Провадження № 22-з/812/84/24
Іменем України
29 жовтня 2024 року м. Миколаїв
справа № 473/835/24
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коломієць В.В.,
суддів: Самчишиної Н.В., Серебрякової Т.В.,
із секретарем судового засідання Біляєвою В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Старовойтової Дарини Андріївни - про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки і піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини,
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини.
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 квітня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з даним рішенням представник ОСОБА_1 - адвокат Старовойтова Д.А. просила скасувати рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 квітня 2024 року та ухвалити нове, про задоволення позову.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 07 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Старовойтовою Дариною Андріївною, задоволено. Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 квітня 2024 року скасовано та ухвалено нове рішення. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини задоволено. Визначено місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанції в розмірі 2 684 грн 00 коп.
16 жовтня 2024 року до Миколаївського апеляційного суду надійшла заява представника позивача - адвоката Старовойтової Д.А. - про ухвалення додаткового рішення стосовно розподілу судових витрат шляхом стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 17 000 грн витрат на правничу допомогу, надану у суді апеляційної інстанції.
В судове засідання сторони та представник третьої особи не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується Реєстром підтверджень про отримання документів в підсистемі «Електронний суд».
Від представника ОСОБА_1 - адвоката Кисель А.С. - надійшла заява, в якій вона просила розглядати справу без присутності позивача. Викладені у заяві вимоги про ухвалення додаткового рішення підтримала та просила їх задовольнити.
Перевіривши матеріали справи та доводи заяви, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.
Так, згідно з п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, при ухваленні Миколаївським апеляційним судом постанови від 07жовтня 2024 року не було вирішено, що є підставою для ухвалення додаткового рішення.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Проте, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-V «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, представником ОСОБА_1 у справі була адвокат Старовойтова Д.А., яка діяла на підставі ордеру серії АІ № 1537769 та договору про надання безоплатної правової допомоги № 24/1505 від 15 травня 2024 року та додаткової угоди до договору від 15 травня 2024 № 24/1505 року (а.с. 132-135, 200).
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції представником ОСОБА_1 - адвокатом Старовойтовою Д.А. 14 жовтня 2024 року засобами поштового зв'язку до апеляційного суду було надано: акт № 2 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 07 жовтня 2024 року , Додаткової угоди № 1 до договору від 15 травня 2024 року № 24/1505 з описом послуг та їх вартості, на загальну суму 17 000 грн. (аналіз матеріалів справи - 4000 грн); складення апеляційної скарги на рішення Вознесенського районного суду Миколаївської області від 30.04.2024 року - 8000 грн, участь адвоката в одному судовому засіданні -5000 грн; рахунок-фактуру № 1 від 07 жовтня 2024 року на суму 17 000 грн, Звіт №1 про виконану Адвокатським об'єднанням «ВЕРІТІ ГРУП» роботу(надані послуги) та витрачений час відповідно до Договору про надання правової допомоги №24/1505 (аналіз матеріалів справи - 2 години; складення апеляційної скарги на рішення Вознесенського районного суду Миколаївської області від 30.04.2024 року - 4 години, участь адвоката у судовому засіданні 07.10.2024 року - 2,5 години) та гонораром 17 000 грн.
Вказані документи були подані адвокатом Старовойтовою Д.А. до Миколаївського апеляційного суду 11 жовтня 2024 року, тобто до збігу передбаченого ч. 8 ст. 141 ЦПК України строку на подання доказів розміру судових витрат.
Визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, колегія суддів враховує тривалість участі адвоката в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції 07.10.2024 загальною тривалістю 35 хв, а не 2,5 години, як зазначено в Звіті № 1 про виконану роботу (надані послуги) від 07 жовтня 2024 року. Також суд приймає до уваги той факт, що справа не є складною. Крім того, апеляційний суд враховує необхідність здійснення адвокатам робіт, зазначених у актах, їх обсяг, складність та значимість таких дій у справі, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, надану у суді апеляційної інстанції, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8 000 грн. таких судових витрат.
Керуючись ст. 141, 270 ЦПК України,
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Старовойтової Дарини Андріївни - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8 000 грн 00 коп. (вісім тисяч гривень) відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, надану у суді апеляційної інстанції.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий В.В. Коломієць
Судді Н.В. Самчишина
Т.В. Серебрякова
Повний текст судового рішення складено 29 жовтня 2024 року