Ухвала від 24.10.2024 по справі 953/3006/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 953/3006/23 Номер провадження 11-кп/814/2063/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 року м. Полтава

Колегія суддів Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого суддіОСОБА_2

суддів: за участю: секретаря судового засідання прокурора захисників обвинуваченогоОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції судове провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 , на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харків від 19 серпня 2024 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 липня 2022 року за №22022220000002310, задоволено клопотання прокурора та продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 17 жовтня 2024 року, обвинуваченому

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , не судимому.

На ухвалу місцевого суду захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу.

Водночас під час провадження в суді апеляційної інстанції захисник ОСОБА_7 подав заяву про відвід судді ОСОБА_2 , мотивуючи наявністю сумнівів у її об'єктивності та неупередженості під час здійснення розгляду провадження з посиланням на те, що: суддя ОСОБА_2 у складі колегії суддів неодноразово брала участь у перегляді судових рішень у цьому кримінальному провадженні та в неї існує сформована позиція щодо обставин провадження, оскаржуваної ухвали та особи ОСОБА_10 ; залишаючи без зміни ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харків від 02 травня 2024 року, колегією суддів у складі головуючого судді ОСОБА_2 не було досліджено докази сторони обвинувачення, якими ця сторона обґрунтовувала клопотання, та постановлено судове рішення без урахування того, що місцевий суд дійшов помилкових висновків про продовження ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, думку захисників та обвинуваченого про задоволення заявленого відводу, заперечення прокурора проти задоволення заяви про відвід, перевірила матеріали провадження, обговорила доводи заяви про відвід і дійшла висновку про те, що вказана заява не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.81 КПК України в разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

За приписами ст.80 КПК України відвід судді може бути заявлений на підставах, передбачених ст.ст.75, 76 КПК України.

Статтею ст.75 КПК України передбачено обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні. Так, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого ч.3 ст.35 КПК України порядку визначення судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні, закріплено у ст.76 КПК України, згідно з якою суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді касаційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або постанови суду касаційної інстанції.

У ст.ст.75, 76 КПК України зазначено вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді в розгляді справи.

Абстрактне зазначення мотивів відводу, без наведення конкретних обставин, які викликають саме обґрунтовані сумніви в неупередженості судді, є підставою для відмови в задоволенні відводу.

Однак захисник ОСОБА_7 , заявляючи відвід, не навів підтверджених обставин, передбачених ст.ст.75, 76 КПК України, які би свідчили про наявність сумнівів у неупередженості судді ОСОБА_2 та унеможливлювали її участь у цьому провадженні.

Натомість, доводи сторони захисту зводяться до незгоди з процедурою здійснення провадження в суді апеляційної інстанції та змістом постановлених судових рішень у складі судді ОСОБА_2 , що не є підставою для відводу судді.

При цьому, постановлення суддею ОСОБА_2 у межах кримінального провадження щодо ОСОБА_10 одноособово ухвали про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника на ухвалу місцевого суду, якою було відмовлено в задоволенні клопотання щодо скасування арешту майна, та в складі колегії суддів судових рішень за результатами перегляду ухвал суду першої інстанції про продовження ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, також не утворює передбачену законом підставу для відводу судді ОСОБА_2 і жодним чином не свідчить про наявність у неї наперед сформованої правової оцінки оскаржуваного судового рішення.

Водночас посилання адвоката на постанову Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року (справа №311/3428/18) позбавлені підстав і є нерелевантними, оскільки, по-перше, в цьому рішенні касаційний суд дійшов висновку про відсутність факту повторної участі судді апеляційного суду в кримінальному провадженні й те, що касатором не було наведено обґрунтувань, які би свідчили про будь-яку можливу упередженість судді. По-друге, обставини провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харків від 19 серпня 2024 року щодо ОСОБА_10 є абсолютно відмінними від обставин згаданої вище справи, в якій Верховний Суд вирішував, чи унеможливлює участь судді апеляційної інстанції в перегляді вироку місцевого суду факт попереднього постановлення ним у складі колегії суддів ухвали про закриття апеляційного провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді. По-третє, суд касаційної інстанції в постанові виклав орієнтири щодо впливу участі судді під час досудового розслідування, пов'язаної з реалізацією функцій судового контролю, на розгляд ним кримінального провадження по суті. У той же час, наразі у провадженні, що є предметом розгляду, захисником оскаржується ухвала щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу, постановлена до ухвалення судом першої інстанції кінцевого судового рішення за результатами розгляду кримінального провадження по суті, й паралельно адвокатом зазначено судові рішення Полтавського апеляційного суду, постановлені в складі судді ОСОБА_2 за результатами оскарження ухвал місцевого суду, а не слідчого судді.

Разом з тим, релевантне застосування практики Верховного Суду вимагає схожість фактів, скарг або юридичних висновків у світлі обставин справи й відповідна релевантність може бути побудована саме на цих трьох підставах.

Ураховуючи викладене вище, заява про відвід є необґрунтованою та безпідставною, а тому не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.376, 80, 81 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,

УХВАЛИЛА:

Відмовити в задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_7 , про відвід судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА_2

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4