Справа № 554/11535/23 Номер провадження 11-кп/814/2088/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
29 жовтня 2024 року м. Полтава
Суддя-доповідач Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 , у інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтава від 18 жовтня 2024 року на її відповідність вимогам ст.396 КПК України,
Цією ухвалою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 вересня 2023 року за №12023170420002487, задоволено клопотання прокурора та продовжено ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16 грудня 2024 року.
Відмовлено в задоволенні клопотання захисника про зміну ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов'язання.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу Октябрського районного суду м. Полтава від 18 жовтня 2024 року, відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави та задовольнити клопотання захисника про зміну обвинуваченому запобіжного заходу.
Суддя-доповідач перевірив апеляційну скаргу на її відповідність вимогам ст.396 КПК України та дійшов висновку про таке.
Зі змісту та вимог апеляційної скарги видно, що захисником оскаржується ухвала місцевого суду як щодо продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так і в частині відмови в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який.
Суддя-доповідач розгляне ці аспекти окремо й послідовно.
Виходячи з положень ч.4 ст.399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що ст.129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, відповідно до чого КПК України визначає, в яких випадках і які судові рішення суду першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до ч.2 ст.392 КПК України ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених ч.1 ст.392 КПК України, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених КПК України. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому КПК України.
Разом з тим, оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання сторони щодо зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою та більш м'який запобіжний захід положеннями КПК України не передбачено, а тому оскаржуване судове рішення в частині відмови в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 не підлягає перегляду апеляційним судом.
Отже, в названій вище частині необхідно відмовити у відкритті провадження.
Далі положеннями п.4 ч.3 ст.399 КПК України передбачено, що апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
Відповідно до вимог п.1-1 ч.2 ст.ст.395 КПК України апеляційна скарга може бути подана на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті - протягом 5 днів з дня її оголошення.
При вирішенні ж питання про те, який саме день слід вважати днем оголошення ухвали суду - день оголошення резолютивної частини ухвали чи день оголошення повного її тексту, суд повинен керуватися приписами ст.376 КПК України.
Так, на підставі ч.1 ст.376 КПК України судове рішення проголошується негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. При цьому, головуючий у судовому засіданні роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.
Тобто за змістом ст.376 КПК України дата оголошення судового рішення, в тому числі й ухвали суду, безпосередньо пов'язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати та саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині ухвали, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження.
Наведений вище підхід узгоджується з висновком щодо застосування норми права, викладеним у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 травня 2019 року (справа №461/1434/18, провадження № 51-6470 кмо 18) та сформованим за релевантних обставин провадження.
Тому посилання захисника в апеляційній скарзі на дату виготовлення оскаржуваної ухвали в аспекті дотримання ним строку на апеляційне оскарження позбавлені підстав.
Як убачається зі змісту апеляційної скарги, даних офіційної системи "Електронний Суд" і Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалу про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою місцевим судом постановлено 18 жовтня 2024 року, зокрема, за участю захисника ОСОБА_3 . При цьому, суд першої інстанції, керуючись положеннями ч.2 ст.376 КПК України, цього дня (18 жовтня 2024 року) оголосив резолютивну частину оскаржуваного судового рішення. Під час вказаного вище проголошення рішення був присутній, у тому числі захисник ОСОБА_3 , що підтверджується записом судового провадження в місцевому суді.
Таким чином, останнім днем п'ятиденного строку на апеляційне оскарження ухвали суду про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для особи, яка не перебуває під вартою, в тому числі й для захисника, було 23 жовтня 2024 року (середа).
Однак апеляційну скаргу на це судове рішення захисник ОСОБА_3 подав 24 жовтня 2024 року, що підтверджено здійсненим самим апелянтом датуванням у апеляційній скарзі, визначеним в офіційній системі "Електронний Суд" автоматичним датуванням на тексті апеляційної скарги та вхідним штампом Полтавського апеляційного суду про надходження апеляційної скарги.
Тобто захисник визначений процесуальним законом строк на оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою в апеляційному порядку пропустив і не порушує питання про його поновлення, а тому в цій частині подану ним апеляційну скаргу належить повернути.
Водночас слід зазначити, що згідно з ч.7 ст.399 КПК України повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому КПК України.
Керуючись п.4 ч.3 ст.399 КПК України, суддя-доповідач апеляційного суду,
Повернути захиснику ОСОБА_3 подану ним в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 апеляційну скаргу в частині оскарження ухвали Октябрського районного суду м. Полтава від 18 жовтня 2024 року щодо задоволення клопотання прокурора та продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 , у інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , в частині оскарження ухвали Октябрського районного суду м. Полтава від 18 жовтня 2024 року щодо відмови в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 про зміну ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід.
Копію цієї ухвали разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня отримання її копії.
Суддя-доповідач ОСОБА_2