2-а/130/26/2024
130/2578/24
"25" жовтня 2024 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області,
в складі судді Костянтина Шепеля,
із секретарем судового засідання Раїсою Буга
розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом адвоката Мерженко Тетяни Петрівни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 6162 від 26 серпня 2024 року за частиною третьою статті 210 КУпАП, -
приходить до такого.
Позиція позивача
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Мерженко Т.П. звертається до суду з адміністративним позовом та просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 6162 від 26 серпня 2024 року відносно ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210 КУпАП, якою на позивача накладено адміністративне стягнення в розмірі 17000 грн, справу про адміністративне правопорушення закрити, а також стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до оскаржуваної постанови позивач 13 липня 2024 року не прибув для проходження ВЛК за повісткою, яка була йому вручена 10 липня 2024 року. Однак позивач ніякої повістки не отримував. Крім того, в оскаржуваній постанові зазначено, що 17 серпня 2024 року було складено протокол про адміністративне правопорушення, який 26 серпня 2024 року розглядався, в наслідок чого було винесено оскаржувану постанову. Проте позивач не був присутній на розгляді відповідної постанови. Вважає, що позивача позбавлено можливості реалізувати надані йому права, які передбачені статтею 268 КУпАП та це є беззаперечною підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
У відповіді на відзив представник позивача - адвокат Мерженко Т.П. зазначила, що надані документи відповідачем є такими, що не встановлюють складу адміністративного правопорушення, тому що підписи у повістці та проколі відрізняються між собою, що створює сумнів в тому, що позивач отримував таку повістку, а тому відповідач жодним чином не виконав свого процесуального обов'язку по доведенню правомірності оскаржуваного рішення.
Позиція відповідача
Представник відповідача начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги позивача не визнає та просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Свою позицію обгрунтовує тим, що 10 липня 2024 року близько 09-30 год представником ІНФОРМАЦІЯ_2 , уповноваженим вручати повістки, під час здійснення оповіщення в ІНФОРМАЦІЯ_3 було вручено повістку громадянину ОСОБА_1 про виклик на 09-00 13 липня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою визначення ступеня придатності до військової служби та визначення призначення на воєнний час. Звернув увагу, що про отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач особисто поставив свій підпис р розписці. Крім того, в поясненнях до протоколу про адміністративне правопорушення позивач власноручно написав, що «не прибув, з порушенням згоден», отже, не заперечував факт того, що йому була вручена повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 . У визначений у повістці термін військовозобов'язаний не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтверджуючих документів поважності причини неявки позивач не надав. Таким чином, позивач не виконав свій обов'язок та не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 та у діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП. У зв'язку з цим, посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 на громадянина ОСОБА_1 було подано звернення до Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області щодо доставлення його до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання проколу про адміністративне правопорушення. 17 серпня 2024 року о 08-15 год працівниками поліції Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області громадянина ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 та в його присутності складено відносно нього прокол про адміністративне правопорушення та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 11-00 год 26 серпня 2024 року в кабінеті 25 ІНФОРМАЦІЯ_2 про, що позивач поставив свій особистий підпис та отримав другий примірник проколу під підпис. Враховуючи той факт, що позивач був належним чином повідомленим про місце, час і дату розгляду справи, а також те, що станом на дату розгляду справи від громадянина ОСОБА_1 не надходило жодних заяв, клопотань про відкладення розгляду вищевказаної адміністративної справи, саме тому справа розглядалась у відсутність позивача. До того ж, звернув увагу, що справи про адміністративні правопорушення передбачені частиною третьою статті 210-1 КУпАП не входять до переліченого частиною другою статті 268 КУпАП переліку справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності є обов'язковою. Вказані в позовній заяві доводи позивача відображають особисте негативне ставлення останнього до факту вручення йому повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 та не дають підстав вважати, що працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 не вручали позивачу повістку. Саме тому оскаржувана постанова винесена згідно з нормами чинного законодавства. В задоволенні позову просив відмовити.
У запереченні на відповідь на відзив представник відповідача начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 наполягає на правомірності винесеної постанови від 26 серпня 2024 року № 6121 про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 .. Вважає позовні вимоги необгрунтованими, безпідставними, позов не визнає в повному обсязі.
Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання
Справа надійшла до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області 5 вересня 2024 року (а.с. 1).
Ухвалою суду від 10 вересня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Вказаною ухвалою суду відповідачеві запропоновано надати в строк п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали відзив на позовну заяву, а також встановлено позивачу строк п'ять днів для подання відповіді на відзив, відповідачу - строк п'ять днів для надання заперечень (а.с. 21).
Копія позовної заяви з додатками були надіслані відповідачу за адресою, що вказана в позові (а.с. 22).
Відзив на позовну заяву від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов до суду 20 вересня 2024 року (а.с. 25-31).
Відповідь на відзив надійшла до суду 11 жовтня 2024 року (а.с. 32-35)
Заперечення на відповідь на відзив надійшли до суду 15 жовтня 2024 року (а.с. 38-41).
Таким чином, судом вжиті належні заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги КАС України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.
Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Як вбачається з матеріалів справи, позивач як на підставу своїх позовних вимог вказав, що його права були порушені неправомірно винесеною постановою відповідача про накладення на нього адміністративного стягнення. Диспозиція статті 210 КУпАП встановлює склад правопорушення, а саме: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку. Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері встановленого порядку управління. Об'єктивна сторона виражається у порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку. Суб'єктивна сторона правопорушення полягає у наявності умислу на порушення встановлених правил. Суб'єктом правопорушення може бути лише призовник, військовозобов'язаний або резервіст.
З досліджених судом письмових доказів, встановлено, що 26 серпня 2024 року постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 № 6162 про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 КУпАП позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн за те, що 10 липня 2024 року, близько 09-30 год, громадянину ОСОБА_1 було вручено повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09-00 год 13 липня 2024 року для проходження ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби та визначення призначення на воєнний час. Проте, у визначений в повістці термін ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтверджуючих документів із зазначенням поважних причин неявки до ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 не надав. Таким чином порушив частину третю статті 17 Закону України «Про оборону України», частину першу статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». За порушення правил військового обліку передбачена адміністративна відповідальність, згідно статті 210 КУпАП та враховуючи, що з моменту оприлюднення Указу Президента України № 303/2014 від 17 березня 2014 року «Про часткову мобілізацію та по теперішній час в Україні діє особливий період то громадянин ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210 КУпАП, а тому накладено на ОСОБА_1 штраф у сумі 17000 грн. Копію даної постанови позивачу було направлено поштовим зв'язком на адресу його проживання (а,с. 12-13).
Відповідно до копії протоколу про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 КУпАП від 17 серпня 2024 року складеного заступником начальника - начальником мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_3 , 10 липня 2024 року близько 09-30 год громадянину ОСОБА_1 було вручено повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09-00 год 13 липня 2024 року для проходження ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби та визначення призначення на воєнний час. Проте, у визначений в повістці термін ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтверджуючих документів із зазначенням поважних причин неявки до ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 не надав. Таким чином порушив частину третю статті 17 Закону України «Про оборону України», частину першу статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». В зв'язку з цим, посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 на громадянина ОСОБА_1 було подано звернення до Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області щодо доставлення його до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу про адміністративне правопорушення. 17 серпня 2024 року о 08-15 год працівниками Жмеринського РВП ГУНП Вінницької області громадянина ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу. Протокол складено в присутності ОСОБА_1 , роз'яснено зміст статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП про, що ОСОБА_1 поставив свій особистий підпис. В розділі пояснення і зауваження щодо змісту протоколу ОСОБА_1 зазначив «не прибув, з порушення згоден» (а.с. 29-30).
Відповідно до копії розписки ОСОБА_1 10 липня 2024 року одержав повістку № 3793 про виклик для уточнення своїх персональних даних, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби за адресою: АДРЕСА_1 13 липня 2024 року о 09-00 год про, що ОСОБА_1 поставив свій особистий підпис (а.с. 31).
Відповідно до копії звернення від 1 серпня 2024 року № 5467, начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 звернувся до т.в.о. начальника Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області Мілевського Р. щодо доставлення громадянина ОСОБА_1 , який вчинив адміністративне правопорушення за статтею ІНФОРМАЦІЯ_4 для складання протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 31 на звороті).
Оцінюючи вищевказані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 90 КАС України, суд згідно з положеннями статей 73, 74, 75, 76 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи.
Юридична кваліфікація встановлених обставин
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією України та Законами України.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яку провести протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Воєнний стан та загальна мобілізація у встановленому законодавством України порядку неодноразово продовжувалися. З 18 березня 2014 року в Україні діє особливий період, який розпочався з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» і триває дотепер.
В силу статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.
Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Статтею статтею 210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Вказана норма права є бланкетною, тобто закріплює лише загальні ознаки правила поведінки, а для встановлення цих ознак необхідно звертатися до норм іншого нормативного акту.
Згідно з частиною першою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Дослідивши в сукупності всі надані у справі докази, суд вважає, що відповідач при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, належним чином оцінив обставини справи, розглянув справу про адміністративне правопорушення у порядку, що визначений КУпАП, прийняв рішення, яке відповідає вимогам Закону, а тому суд вважає прийняте рішення законним та обґрунтованим, підстав для задоволення позовних вимог і його скасування не вбачає.
Твердження позивача та його представника про те, що ОСОБА_1 особисто не був оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 для визначення призначення на особливий період, оскільки повістки йому ніхто не вручав і такого факту взагалі не було, а також те, що про час та місце розгляду справи щодо нього про адміністративне правопорушення, передбаченого частиною другою статті 210-1 КУпАП, його ніхто не повідомляв, за результатом якого було винесено постанову № 6162 від 26 серпня 2024 року, спростовано запереченнями відповідача, викладеними у відзиві, а також доданими письмовими доказами, зокрема: копією розписки про виклик для уточнення своїх персональних даних на 13 липня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку ОСОБА_1 особисто отримав 10 липня 2024 року про, що свідчить його власний підпис; зверненням начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 до т.в.о. начальника Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області Мілевсього Р. від 1 серпня 2024 року щодо доставлення ОСОБА_1 , який вчинив адміністративне правопорушення, до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу про адміністративне правопорушення; протоколом про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, з яким ОСОБА_1 ознайомився та отримав другий примірник, про що свідчать його особисті підписи, поставлені у відповідних графах, а також власноручно зроблений запис в графі пояснення "неприбув з порушенням згоден".
Аналіз причин та умов, які призвели до вчинення адміністративного правопорушення, свідчать про особисте безвідповідальне ставлення позивача до виконання встановлених законодавством обов'язків громадянина України з правил військового обліку, що оцінюється судом критично в умовах необхідності відсічі агресора під час повномасштабного воєнного вторгнення на територію України.
Відповідно до частини третьої статті 286 КУпАП за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Висновки суду
Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, керуючись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», зокрема, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно було винесено оскаржувану постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності № 6162 від 26 серпня 2024 року за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Розподіл судових витрат
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, беручи до уваги положення статті 139 КАС України, та з огляду на те, що позов до задоволенню не підлягає, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 72-79, 90, 122, 242-246, 262, 286 КАС України, суд -
В задоволенні позовних вимог адвоката Мерженко Тетяни Петрівни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 6162 від 26 серпня 2024 року за частиною третьою статті 210 КУпАП - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляція до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Ім'я (найменування) сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 . Зареєстрований по АДРЕСА_2 .
Представник позивача: Мерженко Тетяна Петрівна, місцезнаходження вул. М. Грушевського, 8/22, м. Жмеринка Вінницької області.
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ