Справа № 946/8557/24
Провадження № 1-кс/946/2679/24
24 жовтня 2024 року слідчий суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3 , обвинувачуваного - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізмаїл Одеської області, громадянина України, одруженого, офіційно не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 12.12.1997 Ізмаїльським міським судом за ст. 17, ч.ч. 2, 3 ст. 140, ст. 42 КК України до 3 років позбавлення волі.
- 11.02.1999 Ізмаїльським районним судом за ч.ч. 2, 3 ст. 140, ст. 42 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, в силу ст. 43 КК України приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ізмаїльського міського суду від 12.12.1997 у вигляді 6 місяців позбавлення волі та остаточно призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
- 08.07.2003 Ізмаїльським міським судом ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. В силу ст.75,76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк 2 роки.
- 17.01.2006 Ізмаїльським міськрайонним судом за ч. 3 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі. В силу ст. 71 КК України приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ізмаїльського міського суду від 08.07.2003 у вигляді 6 місяців позбавлення волі та остаточно призначено покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
- 06.07.2011 Київським районним судом м. Одеса за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст.186, ч. 2 ст. 187, ст. 395, ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
- 18.08.2020 Ізмаїльським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 місяця арешту, звільнився 19.02.2021 за відбуттям строку покарання.
- 30.05.2024 Ізмаїльським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі. В силу ст.75,76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк 1рік.
обвинувачуваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
Ізмаїльською окружною прокуратурою Одеської області 18.10.2024 до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024162150001101від 13.08.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідування установлено, що ОСОБА_4 , будучи особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України, з метою незаконного збагачення і протиправного отримання грошових коштів, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичних засобів, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, час та у невстановлений спосіб придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, який в подальшому зберігав при собі з метою збуту.
Так, 27.08.2024 в період часу з 15:10 години по 16:14 годину у ході проведення обшуку за адресою проживання ОСОБА_4 , а саме: АДРЕСА_2 , у дворі будинку, де на той час перебував ОСОБА_4 , в кишені останнього виявлено та вилучено 6 полімерних згортків з кристалічною речовиною білого кольору, яку останній зберігав при собі з метою збуту.
Крім того, досудовим розслідування установлено, що ОСОБА_4 з метою незаконного збагачення і протиправного отримання грошових коштів,будучи особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України, діючи повторно, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання з метою збуту, а також збут наркотичних засобів, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, час та у невстановлений спосіб придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, який в подальшому зберігав при собі з метою збуту.
Так, 27.08.2024 року ОСОБА_4 , маючи злочинний умисел на незаконне зберігання з метою збуту, а також на незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадону, знаходячись на території Ізмаїльського центрального ринку, по вул. Авраамівська, незаконно збув за отримані від ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 600 гривень, два полімерних згортка з кристалічною речовиною, яка містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, який діяв в рамках проведення оперативної закупки.
В той же день ОСОБА_6 добровільно видав співробітникам поліції два полімерні згортки з кристалічною речовиною білого кольору, в яких знаходиться наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинений повторно, особою, яка раніше вчинила одне із кримінальних правопорушень, передбачених статтею 309 КК України.
27.08.2024 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
28.08.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у інкримінованому йому діянні підтверджується зібраними на даний час в кримінальному провадженні доказами, а саме: протокол обшуку від 27.08.2024; протокол допиту свідка ОСОБА_7 ; протокол допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 ; протоколом про результати проведення контролю за скоєння злочину у формі оперативної закупки; постанова про розсекречення інформації отриманої в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій; доручення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій у виді контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки; постанова про проведення контролю за вчиненням злочину; постанова про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів; протокол огляду грошових купюр; протокол огляду закупника та вручення грошових купюр; протокол отримання добровільно наданого предмету; протокол допиту свідка ОСОБА_9 ; протокол допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом затримання підозрюваної особи; протокол огляду предмету від 27.08.2024.
Ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду від 29.08.2024 стосовно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 25.10.2024.
Як посилається прокурор у своєму клопотанні, в ході досудового слідства встановлено наявність ризиків передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, оскільки строк дії ухвали слідчого судді від 25.10.2024, якою застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою спливає, а підготовче судове засідання станом на 22.10.2024 не призначено, виникла необхідність у продовженні обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні просив задовольнити клопотання.
Обвинувачений та захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, просили застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, мотивуючи тим, що обвинуваченому необхідно працювати.
Вивчивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження, заслухавши учасників кримінального провадження, приймаючи до уваги мету та підстави застосування запобіжного заходу, передбачені ст.177 КПК України, а також оцінивши в сукупності всі обставини, передбачені ст.178 КПК України, слідчий суддя доходить наступного висновку.
Так, 18.10.2024 Ізмаїльською окружною прокуратурою Одеської області до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024162150001101від 13.08.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
27.08.2024 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
28.08.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду від 29.08.2024 стосовно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 25.10.2024.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у інкримінованому йому діянні підтверджується зібраними на даний час в кримінальному провадженні доказами, а саме: протокол обшуку від 27.08.2024; протокол допиту свідка ОСОБА_7 ; протокол допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 ; протоколом про результати проведення контролю за скоєння злочину у формі оперативної закупки; постанова про розсекречення інформації отриманої в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій; доручення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій у виді контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки; постанова про проведення контролю за вчиненням злочину; постанова про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів; протокол огляду грошових купюр; протокол огляду закупника та вручення грошових купюр; протокол отримання добровільно наданого предмету; протокол допиту свідка ОСОБА_9 ; протокол допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом затримання підозрюваної особи; протокол огляду предмету від 27.08.2024.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подавати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами ст. 199 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Оскільки строк дії ухвали слідчого судді від 25.10.2024, якою застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою спливає, а підготовче судове засідання станом на 22.10.2024 не призначено, виникла необхідність у продовженні обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: незаконно впливати на свідків та потерпілу, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
При розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою, у тому числі, приймаються до уваги, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, наявність судимості, тощо.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини справа "Нечипорук і Йонкало проти України" термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає «наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин» (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34). Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).
Слідчий суддя приходить до висновку, що за даних обставин, на даній стадії кримінального провадження достатньо доказів, що свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
На даний час дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 2 ст. 307 КК України, який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від шести до десяти років з конфіскацією майна. Таким чином, обвинувачений з метою уникнення вказаного покарання може вжити заходів до переховування від суду, що відповідно є ризиком, передбаченим ст. 177 КПК України.
Підставою для продовження строку тримання під вартою обвинуваченого є наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу, вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Так, з урахуванням поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , з метою уникнення відповідальності за скоєне, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Крім цього, підозрюваним застосовано до потерпілої насилля у вигляді спричинення ножового поранення, що характеризує його як цілеспрямовану та суспільно небезпечну особу, та відповідно таку, що може здійснювати як психологічний так і фізичний тиск на потерпілу, свідків та інших учасників кримінального провадження.
Згідно до п. п. 1, 2, 4 ч.1 ст.176 КПК України застосування до ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави є неможливим, оскільки при обранні будь-якого з них, підозрюваний може почати переховуватись від органу досудового розслідування, впливати на свідків та потерпілу або вчинити новий злочин. Таким чином, застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не забезпечить належної поведінки підозрюваного та виконання покладених на нього обов'язків.
Таким чином, під час об'єктивного та неупередженого дослідження обставин, які обґрунтовують встановлені ризики в поведінці підозрюваного, слід дійти висновку що заявлені ризики не зменшилися та в повній мірі виправдовують тримання обвинуваченого під вартою. Так, обвинувачений у випадку обрання іншого запобіжного заходу може незаконно впливати на свідків та потерпілу, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_4 офіційно не працює, не одружений, раніше неодноразово судимий, зокрема за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, однак існує реальна загроза до засудження його до покарання у виді позбавлення волі, що може викликати намір переховуватися від органів досудового розслідування з метою уникнення покарання.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створіть загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови достатньої вірогідності їх здійснення.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
На думку слідчого судді, доведеним є ризики, передбачені п. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Існування зазначених ризиків доведено наявними об'єктивними даними, здобутими під час досудового розслідування.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на доведення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню, з огляду на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а також зважаючи на те, що підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків та потерпілу, вчинити інше кримінальне правопорушення та встановлення неможливості запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою.
Ризики, на наявності яких наголошує прокурор на даний момент не зникли, продовжують існувати та підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
З вказаного вище вбачається, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу неможливе, так як може не запобігти ризикам вчинення нових злочинів, переховування від суду та впливу на свідків.
Отже, прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Вирішуючи питання про продовження застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Враховуючи, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, але на даній стадії досудового розслідування та тяжкості можливого покарання, яке загрожує підозрюваному у разі доведеності його вини та визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за рішенням суду, з огляду на підтвердження викладених вище ризиків, з урахуванням положень Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини, слідчій суддя приходить до висновку про наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, а тому вважає за можливе та необхідне продовжити застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 на 60 (шістдесят) днів в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор».
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
На підставі ч. 4 ст. 183 КПК України злочин за ч. 2 ст. 307 КК України не входить до переліку злочинів щодо яких слідчий суддя має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.
Враховуючи, що ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду від 29.08.2024 стосовно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 25.10.2024 та визначено розмір застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, слідчий суддя вважає не доцільним встановлювати заставу у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як просить прокурор.
Тому, вважаю за можливе при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в цієї частині частково задовольнити клопотання прокурора та визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 121 120 гривень (40 х 3028 грн. = 121 120 гривень).
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 199, 205 КПК України, -
Клопотання прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою відносно обвинувачуваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 60 (шістдесят) днів в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор».
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 121 120 гривень (40 х 3028 грн. = 121 120 гривень).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки до закінчення строку дії ухвали:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
2) не відлучатися за межі м. Ізмаїла Ізмаїльського району без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
В задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.
Строк дії ухвали слідчого судді обчислюється з 24 жовтня 2024 року. Ухвала слідчого судді про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою припиняє свою дію 22 грудня 2024 року.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали проголошено 29 жовтня 2024 року о 15 год. 30 хв.
Слідчий суддя: ОСОБА_1