Справа № 468/1860/24
2/468/757/24
56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43
23.10.2024 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючої по справі судді Звягіної О.В., за участю секретаря судового засідання Хижняк К.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Баштанка цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Трушнікова Миколи Миколайовича до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку,
17 вересня 2024 року до Баштанського районного суду Миколаївської області надійшла позовна заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Трушнікова Миколи Миколайовича до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, відповідно до якої вона просила суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця до досягнення сином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку.
В обґрунтування позову представник позивач посилається на те, що 11 грудня 2021 року між сторонами було укладено шлюб.
Від шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, РАГС МАРЦАН-Геллерсдорф у Берліні.
Спільний син подружжя проживає разом з позивачем.
Позивач зазначає, що оскільки добровільно про сплату аліментів домовитися сторонам не вдалося, то позивач змушена звертатися до суду з зазначеним позовом.
Ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області від 18 вересня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Трушнікова Миколи Миколайовича до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку. Призначено судове засідання.
Сторони в судове засідання не з'явилися, надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності. Крім того, позивач заявлений позов підтримала, просила його задовольнити, посилаючись на викладені обставини. Відповідач направив до суду відзив, проти задоволення позову заперечував.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв'язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Суд, дослідивши матеріали справи та наявні в матеріалах докази, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Так, в судовому засіданні було встановлено, що 11 грудня 2021 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_5 », що підтверджується копією Свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_1 (а.с.8).
У шлюбі у сторін народився син, син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження, реєстр № G 36/2023 (а.с.5).
Позивач зазначає, що відповідач ухиляється від покладеного на нього у відповідності до ст.180 Сімейного кодексу України обов'язку утримувати свою дитину. Це, зокрема, виявилося у тому, що відповідач відмовляється добровільно надавати кошти на утримання сина, а саме: на придбання одягу, продуктів харчування, медикаментів тощо. Син повністю знаходиться на утриманні позивача. Добровільно виділяти кошти на утримання сина ОСОБА_2 відмовляється, витрачає гроші на свої потреби, інтересами сім'ї не цікавиться. Також відповідач ухиляється від її (позивача) утримання, чим порушує права, передбачені ч. 2, 4 ст. 84 СК України.
В свою чергу, відповідач заперечив щодо стягнення з нього аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку посилаючись на те, що не погоджується з розміром аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку на рівні 1/6 частини всіх видів заробітку. Також відповідач зазначає, що шлюб між ним та позивачем не припинено, остання виїхала у 2022 році за кордон, будучи вагітною, у зв'язку з початком російської агресії проти України, там 19.06.2022 року народила спільного сина, що підтверджується доданим до матеріалів позовної заяви свідоцтвом про народження, виданим у Федеративній Республіці Німеччини. Також відповідач повідомив, що за час перебування позивача за кордоном мав можливість спілкуватися з нею лише в режимі онлайн через телефонний аудіо- та відео-зв'язок. Згодом, коли на світ з'явився син - ОСОБА_3 , спільні телефонні розмови зменшувалися, іноді на його дзвінки дружина не відповідала, на його прохання повертатися до України відмовляла. Причини такої поведінки йому не відомі. Крім того, ухилення від обов'язку утримання має відносний характер та жодним чином не підтверджується будь - якими доказами. Все це спростовується тим, що дружина весь час проживає за кордоном, від народження дитини по теперішній час. Відповідач не має фізичної можливості брати участь у вихованні свого сина ОСОБА_6 , а також бути поряд із своєю сім'єю. Поїхати до країни перебування сина та дружини не має можливості, оскільки в Україні оголошено воєнний стан, на період дії якого чоловікам призовного віку обмежено виїзд за кордон. Крім того він не має реквізитів на переказ коштів дружині.
Також відповідач повідомив, що працює електромонтером у Баштанській філії Миколаївобленерго, свої доходи не приховує, бо офіційно отримує заробітну плату. Крім заробітної плати інших доходів та заробітків не має, будь-якого нерухомого майна не має.
До того ж має батьків-пенсіонерів: батько ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та мати ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які потребують допомоги, в тому числі і фінансової. Також має витрати по утриманню будинку, в якому проживає.
Так, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 75 СК України, дружина чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Право на аліменти у дружини - матері може виникнути лише у разі достатнього матеріального забезпечення чоловіка, наявності у чоловіка достатніх коштів для надання дружині - матері спільної дитини матеріальної допомоги та стягуються за умови, що чоловік, до якого пред'явлено вимоги про надання утримання, спроможний надавати матеріальну допомогу (постанова Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 712/4702/19).
Відповідно до ч. 4 ст. 84 СК України, право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Особливим видом права жінки на утримання є її право на утримання чоловіком у разі проживання з нею їхньої дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу жінки та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.
Згідно зі ст. 84 СК України, дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
В Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров'я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов'язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.
В постанові Верховного Суду по справі № 750/9224/16-ц (провадження № 61-16837св18) від 13 червня 2018 року суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що відповідно до частин другої та шостої статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років і в разі розірвання шлюбу. Згідно з частиною четвертою статті 84 СК України право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини.
Судом встановлено, що спільна дитина позивача та відповідача син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на день розгляду справи (23.10.2024), не досягла трирічного віку, проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні.
При вирішенні питання про спроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання дружини, суд виходить з наступного.
Відповідач є працездатним, має постійний дохід, інших осіб, які б знаходилися на його утриманні не має.
Отже, суд приходить до висновку, що відповідач має можливість надавати допомогу своїй дружині до досягнення дитиною трирічного віку.
Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів на утримання дружини керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.
З урахуванням встановленого, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням потреб дружини, можливостей відповідача, суд вважає за можливе задовольнити вимоги про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання дружини ОСОБА_1 та стягнути аліменти з відповідача на користь позивача на утримання дружини в розмірі 1/6 частини з усіх видів доходів щомісячно до досягнення дитиною трьох років.
За змістом ч. 1 ст. 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 223, 280, 281 265 ЦПК України, ст. ст. 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного Кодексу України, суд
Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Трушнікова Миколи Миколайовича до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - аліменти на утримання дружини, з якою проживає дитина, у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з 17 вересня 2024 року до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку.
Допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складено 23.10.2024