Справа №757/18720/23-кГоловуючий у І інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/4974/2024
17 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду матеріали кримінального провадження №12023100060000325 по обвинуваченню:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, за апеляційною скаргою заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_9 на вирок Печерського районного суду міста Києва від 12 березня 2024 року,-
Вироком Печерського районного суду міста Києва від 12 березня 2024 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна.
За вироком суду ОСОБА_7 визнаний винуватим у тому, що він вчинив умисні дії, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбої), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
За встановлених судом обставин ОСОБА_7 ввечері 18.02.2023, разом з особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, перебували в поблизу ТРЦ «Gulliver», що за адресою: АДРЕСА_3 , де розпивали алкогольні напої.
Потерпілий ОСОБА_10 , перебуваючи поряд ТРЦ «Gulliver», підійшов до ОСОБА_7 та осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження, познайомився з ними та в ході спілкування запропонував спільно вжити спиртні напої.
В ході розпиття спиртних напоїв ОСОБА_7 та особи, матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження, побачили у потерпілого ОСОБА_10 грошові кошти, годинник, каблучку та мобільний телефон, у зв'язку з чим у них виник умисел на заволодіння зазначеним майном шляхом розбою, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 та особи, матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження, 18.02.2023 приблизно о 22.40 год., зайшли разом з потерпілим до невеликого затемненого провулку між Міністерством молоді та спорту України та територією НСК «Олімпійський» поблизу адреси: АДРЕСА_3 . Подальшому ОСОБА_7 , побачивши сигнал однієї з осіб, матеріали відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження, який рухався разом із потерпілим ОСОБА_10 , та те, що потерпілий не може в повній мірі контролювати свої дії та чинити опір внаслідок вжиття алкогольних напоїв, діючи умисно, протиправно, у відповідності до узгодженого злочинного плану, маючи намір на насильницьке заволодіння майном ОСОБА_10 шляхом вчинення розбою за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, підійшов ззаду потерпілого і почав його душити з метою втрати потерпілим рівноваги та свідомості, а одна з осіб, матеріали відносно яких виділено в окреме кримінальне провадження, у цей час почав наносити численні удари своїми руками в область обличчя та тулуба потерпілого для подолання супротиву зі сторони останнього.
Надалі ОСОБА_7 повалив потерпілого ОСОБА_10 на землю, після чого особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, сів на потерпілого ОСОБА_10 та продовжив наносити йому удари, а ОСОБА_7 продовжував його душити. В цей час особа, що сиділа на потерпілому і завдавала йому ударів, діючи у відповідності до раніше обумовленого плану, з метою збагачення за рахунок чужого майна, намагався витягнути із внутрішньої кишені потерпілого гаманець з грошовими коштами. У зв'язку з цим ОСОБА_10 почав чинити опір останньому, однак після одного з отриманих ударів втратив свідомість. Далі ОСОБА_7 спільно із особами, матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження, заволоділи майном потерпілого, а саме: мобільним телефоном, вартістю 2170 гривень, гаманцем, в якому знаходились грошові кошти на загальну суму 10000 гривень, закордонним паспорт на ім'я потерпілого, наручним чоловічим годинником, вартістю 287 гривень 50 копійок, металевою каблучкою, яка не становить для потерпілого матеріальної цінності.
Діями ОСОБА_7 та осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження, потерпілому ОСОБА_10 були завдані легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я за критерієм тривалості розладу здоров'я.
Завдавши потерпілому зазначених тілесних ушкоджень та заволодівши його майном, ОСОБА_7 та особи, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, залишивши потерпілого лежати на землі, з місця вчинення злочину втекли, в подальшому розподіливши викрадене майно між усіма співучасниками злочину.
В поданій апеляційній скарзі заступник керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_9 просить вирок суду змінити в частині кваліфікації дій обвинуваченого, через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність та не врахував висновки експертизи №042/1-75/2023 від 22.03.2023 року, відповідно до яких «…Характер та морфологічні властивості виявлених ушкоджень свідчать про те, що вони утворилися від травмуючої дії тупого (тупих) предмету (предметів), характерні властивості якого (яких) в ушкодженнях не відобразились, за давністю можуть відповідати вказаним терміну та обставинам, тобто 18.02.2023, і не супроводжувались небезпечними для життя явищами».
Таким чином, за доводами прокурора, всупереч встановленим обставинам кримінального провадження, суд першої інстанції невірно кваліфікував дії ОСОБА_7 , як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу.
За результатами апеляційного перегляду просить вирок суду в частині кваліфікації дій обвинуваченого змінити. Вважати ОСОБА_7 винуватим у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
В решті вирок суду просить залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, обвинуваченого та його захисника, які не заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, проаналізувавши апеляційні доводи, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
За приписами ст.374 КПК у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи винуватою, серед іншого, зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; стаття (частина статі) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Згідно положень статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
За висунутим ОСОБА_11 обвинуваченням, визнаного судом доведеним, він разом з особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, реалізуючи свій злочинний умисел на заволодіння майном потерпілого ОСОБА_10 шляхом розбійного нападу, підійшов ззаду до потерпілого і почав його душити з метою втрати потерпілим рівноваги та свідомості, а одна з осіб, матеріали відносно яких виділено в окреме кримінальне провадження, у цей час почав наносити потерпілому численні удари своїми руками в область обличчя та тулуба для подолання супротиву зі сторони останнього.
Надалі ОСОБА_7 повалив потерпілого ОСОБА_10 на землю, після чого особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, сів на потерпілого ОСОБА_10 та продовжив наносити йому удари, а ОСОБА_7 продовжував його душити. В цей час особа, що сиділа на потерпілому і завдавала йому ударів, намагалася заволодіти речами потерпілого. У зв'язку з цим ОСОБА_10 почав чинити опір останньому, однак після одного з отриманих ударів втратив свідомість.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 спільно із особами, матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження, заволоділи майном потерпілого, та з місця вчинення злочину втекли.
Діями ОСОБА_7 та осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження, потерпілому ОСОБА_10 були завдані легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я за критерієм тривалості розладу здоров'я.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч.4 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
За результатами розгляду кримінального провадження суд першої інстанції дійшов до висновку, що винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена повністю, і його дії, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, кваліфікував за ч.4 ст.187 КК України.
Такі висновки суду узгоджуються із роз'ясненнями, викладеними у пункті 9 Постанови пленуму Верховного суду України №10 від 06.11.2009 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», згідно якого небезпечне для життя чи здоров'я насильство (стаття 187, частина третя статті 189 КК) - це умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров'я в момент їх вчинення. До них слід відносити, зокрема, і насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характер мордування, придушення за шию, скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спеціальних знарядь тощо.
Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора, щодо необхідності зміни вироку суду першої інстанції через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, оскільки суд вірно кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_7 по ч.4 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, що відповідає висунутому обвинуваченню та фактичним обставинам провадження, визнаних судом доведеними.
З цих підстав, апеляційна скарга заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_9 задоволенню не підлягає.
З огляду на те, що оскаржуваний вирок суду є законним, обґрунтованим та вмотивованим, колегія суддів залишає його без змін, а подану апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК, колегія суддів,
Вирок Печерського районного суду міста Києва від 12 березня 2024 року, ухвалений щодо ОСОБА_7 , залишити без змін, а апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_9 - без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
__________________ _________________ ________________ ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4