Справа № 757/14001/23-ц
Провадження № 22-ц/4808/872/24
Головуючий у 1 інстанції Домбровська Г. В.
Суддя-доповідач Барков В. М.
17 жовтня 2024 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Баркова В. М.,
суддів: Луганської В. М.,
Мальцевої Є.Є.,
секретаря Гудяк Х. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 квітня 2024 року, в складі судді Домбровської Г. В., ухвалене в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, у справі за позовом акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У березні 2023 року позивач акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (надалі - АТ КБ «ПриватБанк) звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором посилаючись на те, що, 17 грудня 2019 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір за умовами якого банк надав відповідачу кредит у сумі 300 000 грн., а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.
Всупереч умовам договору та вимогам законодавства відповідач своїх зобов'язань не виконав та допустив заборгованість за кредитом у розмірі254 875,71 грн. за кредитним договором, яка складається з: 212 202,51 грн. - заборгованість за кредитом, 42 673,20 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.
Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03 жовтня 2023 року позов задоволено.
15 листопада 2023 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про перегляд вищевказаного заочного рішення.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 листопада 2023 року заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03 жовтня 2023 року скасовано.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 02 квітня 2024 року позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 17 грудня 2019 року в розмірі 212 202,51 грн. та судовий збір в розмірі 3 183,04 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Івано-Франківського міського суду від 02 квітня 2024 року скасувати, та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не враховано того, що позивачем при поданні позову було пропущено строк позовної давності, оскільки позов подано більше, як через три роки з моменту виникнення в кредитора права на дострокове стягнення заборгованості. За таких обставин вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у вказаному розмірі не підлягають до задоволення, а тому рішення суду повинно бути скасовано.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив. Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
За положеннями статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
З урахуванням доводів апеляційної скарги, які стали підставою для відкриття апеляційного провадження, справа в апеляційному порядку переглядається лише в частині вимоги, що стосується спливу строків позовної давності.
У судове засідання ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не з'явились. Судові повістки направлені за адресами, вказаними в апеляційній скарзі, повернулися з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою», що згідно положень частини 8 статті 128 ЦПК України, свідчить про належне повідомленя про дату, місце та час судового засідання.
Відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справу.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_3 , яка просила рішення суду залишити без змін,дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.
Відповідно до статей 526, 530, 598, 599 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, установлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції просить застосувати позовну давність до вимог позивача.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
До правових наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених статті 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю в три роки.
Порядок відліку позовної давності наведено в статті 261 ЦК України. Зокрема, відповідно до частини першої цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина третя статті 267 ЦК України).
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.
У справі яка переглядається, колегією суддів апеляційного суду встановлено, що 17 грудня 2019 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (т.1, а.с. 49).
В подальшому відповідач, ознайомившись з умовами обслуговування кредитних карток та підписавши паспорт споживчого кредиту від 17 грудня 2019 року, отримав картку типу: Преміальна картка VISA Signature (кредитний ліміт до 300 000 грн.). Номер та строк дії отриманої кредитної карток зазначено у довідці про отримані картки, що додана до позовної заяви. Отримання картки підтверджується фотографією клієнта із карткою, довідці про отримані картки та випискою по рахунку, які також додано до позовної заяви.
Зі змісту позову, поданого представником АТ КБ «ПриватБанк», 08 березня 2023 року вбачається, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за кредитним договором, що стало приводом для звернення до суду з вказаним позовом.
У судове засідання, що було призначене на 03 жовтня 2023 року, та за наслідками якого Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області виніс заочне рішення, яким позов задовольнив, відповідач повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причину неявки суду не повідомив. Відзиву не подавав (т.1, а. с. 128).
Не погодившись із таким рішенням суду, 15 листопада 2023 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про перегляд заочного рішення. Проте, у даній заяві питання про застосування строків позовної давності ним не порушувалося (т.1, а. с. 143).
Тлумачення частини третьої статті 267 ЦК України дозволяє зробити висновок, що в ній встановлені суб'єктивні межі застосування позовної давності. Тобто такі випадки, до яких позовна давність не застосовується судом, оскільки відсутня відповідна заява сторони у спорі. Без заяви сторони у спорі позовна давність судом за власною ініціативою застосовуватись не може за жодних обставин. Аналогічний висновок зроблений і Верховним Судом України у постанові від 22 березня 2017 року в справі № 6-3063цс16.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 акцентував увагу суду на тому, що не був повідомлений судом першої інстанції про день, час та місце розгляду справи і справу розглянуто за його відсутності.
Вказані обставини є обов'язковою підставою для скасування судового рішення в силу положень пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що на підставі довіреності від 15 жовтня 2022 року інтереси ОСОБА_1 , у всіх судових установах, в тому числі апеляційної та касаційної інстанції представляє адвокат Сікомас С. В. (т.1, а. с. 77, т. 2, а.с. 4-5).
Представляючи інтереси ОСОБА_1 , адвокат Сікомас С. В., як і його довіритель, неодноразово подавав заяви про відкладення розгляду справи, а також знайомився з матеріалами справи (т.1, а. с. 111,114,122, 142).
Зокрема, у судове засідання призначене на 05 березня 2024 року представник відповідача адвокат Сікомас С. В. не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, на застосуванні строків позовної давності не наполягав (т.1, а. с. 192).
У завершальне судове засідання призначене на 02 квітня 2024 року, як і у попередні судові засідання ОСОБА_1 , а також його представник ОСОБА_2 , не прибули, про поважні причини свого неприбуття суду не повідомили.
Відповідно довідок «Укрпошта» про причини повернення/досилання повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 вбачається, що повідомлення суду про виклик у судові засідання, зокрема засідання призначене на 02 квітня 2024 року, повернено у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, та за закінченням терміну зберігання (т.1, а. с. 166, 170, 187, 212). Поштові відправлення надсилались за вказаною ОСОБА_1 поштовою адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 43).
Як вбачається з довідок Івано-Франківського міського суду про доставку повідомлення у додаток «Viber», одержувачу ОСОБА_1 на номер телефону НОМЕР_1 , повідомлення про виклик до суду у призначені судові засідання доставлено (т. 1, а. с. 109, 125, 150, 183, 198).
Крім того, ОСОБА_1 повідомлявся електронною поштою про що свідчать довідки про доставку електронного листа (т. 1, а. с. 110, 126, 149, 162, 164, 184, 197).
До того ж, суд неодноразово розміщував інформацію про судові засідання на офіційному вебсайті суду на порталі «Судова влада України» (https://court.gov.ua) (ст.ст. 128, 130 ЦПК України).
Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на положення частини 6 статті 14 ЦПК (із змінами, внесенимиЗаконом № 3200-ІХ від 29 червня 2023 року, які набрали чинності 18 жовтня 2023 року) де чітко вказано обов'язок зареєструвати електронний кабінет для певних категорій учасників судового процесу, зокрема для адвокатів.
Проте, у зв'язку з відсутністю у матеріалах справи відомостей про зареєстрований електронний кабінет адвоката Сікомаса С. В., суд першої інстанції, як і Івано-Франківський апеляційний суд, був позбавлений можливостей взаємодіяти з останнім за допомогою підсистеми «Електронний суд».
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).
Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язки добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (постанови Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 643/856/15-ц (провадження № 61-8953св20), від 21 грудня 2020 року у справі № 484/146/16-ц (провадження № 61-3299св20)).
Відповідно до ст. ч. 1, 3 182 ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.
Оскільки, відповідачу та його представнику було відомо про існування даної справи в суді першої інстанції, про що свідчать заяви про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника, заяви про ознайомлення з матеріалами справи, які подавалися до суду неодноразово, а тому останні не були позбавлені можливості подати заяву про застосування строків позовної давності до суду першої інстанції до винесення ним рішення. Відтак, колегія суддів вказаний довід в апеляційній скарзі до уваги не приймає, оскільки таку заяву не було подано до суду першої інстанції без поважних причин.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування - відсутні.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 квітня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 29 жовтня 2024 року.
Судді В. М. Барков
В. М. Луганська
Є. Є. Мальцева