"29" жовтня 2024 р. Справа153/1412/24
Провадження2/153/343/24-ц
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Швеця Р.В.
за участю секретаря судового засідання Гуцол Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
АТ «АКЦЕНТ-БАНК» звернулося до Ямпільського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивує тим, що 22.01.2018 ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-банку відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46.8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.
Відповідач ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов і Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.
У порушення умов договору ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконує, що призвело до виникнення заборгованості станом на 14.08.2024 в розмірі 32788,14 гривень, яка складається з: 18998,46 гривень - заборгованість за кредитом; 13789,68 гривень - заборгованість за відсотками. Позивач неодноразово вживав заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачу смс-повідомлень та дзвінків з вимогою виконати взяті на себе зобов'язання. Добровільно сплатити заборгованість відповідач не бажає. Вважаючи свої права порушеними, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором, №б/н від 22.01.2018, станом на 14.08.2024 в розмірі 32788 гривень 14 копійок, яка складається з: 18998 гривень 46 копійок - заборгованість за кредитом; 13789 гривень 68 копійок - заборгованість за відсотками, а також понесені судові витрати у справі в розмірі 3028 гривень.
Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 03.09.2024 було відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання з повідомленням сторін на 01.10.2024 об 11 год. 00 хв.
Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 01.10.2024 розгляд справи відкладено на 29.10.2024 11 год. 00 хв.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав письмове клопотання від 14.08.2024, про розгляд справи без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином судовою повісткою із рекомендованим повідомленням, яка направлялася за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 . Про причини неявки відповідач суд не повідомила, відзив суду не подала, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи в її відсутність до суду не надійшло.
Відмітка на поштовому повідомленні: «адресат відсутній за вказаною адресою», відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України свідчить про те, що відповідач належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.
У відповідності до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 22 січня 2018 року сторони уклали договір про надання банківських послуг, за умовами якого АТ «А-БАНК» надало ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
Цей договір укладений сторонами шляхом підписання ОСОБА_1 і представником банку анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку, за змістом якої відповідачка погодилася, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, що містяться в рекламному буклеті, становлять укладений між сторонами договір про надання банківських послуг. ОСОБА_1 засвідчила, що вона ознайомилася і погоджується з Умовами та Правилами надання банківських послуг, зобов'язується їх виконувати.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №б/н від 22 січня 2018 року, станом на 14 серпня 2024 року заборгованість відповідачки за договором становить 32 788,14 грн., з яких: 18998,46 грн. - заборгованість за кредитом; 13789,68 грн. - заборгованість по відсоткам.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Як передбачено ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, є фінансовою послугою (п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ (далі - Закон № 2664-ІІІ)).
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 2664-ІІІ (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб'єктами господарювання на підставі договору. Договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити: 1) назву документа; 2) назву, адресу та реквізити суб'єкта господарювання; 3) прізвище, ім'я і по батькові фізичної особи, яка отримує фінансові послуги, та її адресу; 4) найменування, місцезнаходження юридичної особи; 5) найменування фінансової операції; 6) розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; 7) строк дії договору; 8) порядок зміни і припинення дії договору; 9) права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; 9-1) підтвердження, що інформація, зазначена в частині другій статті 12 цього Закону, надана клієнту; 10) інші умови за згодою сторін; 11) підписи сторін.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
В силу ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивач обґрунтовує свій позов в частині стягнення відсотків тим, що між сторонами був укладений кредитний договір, за умовами якого відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, однак не виконала зобов'язань за цим договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
На підтвердження вказаних обставин позивачем надало анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку, підписану ОСОБА_1 ; паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» від 22.01.2018; витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК»; Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна GOLD»; розрахунок заборгованості за договором № б/н від 22.01.2018 року; довідку за картками та довідку за лімітами на ім'я ОСОБА_1 за договором від 22.01.2018.
Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, яку підписала ОСОБА_1 , не містить умов щодо розміру та підстав для нарахування процентів.
Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» та Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна GOLD», , що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначають, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентну ставку, розмір обов'язкового щомісячного платежу, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеню за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, а також інші умови.
Вказані документи не підписані відповідачкою, а матеріали справи не містять підтверджень, що саме з ними відповідачка ознайомилася та погодилася, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку.
Долучена до позовної заяви інформація про умови кредитування кредитних карт «Універсальна», «Універсальна GOLD», (паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» від 22 січня 2018 року), хоча й підписана відповідачкою, однак зазначена у ній інформація щодо ліміту кредитування, процентної ставки, порядку повернення кредиту, розміру штрафних санкцій та процентної ставки при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту стосується основних умов кредитування при отриманні споживачем як кредитної картки «Універсальна», так і кредитних карт «Універсальна GOLD», й викладена у ній інформація зберігала чинність та була актуальною лише до 01 липня 2018 року. Крім того, у паспорті споживчого кредиту зазначено, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятись від інформації, наведеної у цьому паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.
Враховуючи, що паспорт споживчого кредиту є інформацією, яка була надана ОСОБА_1 до укладення договору споживчого кредиту й матеріали справи не містять відомостей про те, які саме із зазначених у паспорті умов були прийняті ОСОБА_1 , тому дана інформація не може бути взята судом до уваги як доказ підтвердження конкретних умов кредитування.
Крім того, відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» зазначений документ містить узагальнену інформацію про умови кредитування, орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача.
З огляду на викладене, паспорт споживчого кредиту не може бути визнаний належним і достатнім доказом на підтвердження обставин погодження сторонами умов кредитування, в тому числі щодо сплати процентів за користування кредитом.
Отже, за відсутності достатніх підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та Правила надання банківських послуг, відсутності у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «АКЦЕНТ-БАНК», Тарифи, а також паспорт споживчого кредиту не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки ці документи достовірно не підтверджують вказаних обставин.
У зв'язку з цим до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися нижчестоящими судами при застосуванні норм права.
Оскільки матеріали справи не містять доказів щодо істотних умов укладеного сторонами кредитного договору, то надані АТ «АКЦЕНТ-БАНК» розрахунки заборгованості достовірно не вказують на розмір невиконаного відповідачкою зобов'язання та є неналежним доказом.
Отже, факт невиконання ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором від 22 січня 2018 року в частині сплати відсотків не доведений, а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.
Разом з тим, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «АКЦЕНТ-БАНК» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що він вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
З огляду на викладене, у суду наявні підстави для стягнення з відповідачки заборгованості за кредитом в розмірі 18998,46 грн. Щодо стягнення заборгованості по відсотках в розмірі 13789,68 грн. слід відмовити у зв'язку з безпідставністю позовних вимог у цій частині. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, судові витрати, понесені позивачем по сплаті судового збору і документально підтверджені платіжним дорученням №6005315435434 від 14.08.2024, за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на сторони пропорційно розміру позовних вимог.
Таким чином, із відповідача на користь позивача слід стягути судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 1754,52 грн., розрахованої за правилами простої математичної пропорції.
Керуючись ст. 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 263, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», ЄДРПОУ 14360080, заборгованість за кредитним договором №б/н від 22.01.2018, в розмірі 18998 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім) гривень 46 (сорок шість) копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», ЄДРПОУ 14360080, судовий збір в розмірі 1754 (одна тисяча сімсот п'ятдесят чотири) гривні 52 (п'ятдесят дві) копійки.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» (49074, м.Дніпро, вул. Батумська, 11, ЄДРПОУ 14360080).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складено 29.10.2024.
Суддя Р.В. Швець