"29" жовтня 2024 р. Справа153/1375/23
Провадження1-в/153/35/24-к
у судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
розглянувши подання провідного інспектора Могилів-Подільського районного сектору №3 філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_4 про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону відповідно до ч.2 ст.74 КК України відносно засудженої ОСОБА_5 ,
Провідний інспектор Могилів-Подільського районного сектору №3 філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_6 звернувся до суду із поданням про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону відповідно до ч.2 ст.74 КК України. В поданні посилається на те, що ОСОБА_5 засуджена 12.09.2023 Ямпільським районним судом Вінницької області за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнена від відбування покарання згідно ст.75 КК України від призначеного покарання із випробуванням з іспитовим строком на 1 рік. ОСОБА_5 перебуває на обліку Могилів-Подільського районного сектору №3 філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області з 18.10.2023 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, а саме за викрадення майна 16.07.2023 на загальну суму 2037,20 грн. 09.08.2024 набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-ІХ, яким встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст.51 КУпАП. Відповідно до ч.3 ст.51 КУпАП в редакції Закону №1449-VІ від 04.06.2009 у 2023 році на час, до якого відноситься інкриміноване ОСОБА_5 діяння, викрадення чужого майна вважалося дрібною крадіжкою, якщо вартість такого майна на момент здійснення правопорушення не перевищувала 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян для працездатних осіб до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (соц.пільга). Отже, таємне викрадення чужого майна вартістю 2037,20 грн. на час до якого відносять інкриміноване ОСОБА_5 діяння, кваліфікувалися за ч.1 ст.51 КУпАП, як дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки. З урахуванням викладеного та на підставі ч.1, ч.3 ст.5, ч.2 ст.74 КК України, п.13 ч.1 ст.537, п.2 ч.2 ст.539 КПК України просить привести вирок Ямпільського районного суду Вінницької області від 12.09.2023 стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-ІХ.
Прокурор ОСОБА_3 подання підтримав, просить суд звільнити засуджену на підставі ч.2 ст.74 КК України.
Начальник Могилів-Подільського районного сектору №3 філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_7 подання підтримав, просить суд його задовольнити.
Засуджена ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилася, 01.10.2024 за вхід.№6284 подала до суду письмову заяву про розгляд справи в її відсутність, подання підтримує та просить суд його задовольнити.
Заслухавши учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання підлягає до задоволення, виходячи з наступного:
В процесі реалізації кримінальної відповідальності, найпоширенішою формою якої є покарання, іноді виникають такі юридичні факти, котрі призводять до необхідності звільнення особи від призначеного покарання. Одним із таких фактів є усунення злочинності діяння, тобто його декриміналізація, закріплене ч.2 ст.74 КК України. Слід зазначити, що застосування положень цієї норми ґрунтується на положеннях ст.58 Конституції України про зворотну дію законів та інших нормативно-правових актів та ст.5 КК України про зворотну дію кримінального закону у часі. Так, згідно з ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, має зворотну дію у часі. Це означає, що він поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Звільнення від покарання осіб, засуджених за діяння, караність якого усунута, здійснюється судом (ч.1 ст.74 КК).
Скасування караності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: 1) виключення з чинного Кримінального кодексу певної статті (частини статті) Особливої частини Кодексу; 2) внесення до диспозиції статті (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу певних змін; 3) внесення змін до норм Загальної частини КК; 4) внесення змін до інших нормативно-правових актів, зокрема, Кодексу України про адміністративні правопорушення
Вказана в ч.2 ст.74 КК України підстава застосовується у випадках, коли особу вже засуджено за вчинення діяння.
Звільнення від відбування покарання на підставі ч.2 ст.74 КК України можна застосувати лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду - засудження особи незалежно від того, відбуває вона покарання чи ні (наприклад, звільнена від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України чи виконання вироку відстрочене ст.536 КПК України). При цьому законом передбачено негайне звільнення особи від відбування покарання. Слід зазначити, що вказана підстава є обов'язковою для застосування судом. Передумовою для початку провадження щодо звільнення засудженого від відбування покарання за ч.2 ст.74 КК України завжди є прийняття і набрання чинності спеціальним законом, яким усувається караність діяння, за яке особу засуджено. Він є передумовою або правовою підставою ініціювання, розгляду питання та прийняття рішення про застосування звільнення від покарання щодо конкретної особи. Така процедура завершується прийняттям конкретного процесуального рішення судом.
Відповідно до положень п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4,6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 ч.1 ст. 537 цього Кодексу.
Згідно п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст.539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Як вбачається з вироку Ямпільського районного суду Вінницької області від 12.09.2023 ОСОБА_5 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років, на підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк тривалістю один рік. Вирок набрав законної сили.
Відповідно до положення ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неоподатковуваний мінімум доходів громадян - це грошова сума розміром 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового Кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України. Підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України, визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги з 01 січня 2023 року складав 1342 грн. (2684 грн. - розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 х на 50 %) . Тобто два неоподатковуваних мінімуму доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 1342 х 2=2684 грн.
Згідно з ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Згідно вироку Ямпільського районного суду Вінницької області від 12.09.2023 ОСОБА_5 16.07.2023 викрала майно на суму 2037,20 грн., що станом на момент вчинення крадіжки складає суму менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, на засуджену ОСОБА_5 розповсюджується дія Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Відповідно до положень ч.2 ст.74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_5 засуджено за діяння, караність якого законом усунена, суд дійшов до висновку, що подання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 369, 376, 537, 539 Кримінального процесуального кодексу України, статтею 74 Кримінального кодексу України, суд
Подання провідного інспектора Могилів-Подільського районного сектору №3 філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_4 про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону відповідно до ч.2 ст.74 КК України - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від покарання призначеного вироком Ямпільського районного суду Вінницької області від 12.09.2023 за ч.4 ст.185 КК України у виді п'яти років позбавлення волі, із звільненням від відбування покарання згідно ст.75 КК України з іспитовим строком один рік, на підставі ч.2 ст.74 КК України, у зв'язку з усуненням законом караності діяння, за яке особу засуджено.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Ямпільський районний суд Вінницької області.
Головуючий ОСОБА_1