Справа № 523/15975/24
Номер провадження 3/523/6326/24
"23" жовтня 2024 р. м. Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Далеко К.О.,
секретаря судового засідання - Дмітрієвої В.С.,
прокурора Суворовської окружної прокуратури м.Одеса - Рашевського В.В.,
особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення: ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Арциз, Одеської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої ІНФОРМАЦІЯ_2 на посаді члена позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії,
до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-6 КпАП України,-
24 вересня 2024 року на адресу суду з Національної поліції України Департаменту внутрішньої безпеки Одеського управління надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Постановою Суворовського районного суду м.Одеси від 11.010.2024 року матеріали справи № 523/15975/24, 523/15976/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-6 КУпАП, об'єднані в одне провадження.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії № 1447 від 23.09.2024року, встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді лікаря-дерматолога КНП «Консультативно-діагностичний центр №29» Одеської міської ради, будучи включеною відповідно до Розпоряджень Пересипської районної адміністрації № 735р від 29.12.2023, №110р від 09.02.2024, наказу КНП «Консультативно-діагностичний центр №29» Одеської міської ради № 376-к від 22.12.2023 до складу позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 , являючись суб'єктом декларування відповідно до п.п. «г» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-V11 «Про запобігання корупції», суб'єктом згідно Примітки ст. 172-6 КУпАП, несвоєчасно 14.08.2024, без поважних причин, подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, чим порушила вимоги ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» та вчинила правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Крім того, протоколом про адміністративне правопорушення серії №1448 від 23.09.2024 року встановлено, що ОСОБА_1 , припиняючи з 30.04.2024 діяльність на посаді лікаря-дерматовенеролога КНП «Консультативно-діагностичний центр №29» Одеської міської ради та діяльність у складі позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 , являючись суб'єктом декларування відповідно до п.п. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. З Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-УІІ «Про запобігання корупції», суб'єктом згідно Примітки ст. 172-6 КУпАП, несвоєчасно 27.08.2024, без поважних причин, подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період неохоплений раніше поданими деклараціями, чим порушила вимоги абз. І ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» та вчинила правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
У судовому засіданні особу ОСОБА_1 встановлено, її роз'яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП. Остання свою вину у вчиненні правопорушень, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 172-6 КУпАП визнала, щиро розкаялася, пояснивши, що вона є людиною похилого віку та їй не було відомо про необхідність подачі декларації. Вона працювала на посаді лікаря, і ця посада не передбачала необхідності подачі декларації. В свою чергу, включивши її до складу позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 , її не ознайомили із необхідністю подачі декларацій. Просила врахувати, що у неї на утриманні перебуває син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , інвалід дитинства, в підтверження чого надала суду докази, зокрема довідку до акта огляду МСЕК № 297722.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав складений протокол у повному обсязі, просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Заслухавши у судовому засіданні особу відносно якої складено протокол - ОСОБА_1 , прокурора Рашевського В.В., дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суддя прийшов до наступного.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно вимог ч.1 ст. 172-6 КУпАП несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді лікаря-дерматолога КНП «Консультативно-діагностичний центр №29» Одеської міської ради, була включена відповідно до Розпоряджень Пересипської районної адміністрації № 735р від 29.12.2023, №110р від 09.02.2024 та наказу КНП «Консультативно-діагностичний центр №29» Одеської міської ради №376-к від 22.12.2023р, до складу позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вказана посада, у відповідність до частини першої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» відносить ОСОБА_1 до суб'єкта, на якого поширюється дія цього Закону, яким визначені певні обов'язки державного службовця на виконання функцій держави.
Відповідно до пп. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами на яких поширюється дія цього закону є голови та члени медико-соціальних експертних комісій, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько- льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті.
Таким чином, відповідно до п.п. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 є суб'єктом на якого поширюється дія цього Закону, як на члена позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 і вона є суб'єктом декларування і відповідальності за вчинення правопорушення пов'язаного з корупцією, і зобов'язана виконувати вимоги Закону, в тому числі зазначені у ч. 1 ст. 45 вказаного Закону.
У відповідності до пункту 15 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"г" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Отже, ОСОБА_1 є особою, на яку поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом декларування та зобов'язана щорічно до 1 квітня подавати декларацію за минулий рік.
Відповідно до повідомлення НАЗК про факт неподання чи несвоєчасного подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, витягу з інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі ІТС Реєстр), встановлено, що ОСОБА_1 , подала щорічну декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2023 рік, лише 14.08.2024 р. о 17 годині 50 хвилин,тобто несвоєчасно.
Також, ОСОБА_1 припиняючи з 30.04.2024 діяльність у складі члена позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 , була зобов'язана подати декларацію за період неохоплений раніше поданими деклараціями, не пізніше 30.05.2024 року.
Проте, ОСОБА_1 , будучи суб'єктом декларування, яка повинна бути обізнаною щодо обов'язку, способу, та терміну подачі такого типу декларації, за відсутності поважних причин, в порушення абзацу першого частини другої статті 45 Закону, подала відповідну декларацію за період неохоплений раніше поданими деклараціями, лише 27.08.2024 р. о 10 годині 28 хвилин, що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Вирішуючи питання щодо наявності в діях ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 172-6 КУпАП, суддя виходить з того, що суб'єктивна сторона правопорушень, пов'язаних з корупцією, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
Умисною є форма вини, яка характеризується тим, що особа усвідомлює суспільну небезпечність свого діяння, передбачає можливість настання негативних наслідків та бажає настання таких наслідків (прямий умисел), або байдуже ставиться до їх настання чи свідомо допускає їх настання (непрямий умисел). Необережна форма вини характеризується тим, що особа не усвідомлює суспільну небезпечність свого діяння, не передбачає можливість настання негативних наслідків, хоча могла і повинна була усвідомлювати та передбачати - недбалість, або коли особа усвідомлює суспільну небезпечність свого діяння, передбачає можливість настання негативних наслідків, але легковажно розраховує на не настання таких наслідків - самовпевненість.
У даному випадку, суд дійшов висновків, що ОСОБА_1 , в порушення вимог статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно подала до Національного агентства з питань запобігання корупції електронні декларації про свій майновий стан, зокрема:
- за 2023 рік, а саме подала - 14.08.2024 року, хоча повинна була подати до 31.03.2024 року включно;
- при звільненні, а саме подала - 27.08.2024р., хоча повинна була подати не пізніше 30.05.2024 року.
Разом із тим, матеріали справи не містять доказів тому, що при зарахуванні ОСОБА_1 до складу позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 , їйповідомили про необхідність подачі декларацій, що свідчить про необережну форму вини.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, суд враховує вимоги ст. ст. 23, 33 КУпАП, в силу яких стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 22 КпАП України при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Малозначність як ознака адміністративного правопорушення характеризується певним ступенем суспільної небезпечності, але таким, що не потребує застосування заходів адміністративного впливу.
Питання про можливість або ж недоцільність звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення в кожному конкретному випадку вирішується правозастосовчим органом (посадовою особою).
Положення ст. 22 КУпАП не містить заборони її застосування до правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Беручи до уваги встановлені у справі обставини, враховуючи те, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення хоча й за своїм змістом є протиправною, винною дією, однак не становить значної загрози суспільним відносинам, направленим на виявлення порушень фінансового контролю з метою протидії корупції, оскільки в діях останньої не було ознак приховування отриманих доходів чи матеріальних статків, суб'єктивна сторона правопорушення характеризується необережною формою вини, особу ОСОБА_1 , яка раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності, має на утриманні сина - інваліда з дитинства, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, у зв'язку із малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням, що буде достатнім для досягнення мети адміністративної відповідальності - виховного впливу, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України та недопущення подібної поведінки надалі.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права - однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях ЄКПЛ , при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Згідно ч.2 ст.284 КУпАП, постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Керуючись статтями 247, 284 КУпАП, суд
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1726 КУпАП, оголосивши їй усне зауваження.
Провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1726 КУпАП - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: К.О. Далеко