Справа №757/19340/24-к Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/3739/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
22 жовтня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 травня 2024 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. городище, Городищенського району, Черкаської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч . 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України,-
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_9 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 травня 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 29.06.2024 року включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000109 від 07.02.2024.
Підозрюваного ОСОБА_7 в залі суду взято під варту.
Одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у сумі становить 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, зобов'язавши підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, в разі внесення застави, а саме:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , свідком ОСОБА_14 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначено в межах строку досудового розслідування, а саме до 29.06.2024 року включно.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що після ознайомлення з повним текстом оскаржуваної ухвали, апеляційна скарга стороною захисту буде доповнена, у відповідності до ст. 403 КПК України.
Проте, станом на дату розгляду апеляційної скарги від захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 травня 2024 року, доповнень до неї в порядку ст. 403 КПК України не надходило.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу і просили її задовольнити, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, що слідчою групою Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000109 від 07.02.2024 за підозрою ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування вказаного кримінального провадження у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється прокурорами Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора.
Так, ОСОБА_7 , підозрюється в одержанні неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
29.04.2024 за вказаними обставинами злочинної діяльності, ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369 - 2 КК України.
30.04.2024 старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 , за погодженням із прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_15 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На обґрунтування вимог поданого клопотання слідчий вказав, що у ході досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення та зазначив наступне.
Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369 - 2 КК України, що інкримінується ОСОБА_7 є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду (ризик втечі).
Санкція вказаної норми кримінального закону також передбачає конфіскацію майна, що також може бути вагомою підставою і мотивом переховуватися від слідства та суду.
Зазначений ризик також підтверджується тим, що усі інші співучасники злочину не встановлені, та усі військові службові особи на яких здійснював вплив ОСОБА_11 також не встановлені, а також ураховуючи значний вплив співучасника ОСОБА_7 - ОСОБА_11 на військових службових осіб Збройних Сил України, тому останні можуть переховувати ОСОБА_7 та вчиняти інші дії за вказівкою ОСОБА_11 спрямовані на протидію кримінальному провадженню.
Наявність цього ризику обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_7 , в силу своєї професійної обізнаності та зв'язків серед діючих, та, які знаходяться у відставці, військових службових осіб Збройних Сил України, а також як такий, що є співучасником ОСОБА_11 , котрий, як колишній заступник начальника штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ, зможе знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та/або здійснити вплив на військових службових осіб, які зможуть знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Крім того, вказаний ризик є вагомим, адже невстановленим на даний час військовим службовим особам також вигідно знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як останні можуть викривати їх протиправну діяльність.
Крім того, на момент подання клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні проведений не весь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування; не встановлені усі співучасники злочину, місця зберігання знаряддя та засобів вчинення злочину; отримано не всі дані щодо місць проживання та перебування підозрюваного та інших осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, що дає обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, буде намагатися знищити, сховати або спотворити вказані речові докази, які мають значення для кримінального провадження.
Також у кримінальному провадженні не встановлені та не допитані усі свідки кримінального правопорушення. У свою чергу, ОСОБА_7 , з огляду на тривалий час роботи у Збройних Силах України, має стійкі зв'язки у вказаному військовому формуванні, в тому числі із співучасником ОСОБА_11 , які може використати для незаконного впливу на інших учасників кримінального провадження шляхом їх підкупу, примушування чи іншого тиску чи впливу з метою схилити їх до відмови від дачі правдивих показань або надання неправдивих показань у кримінальному провадженні.
Також, на момент подання клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 досліджувались обставини можливої причетності до вказаних злочинів інших осіб, в тому числі військових службових осіб Збройних Сил України, що зумовлює підвищені ризики невиконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків, як з метою уникнення власної кримінальної відповідальності, так і сприяння в уникненні такої відповідальності іншими причетними особами, без обмеження себе для цього в жодних, у тому числі протиправних засобах (ризик змови).
Крім того, у випадку засудження ОСОБА_7 за вчинення тяжкого кримінального правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг, до нього може бути застосовано покарання у виді реального позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна. У зв'язку з цим, до вирішення питання про виявлення майна з метою накладення на нього арешту та подальшої конфіскації є ризик того, що ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, вчинятиме активні дії щодо приховування такого майна, перешкоджаючи таким чином кримінальному провадженню, зокрема щодо досягнення його мети та завдань, а також невідворотності покарання.
В рамках вказаного кримінального провадження досліджуються обставини можливої причетності до вказаних злочинів інших осіб та причетність ОСОБА_7 до їх вчинення, що зумовлює підвищені ризики невиконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків, як з метою уникнення власної кримінальної відповідальності, так і сприяння в уникненні такої відповідальності іншими причетними особами, без обмеження себе для цього в жодних, у тому числі протиправних засобах (ризик змови).
Наявність вказаного ризику обґрунтовується тим, що бажаючи уникнути передбаченого кримінальним законом покарання за вчинення тяжкого злочину, ОСОБА_7 буде намагатися переховуватися від органу досудового розслідування та суду, у зв'язку з чим можливо вчинить інші кримінальні правопорушення, в тому числі направлених на знищення документів щодо переміщення військовослужбовця ОСОБА_14 та інших військовослужбовців.
Крім того, слідчий вказав, що група осіб пропонує військовослужбовцям, переміщення яких вони здійснили, знаходити нових військовослужбовців, які за надання неправомірної вигоди ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , будуть переміщені на інше місце служби, так, наприклад, ОСОБА_12 неодноразово звертався до ОСОБА_14 з метою, щоб останній знаходив йому військовослужбовців, які за неправомірну вигоду прагнуть здійснити переміщення на нове місце служби.
Наявність вказаного ризику обґрунтовується також тим, що бажаючи уникнути передбаченого кримінальним законом покарання за вчинення тяжкого злочину, ОСОБА_7 буде намагатися переховуватися від органу досудового розслідування та суду, у зв'язку з чим скоїть інші тяжкі кримінальні правопорушення, насамперед ті, які пов'язані з ухиленням від проходження військової служби, вчинені в умовах воєнного періоду, оскільки вказана особа на теперішній час є діючим військовослужбовцем, на яку поширюються обов'язки, визначені Статутами Збройних Сил України та законодавством України про військовий обов'язок і військову службу.
Між з цим, вік ОСОБА_7 , стан його здоров'я, соціальні зв'язки, дозволяють йому ефективно переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що унеможливить проведення за його участю досудового розслідування та судового розгляду.
Відтак, на переконання сторони обвинувачення, встановлено, що ОСОБА_7 працездатний, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_7 , вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
Враховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам до ОСОБА_7 , сторона обвинувачення вважала, що необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, слідчий вказував, що враховуючи виключність даного випадку, викликаного резонансом події та те, що застава у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання ним покладених на нього обов'язків, на виконання вимог ст. ст. 182, 183 КПК України, а тому була необхідність визначити заставу в розмірі 560 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 503 040 грн.
01.05.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва вказане клопотання слідчого задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 29.06.2024 року включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000109 від 07.02.2024.
Підозрюваного ОСОБА_7 в залі суду взято під варту.
Одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у сумі становить 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, зобов'язавши підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, в разі внесення застави, а саме:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , свідком ОСОБА_14 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначено в межах строку досудового розслідування, а саме до 29.06.2024 року включно.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Так, з ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний, вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Під час судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про причетність підозрюваного до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, а також дані про особу ОСОБА_7 в їх сукупності.
Слідчий суддя встановив, що стороною обвинувачення в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відтак, з врахуванням функцій, які виконував підозрюваний, та зазначених ризиків слідчим та прокурором, слідчий суддя враховуючи вік та стан здоров'я ОСОБА_7 , що він підозрюється у можливому вчиненні тяжкого злочину, обставин можливого вчинення кримінального правопорушення, сталих зв'язків підозрюваного, те, що всіх осіб, які причетні до кримінального правопорушення не встановлено, досудове розслідування триває, слідчий суддя вважав, що вказані дані в сукупності свідчать про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, а тому, на думку суду, ризики передбачені ст. 177 КПК України, є доведеними.
На об'єктивне переконання колегії суддів апеляційного суду, сукупність всіх фактичних обставин та даних, зазначених в ухвалі слідчого судді, дає достатні підстави вважати обґрунтованою підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України, що є підставою для застосування до підозрюваного відповідних заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою здійснення подальшого розслідування кримінального правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
За таких умов, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри - з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.
Колегією суддів встановлено, що як у клопотанні, так і в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та підтверджують недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.
За викладених обставин, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та забезпечення запобігання зазначеним ризикам, виникла необхідність в застосуванні підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня ( ОСОБА_16 проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим та прокурором у клопотанні вказаних ризиків, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи характер вчиненого злочину, застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної поведінки підозрюваного та може потягнути за собою настання негативних наслідків.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки специфіка вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного та суворість можливого покарання за інкримінований злочин не дають підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Застосувавши до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд на законних підставах визначив йому заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у сумі становить 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень.
Згідно ухвали, слідчий суддя врахував обставини вчинення кримінальних правопорушень, їх корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, а тому правильно визначив саме такий розмір застави, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 182 КПК України. Підстав вважати його завідомо непомірними, у колегії судді немає.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя правильно, з урахуванням вимог закону, а також практики Європейського суду з прав людини, застосував даний запобіжний захід, взявши до уваги тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, в тому числі його майновий стан, а також доведені прокурором ризики неправомірної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 .
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції, з урахуванням вимог статті 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів не знаходить.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не виявлено.
На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що встановлені органами досудового розслідування обставини є виправданими та необхідними елементами, що визначають потребу в застосуванні підозрюваній особі - ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Зважаючи на викладене, ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 травня 2024 року є законною, обґрунтованою і вмотивованою, оскільки постановлена згідно норм матеріального права, з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України та ухвалена на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження. А тому, колегія суддів приходить до висновку до остаточного висновку про залишення апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , без задоволення.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
постановила:
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 травня 2024 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 ,- залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4