вважає, що з огляду на її вік (62 роки) та стан здоров'я вона вже не здатна на належному рівні дбати про виховання онуки, її навчання та загальний розвиток. В 2024 році дитина має вступати до вищого навчального закладу, проте вона не може допомогти їй у виборі закладу і супроводжувати на наступні іспити.
До 06.04.2022 щоденним вихованням, навчанням, розвитком дитини, створенням необхідних побутових умов для неповнолітньої та забезпеченням, придбанням сучасного одягу допомагав займатися її рідний дядько - ОСОБА_2 . Він також возив дитину в навчальний заклад, організовував святкування днів народжень та сімейних свят тощо. Дружина ОСОБА_2 також тепло відноситься до дитини. Свого рідного дядька дитина поважає, прислуховується до нього. ОСОБА_2 виявив бажання бути піклувальником ОСОБА_3 , про що свідчить його заява до служби у справах дітей Заводського району Миколаївської міської ради, яка була розглянута 14.09.2023. Неповнолітня ОСОБА_3 також не заперечує та дає згоду на призначення їй піклувальника - рідного дядька ОСОБА_2 , що підтверджується її заявою до служби у справах дітей Заводського району Миколаївської міської ради.
Ухвалою суду від 23.04.2024 заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду.
01.05.2024 ухвалою суду залучено до участі у справі орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради.
Ухалою суду від 12.07.2024 залучено до участі у цивільній справі службу у справах дітей Одеської міської ради.
Крім того, ухвалою суду від 19.08.2024 зобов'язано службу у справах дітей Одеської міської ради підготувати висновок про доцільність (недоцільність) призначення ОСОБА_2 піклувальником неповнолітньої ОСОБА_3 та відповідність піклування інтересам дитини. Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради зобов'язано надати до суду подання відповідно до вимог ч. 4 ст. 60 ЦК України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник - адвокат Сергієнко Н.О. підтримали подану заяву та наполягали на її задоволенні.
ОСОБА_1 в судовому засіданні посилалась на те, що за станом здоров'я, на яке негативно вплинули важка праця, переїзди, не може повноцінно виконувати обов'язки опікуна неповнолітньої онуки, але і залишити дитини без уваги вона також не може. ОСОБА_3 є дитиною з інвалідністю та потребує на даний час оперативного втручання. Відповідне безкоштовне лікування дитина може отримати лише за кордоном, але вона не може відвезти онуку до лікарів через велику відстань місця їх проживання до клініки. Крім того, вона не зможе доглядати дитину в післяопераційний період. Також вона не володіє англійською мовою, через що виникають певні труднощі у Великобританії, де вони зараз перебувають з дитиною за програмою для біженців. Вона влаштувалась працювати прибиральницею, щоб не втратити грошову допомогу, а онука відвідує приватну школу. Раніше вона проживала у АДРЕСА_1 разом з матір'ю, сином ОСОБА_2 та онукою. Весь час з онукою їй допомогав син. Приблизно в 2016-2017 рр. ОСОБА_2 переїхав до м. Одеси, а вони з онукою продовжили проживати в м. Миколаєві за вказаною адресою до червня 2022 року. Останній раз в Україну вони приїздили у вересні 2024 року на 3 дні.
ОСОБА_2 та його представник - адвокат Сластнікова Г.О. підтримали вимоги заяви ОСОБА_1 та наполягали на її задоволенні. ОСОБА_2 посилався на те, що є всі підстави для призначення його піклувальником неповнолітньої ОСОБА_3 , яка потребує лікування і надати його їй можуть лише у Великобританії, де зараз і перебуває дитина з бабусею - ОСОБА_1 . Остання не взмозі надавати допомогу дитини, не володіючи мовою країни перебування, не маючи транспортного засобу, щоб возити дитину до клініки на велику відстань. Надати повноцінну допомогу своїй сім'ї може лише він, а оскільки він є військовослужбовцем, то виконувати на відстані свої обов'язки перед родиною в повному обсязі, як він це робив раніше, не має можливості.
Крім того, в судовому засіданні представник ОСОБА_2 - адвокат Сластнікова Г.О. вважала, що прийняття висновку про неможливість призначення піклувальником ОСОБА_2 , який є військовослужбовцем, виключно через те, що він має такий статус, є звуженням його прав та порушує ст. 21 Конституції України, а порушення питання про встановлення піклування над дитиною не є способом ухилення від мобілізації, оскільки ОСОБА_2 добровільно став до лав ЗСУ, має статус учасника бойових дій. ОСОБА_2 є єдиним працездатним членом родини, має можливість та бажання продовжувати піклуватися дитиною, проте через законодавчі обмеження, встановлені через введення воєнного стану, не може цього зробити. Дитина, відносно якої розглядається питання, є особливою та має гостру потребу в операційному лікуванні, яке може отримати лише за кордоном. Родиною знайдено спонсорську програму лікування дитини за кордоном, яке має дати позитивні наслідки та унеможливити рецидив онкологічного захворювання, таких гарантій лікування в Україні не дають. Також, на її думку, висновок про недоцільність призначення ОСОБА_2 піклувальником, складений 17.10.2024 Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради, є недопустимим доказом у справі, оскільки підписаний особою, яка не приймала участі в засіданні комісії. Крім того, члени комісії порушили строки повідомлення про необхідність прибуття на комісію, тому не була забезпечена присутність дитини на комісії, яка не є обов'язковою. Члени комісії дійшли упереджених висновків про недоцільність призначення ОСОБА_2 піклувальником через те, що він є військовослужбовцем.
Завідувач сектору опіки та піклування служби у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради Головіна Г.Г. в судовому засіданні просила вирішити питання на розсуд суду з урахуванням інтересів дитини. В подальшому надала заяву від 28.10.2024 про розгляд справи без її участі.
Представник Приморської районної адміністрації Одеської міської ради Гаврилюк А.А. в судовому засіданні підтримав позицію Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, викладену в письмових поясненнях від 18.10.2024, та пояснив, що оскільки Приморська районна адміністрація Одеської міської ради вважає недоцільним призначення піклувальником ОСОБА_2 над неповнолітньою ОСОБА_6 , правові підстави для внесення подання відповідно до вимог ч. 4 ст. 60 ЦК України відсутні. Під час надання висновку органом опіки та піклування від 17.10.2024 про недоцільність призначення піклувальником ОСОБА_2 над неповнолітньою ОСОБА_6 враховувалось те, що дитина відсутня на території України. Також брали до уваги, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем, але саме ця обставина не є вирішальною для надання вищевказаного висновку.
Представник служби у справах дітей Одеської міської ради не був присутнім в судовому засіданні, будь-яких заяв до суду не подав, суд вважає можливим проводити розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши учасників справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що згідно із свідоцтвом про народження (повторне) серія НОМЕР_1 , виданим 23.07.2007 міським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Мати дитини ОСОБА_3 - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 20.09.2010, виданим міським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції.
Відповідно до рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 02.03.2012 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , позбавлено батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Встановлено опіку над мололітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3
ОСОБА_1 є бабусею дитини ОСОБА_3 .
Відповідно до рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 27.04.2012 року №421 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.
З довідки про реєстрацію особи громадянином України №4724 від 03.07.2019 року вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка міста Миколаєва, Миколаївської області, 03.07.2019 року набула громадянство України на підставі ч. 1 ст. 7 Закону України «Про громадянство України».
З довідки про реєстрацію місця проживання особи, виданої Департаментом з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради від 15.07.2021 року №23080-000494065-037-01, встановлено, що неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 15.07.2021 року по теперішній час.
За вказаною адресою також зареєстровані заявниця ОСОБА_1 та її син ОСОБА_2 , рідний дядько неповнолітньої ОСОБА_3 .
На даний час ОСОБА_1 разом з неповнолітньою онукою ОСОБА_3 перебувають у Великобританії.
ОСОБА_2 фактично проживає в АДРЕСА_2 .
З довідки №123 від 01.09.2023, яка видана Миколаївським ліцеєм імені Миколи Аркаса, встановлено, що ОСОБА_3 навчається в 11-А класі вказаного навчального закладу.
Крім того, неповнолітня ОСОБА_3 є інвалідом з дитинства, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 09.09.2013р. корінцем №2-и на дитину інваліда віком до 16 років.
Відповідно до висновку про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дитини, наданого КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3" Миколаївської міської ради, ксерокопія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 23), ОСОБА_3 страждає анемією змішаного типу, мастопатією лівої молочної залози.
З виписки із медичної карти стаціонарного хворого КНП "Миколаївська обласна клінична лікарня" Миколаївської обласної ради встановлено, що ОСОБА_3 перебувала на лікуванні з 13.07.2023 по 15.07.2023, їй рекомендовано, зокрема, консультація хірурга ( онколога-мамолога), "Д"-нагляд у інфекціоніста.
Згідно з висновком ультразвукового дослідження молочних залоз, проведеного в ТОВ "Оксфорд Медикал Аккомпани" 21.03.2024, ОСОБА_3 має ознаки фіброаденом, доброякісної дисгормональної гіперплазії железистої тканини молочних залоз, рекомендована консультація мамолога.
ОСОБА_1 30.08.2023 звернулась до служби у справах дітей адміністрації Заводського району м. Миколаєва з заявою, в якій просила припинити її піклування над дитиною ОСОБА_3 у зв'язку зі станом здоров'я.
Крім того, 30.08.2023 до служби у справах дітей адміністрації Заводського району м. Миколаєва звернувся ОСОБА_2 , який просив призначити його піклувальником над дитиною ОСОБА_3 .
Відповідно до заяви ОСОБА_3 на адресу служби у справах дітей адміністрації Заводського району м. Миколаєва від 30.08.2023, вона просила припинити піклування її бабусі ОСОБА_1 у зв'язку зі станом здоров'я та призначити її піклувальником рідного дядька ОСОБА_2 .
Як вбачається з витягу з рішення засідання комісії з питань захисту прав дитини виконкому Миколаївської міської ради №24 від 14.09.2023, члени комісії вирішили рекомендувати службі у справах дітей адміністрації Заводського району підготувати лист заявнику з роз'ясненнями щодо порядку звільнення від обов'язків піклувальника в судовому порядку. Рекомендовано службі у справах дітей адміністрації Заводського району підготувати лист заявнику ОСОБА_2 про можливість повернення до вирішення питання після звільнення піклувальника ОСОБА_1 від своїх обов'язків в судовому порядку.
Листом від 21.09.2023 №М-129 службою у справах дітей адміністрації Заводського району ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомлено про те, що для звільнення від повноважень піклувальника необхідно звернутись до органу, який видав рішення, а саме до суду. Лише після того може розглядатися питання про призначення піклування над дитиною ОСОБА_3 .
Судом встановлено також, що відповідно до висновку про стан здоров'я заявника, наданого КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3 Миколаївської міської ради без дати (а.с. 16), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , має діагноз: ІХС: дифузний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба II стадії III ступеню, ризик IV, гіпертензивне серце, СНІІ-А.
20.07.2023 в КНП "МКЛ №1" проведено ультразвукове дослідження серця ОСОБА_1 , протокол №3394, висновок: ІХС. Гіпертензивне серце. Помірна недостатність МК. Легенева гіпертензія 1 ст. 2 тип ДД LV.
В період з 21.07.2023 по 25.07.2023 ОСОБА_1 перебувала на лікуванні у КНП "МКЛ №1" ОМР, кардіологічне відділення, що підтверджується випискою з історії хвороби №8863/1111. Виписується під нагляд сімейного лікаря, за місцем проживання.
Відповідно до висновку органу опіки та піклування про доцільність/недоцільність призначення піклування над неповнолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та відповідність такого влаштування інтересам дитини від 17.10.2024 №01-11/1703/1вих Приморська районна адміністрація Одеської міської ради вважає недоцільним призначення піклувальником ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , над неповнолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У висновку зазначено, що "на засіданні комісії з питань захисту прав дітей Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 04.10.2024 протокол №15 заслухано питання про призначення піклувальником ОСОБА_2 над неповнолітньою ОСОБА_3 . Встановлено, що ОСОБА_2 не надав достатніх обґрунтувань доцільності призначення його піклувальником над неповнолітньою ОСОБА_3 ...Орган опіки та піклування вважає висновок служби у справах дітей Одеської міської ради обґрунтованим, такий що суперечить інтересам дитини, у зв'язку наявною інформацією про перебування неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за кордоном. Аналізуючи наявні документи та оцінюючи їх у сукупності, вважаємо, що призначення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , піклувальником суперечить інтересам дитини, орган опіки та піклування дійшов висновку про відсутність підстав для призначення його піклувальником".
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, зміна правовідношення, припинення правовідношення.
Згідно зі ст. 243 Сімейного Кодексу України опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування.
Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.
Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними (ст. 58 ЦК України).
Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена (ст. 59 ЦК України).
У частинах 3, 4 ст. 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.
Згідно зі ст. 62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
Відповідно до чч. 2-5 ст. 63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.
Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного.
Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Відповідно до статей 250, 251 Сімейного Кодексу України опіка, піклування над дитиною припиняється у випадках, встановлених Цивільним кодексом України. Особа може бути звільнена від обов'язків опікуна або піклувальника дитини у випадках, передбачених Цивільним кодексом України, а також тоді, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню ними опіки, піклування.
Статтею 75 ЦК України встановлено, що суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця.
Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.
Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування.
За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 76 ЦК України опіка припиняється у разі досягнення підопічним чотирнадцяти років. У цьому разі особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього.
Звертаючись до суду з заявою про звільнення від обов'язків піклувальника неповнолітньої ОСОБА_3 , ОСОБА_1 посилалась на неможливість їх виконання через стан здоров'я, надавши на підтвердження цієї обставини висновок про стан здоров'я заявника, виписку із історії хвороби №8863/1111, протокол ульразвукового дослідження серця №3394 від 20.07.2023. Проте, з наданої ОСОБА_1 медичної документації суд не може встановити дійсність факту неможливості виконання нею обов'язків піклувальника. Жодної актуальної інформації станом на день звернення з заявою до суду (квітень 2024) щодо стану здоров'я піклувальника матеріали справи не містять. При цьому, як визначено у ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім того, посилаючись на неможливість виконання обов'язків піклувальника, ОСОБА_1 звернулась з заявою про припинення піклування до служби у справах дітей адміністрації Заводського району у серпні 2023, а отримавши у вересні 2023 роз'яснення служби у справах дітей про необхідність звернення до суду, звернулась до останнього лише у квітні 2024, продовжуючи виконувати обов'язків піклувальника неповнолітньої дитини. Зазначаючи про незадовільний стан здоров'я, ОСОБА_1 , будучи піклувальником неповнолітньої ОСОБА_3 , виїхала з останньою до Великобританії, де вони і перебувають наразі, а ОСОБА_1 продовжує виконувати обов'язки піклувальника.
У "Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини", який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866, зокрема. в п. 49 встановлено, що орган, який встановив опіку, піклування, за заявою особи може звільнити її від здійснення повноважень опікуна, піклувальника.
Заява про звільнення від здійснення повноважень опікуна, піклувальника розглядається протягом місяця.
Районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади або суд може звільнити особу від здійснення повноважень опікуна, піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, у тому числі вчинення домашнього насильства стосовно дитини, поміщення дитини до медичного, навчального, виховного закладу, іншого закладу або установи, в яких проживають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, у разі, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню опіки, піклування, а також за наявності обставин, зазначених у статті 212 Сімейного кодексу України.
Служба у справах дітей готує проект рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади про звільнення опікуна, піклувальника від здійснення повноважень або на вимогу суду - проект висновку районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади про доцільність звільнення опікуна, піклувальника від зазначених повноважень.
Крім того, у пунктах 5.1-5.3 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України №34/166/131/88 від 26.05.199, визначено, що опікуни та піклувальники на їх прохання можуть бути звільнені від виконання своїх обов'язків, якщо орган опіки та піклування за місцем проживання підопічного визнає, що дане прохання викликане поважною причиною. Органи опіки та піклування за своєю ініціативою, за клопотанням підопічних, державних або громадських організацій, а також згідно з обгрунтованими заявами будь-яких осіб можуть звільнити опікуна або піклувальника від виконання покладених на нього обов'язків, якщо встановлять, що опікун чи піклувальник не відповідає своєму призначенню або належним чином не виконує своїх обов'язків. При зловживанні правами і залишенні підопічних дітей без догляду і піклування опікун або піклувальник притягується до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Органом опіки та пілкування не подано до суду даних, що ОСОБА_1 належним чином не виконує своїх обов'язків або не відповідає своєму призначенню піклувальника.
У ст. 7 Сімейного Кодексу України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних віносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Частинами 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, оіпкунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Судом встановлено, що на даний час ОСОБА_1 , яка виконує обов'язки піклувальника неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , разом з дитиною перебувають за межами України, у Великобританії. В разі звільнення ОСОБА_1 від обов'язків піклувальника, неповнолітня дитина, яка є громадянкою України, фактично опиниться в іноземній державі без законного представника, що потягне за собою негативні наслідки щодо забезпечення прав та інтересів дитини.
Таким чином, суд вважає, що заява ОСОБА_1 носить формальний характер, обставини, які свідчать про доцільність звільнення ОСОБА_1 від повноважень піклувальника неповнолітньої дитини, судом не встановлені, як і не встановлено необхідності призначення другого піклувальника. Отже, в задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від обов'язків піклувальника неповнолітньої дитини ОСОБА_3 слід відмовити.
Щодо вимог заяви ОСОБА_1 про призначення ОСОБА_2 піклувальником над неповнолітньою ОСОБА_3 , суд вважає, що вони також не підлягають задоволенню з таких підстав.
Так, ч. 4 ст. 60 ЦК України визначено, що суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.
Виходячи з наведеної норми закону, суд може призначити піклувальника лише за поданням органу опіки та піклування, а не за заявою діючого або колишнього піклувальника. Подання органу опіки та піклування, як того вимагає закон, в матеріалах справи відсутнє.
Отже, у задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити у повному обсязі.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України судові витрати компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст. ст. 15, 16, 75 ЦК України, ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , служба у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, служба у справах дітей Одеської міської ради про звільнення від повноважень піклувальника над неповнолітньою особою та призначення піклувальником.
Судові витрати компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду проголошено 30.10.2024.
Суддя Т.А. Карташева
Присяжні : Л.І. Чуприна, С.І. Чуприна