Справа №523/14412/24
Провадження №1-кп/523/1435/24
23.10.2024 року Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеса ОСОБА_3
за участю захисника ОСОБА_4
представника потерпілого ОСОБА_5
в режимі відео конференції з потерпілим ОСОБА_6
у присутності обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі Суворовського районного суду м. Одеси обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12024162490001036 від 7.07.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Іллічівськ Одеської області, громадянина України, пенсіонера та працюючого начальником групи насосних станцій в Дністровському міжрайонному управлінні водного господартсва, одруженого, раніше не судимого.
Зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, -
Встановив:
В провадженні Суворовського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт з відповідними документами за обвинуваченням ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України.
За змістом обвинувального акту встановлено, що 6.07.2024 року приблизно о 20:20 годині, ОСОБА_7 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Skoda Fabia» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 при достатній видимості по сухому дорожньому покриттю, рухаючись у середній смузі по вул. Чорноморського козацтва зі сторони вул. Церковна в напрямку провулка Павла Кравцова у м. Одеса, наблизився до регульованого перехрестя, розташованому по вул. Чорноморського козацтва та вул. Миколи Плигуна, позначеного дорожньою розміткою 1.12 та 1.14.21 із дорожніми знаками 3.21 «В'їзд заборонено» та 3.23 «Поворот ліворуч заборонено», порушуючи у сукупності приписи п.п.2.3 «б», 10.1, 10.3, 10.4 та вимоги дорожнього знаку 3.23 «Правил дорожнього руху України», а саме діючи з необережності, будучи неуважним, не врахувавши дорожньої обстановки, не переконавшись, що зміна подальшого напрямку руху керованого ним транспорту буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, здійснюючи маневр перестроювання вліво у крайню ліву смугу руху проїзної частини вул. Чорноморського козацтва, завчасно не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині для подальшого можливого виконання маневру лівого повороту на вул. М. Плигуна, не надавши перевагу в русі автомобілю марки «Lexus is 300» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6 , який рухався у попутному напрямку прямо у крайній лівій смузі руху проїзної частини вул. Чорноморського козацтва, внаслідок чого на перехресті відбулося зіткнення транспортних засобів.
В результаті дорожньої транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_6 згідно висновку судово-медичної експертизи за №1041 від 26.07.2024р. були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритих переломі 3-ї, 4-ї, 5-ї п'ясних кісток правої кисті зі зміщенням уламків, які утворилися від дії тупого твердого предмету внаслідок обертального механізму під час скручування по поздовжній осі п'ясних кісток при фіксованій правій руці, що спричинило розлад здоров'я строком понад 21 день, які відповідно до критеріїв п.п.2.2.2 та 4.6. «Правил судово - медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за критерієм небезпеки для життя.
Таким чином, на підставі фактичних даних, викладених в обвинувальному акті, суд вважає, що ОСОБА_7 своїми діями скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст.286 ч.1 КК України, та його дії вірно кваліфіковані досудовим слідством за ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості.
У ході судового захисником ОСОБА_4 , діючої в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 було надане письмове клопотання про звільнення підзахисного від кримінальні відповідальності на підставі ст.46 КК України у зв'язку з примиренням з потерпілим та закриття кримінального провадження, мотивуючи тим, що потерпілій стороні в добровільному порядку в повному обсязі відшкодована внаслідок ДТП спричинена шкода, між обвинуваченим та потерпілим ОСОБА_6 відбулося примирення, що є безумовними підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Представник потерпілого - адвокат ОСОБА_5 в свою чергу також надала письмову заяву, якою підтвердила той факт, що обвинувачений та потерпілий примирилися, спричинена шкода усунена, у зв'язку з чим відповідно ст.46 КК України просила звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження.
Потерпілий ОСОБА_6 в режимі відео конференції підтримав заяву свого представника, засвідчивши, що дійсно до обвинуваченого не має ніяких претензій, завданий збиток компенсований в повному обсязі, не заперечуючи проти закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України у зв'язку з примиренням сторін.
У ході підготовчого судового засідання ОСОБА_7 зазначив, що повністю визнає свою вину у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст.286 ч.1 КК України, не заперечуючи фактичні обставини скоєного діяння, дослідження яких судом не здійснювалося, підтвердив, що примирився з потерпілим, висловив свою згоду про закриття кримінального провадження, вказавши, що наслідки закриття йому відомі.
Прокурор ОСОБА_3 вважав за можливе задовольнити клопотання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, так як вважає, що є достатньо підстав для задоволення клопотання, обґрунтовуючи тим, що згідно ст.46 КК України від кримінальної відповідальності може бути звільнена особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки.
Вивчивши надані до суду матеріали, з'ясувавши думку учасників процесу щодо можливості звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності:
- прокурора ОСОБА_3 , який не заперечував проти звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України, оскільки законом передбачена така процедура звільнення, вказуючи, що особа перебувала у тверезому стані, відшкодувала збитки;
- представника потерпілого - адвоката ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , які погодилися на закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, підтвердивши той факт, що дійсно примирення мало місце, жодних претензій до ОСОБА_7 не має, спричинений збиток відшкодований у повному обсязі;
- захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_7 , які просили задовольнити клопотання та вказали про добровільність примирення з потерпілим, а також про те, що останньому зрозумілі права та наслідки закриття кримінального провадження; враховуючи ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_7 вперше вчинив кримінальне правопорушення за необережності, яке відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжкого злочину, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, про що свідчить довідка з Управління інформаційного забезпечення ГУНП в Одеській області, датованої 30.07.2024 року та долученої стороною обвинувачення до матеріалів судового провадження; на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди водій перебував у тверезому стані, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння за №002157 від 7.07.2024 року, щиро розкаюється, відсутність шкоди, претензій до нього не має, суд дійшов до висновку, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню, оскільки є достатньо підстав для звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України.
Так, статтею 314 ч.3 п.2 КПК України регламентовано, що закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу;
На підставі ст.284 ч.2 п.1 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Статтею ст.286 ч.1 КПК України передбачено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Згідно ст.286 ч.4 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
За змістом ст.288 ч.3 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Разом з цим, статтею 44 ч.1, ч.2 КК України сформульовані правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності, а саме особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до положень ст.46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи викладені обставини, приймаючи до уваги, що ОСОБА_7 скоїв злочин, передбачений ст.286 ч.1 КК України, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії необережного нетяжкого злочину, є раніше не судимою особою, примирився з потерпілою стороною та відшкодував завдану шкоду в повному обсязі, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_7 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності в порядку ст.46 КК України, а кримінальне провадження закриттю за вищевказаними статтями.
Крім того, вивченням наданих до суду матеріалів з'ясовано, що до кримінального провадження під час досудового розслідування долучалися речові докази, а саме автомобіль марки «Skoda Fabia» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який як встановлено переданий на зберігання власнику ОСОБА_8 , а також автомобіль марки «Lexus is 300» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який переданий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_9 .
Водночас з'ясовано, що слідчим суддею Суворовського районного суду м. Одеси 31.07.2024 року була постановлена ухвала про накладення арешту на вищевказані транспортні засоби.
Положеннями ч.3 ст.170 КПК України регламентовано, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, тобто є речовими доказами.
Статтею 174 ч.4 КПК України передбачено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Також арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи ту обставину, що судом вирішується питання про закриття кримінального провадження у зв'язку з примиренням сторін, суд дійшов до висновку, що ухвала слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси за №523/12550/24 (Пр.№1-кс/523/2476/24) від 31.07.2024 року про накладення арешту на автомобіль марки «Skoda Fabia» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіль марки «Lexus is 300» реєстраційний номер НОМЕР_2 після набрання ухвали чинності підлягає скасуванню, оскільки в подальшому потреба в застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження відпадає, так як всі процесуальні дії закінчені, всі необхідні експертні дослідження по справі проведені, ніким із учасників процесу не оспорюються, при постановлені ухвали про закриття кримінального провадження ОСОБА_7 втрачає статус обвинуваченого, конфіскація майна не передбачена санкцією статті, у зв'язку з чим з метою не порушення Конституційних прав громадян та реалізації права власника розпоряджатися або користуватися своїм майном, суд вважає, що є достатньо законних та обґрунтованих підстав для скасування арешту майна та вищезазначені речові докази вважати повернутими власникам за належністю.
Також в якості речового доказу долучався компакт - диск DVD-R, на якому міститься відеозапис обставин дорожньо - транспортної пригоди, яка мала місце 6.07.2024р., який суд вважає за необхідне зберігати в матеріалах кримінального провадження досудового розслідування за №12024162490001036 від 7.07.2024 року.
Разом з цим, вивченням обвинувального акту встановлено, що під час досудового розслідування здійснювалось залучення експертів для проведення двох авто-технічних, транспортно- трасологічної та комп'ютерно технічної експертиз, процесуальні витрати яких у загальній сумі складають 36728,08 гривень (15145,60грв., 4543,68грв., 4543,68грв., 12495,12), що підтверджується довідками- розрахунками про витрати, долучених стороною обвинувачення до матеріалів кримінального провадження.
Відповідно до вимог ст.124 ч.2 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Виходячи з положень ст.124 КПК України, стягнення з обвинуваченого витрат на залучення експертів можливе лише при ухваленні обвинувального вироку, а в даному випадку судове рішення викладене у формі ухвали про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, однак кримінальне провадження за згодою особи закривається за нереабілітуючих обставин, відповідно процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування з метою проведення експертиз, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого.
Також суд приймає до уваги ту обставину, що під час судового провадження щодо ОСОБА_7 запобіжний захід не обирався, тому після набрання ухвали законної сили скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст.44, 46 КК України, ст.ст.124, 285-288, 369-372, 395 КПК України, суд, -
Постановив:
Клопотання захисника ОСОБА_4 та обвинуваченого про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Кримінальне провадження за №12024162490001036 відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 7.07.2024 року відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України - закрити.
Ухвалу слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси за №523/12550/24 (Пр.№1-кс/523/2476/24) від 31.07.2024 року про накладення арешту на транспортні засоби - скасувати за підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали.
Скасувати арешт з майна, а саме автомобілю марки «Skoda Fabia» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_3 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , виданого 28.05.2024р. ТСЦ № НОМЕР_5 , належить ОСОБА_8 .
Скасувати арешт з майна, а саме автомобілю марки «Lexus is 300» реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузову: НОМЕР_6 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 , виданого 21.05.2024р. ТСЦ № НОМЕР_5 , належить ОСОБА_9 .
Речовий доказ - автомобіль марки «Skoda Fabia» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який переданий на зберігання власнику ОСОБА_8 - вважати повернутим за належністю.
Речовий доказ - автомобіль марки «Lexus is 300» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який переданий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_9 - вважати повернутим за належністю.
Речовий доказ - компакт - диск DVD-R, на якому міститься відеозапис обставин дорожньо - транспортної пригоди, яка мала місце 6.07.2024р., долученого до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу - зберігати в матеріалах кримінального провадження досудового розслідування за №12024162490001036 від 7.07.2024 року.
Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати у загальній сумі 36728,08 гривень (15145,60грв., 4543,68грв., 4543,68грв., 12495,12), пов'язаних із залученням експертів для проведення авто-технічних, транспортно - трасологічної, комп'ютерно технічної експертиз під час досудового розслідування.
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1