Справа № 824/47/22
№ провадження: 22-з/824/979/2024
17 жовтня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Слюсар Т.А.,
за участю секретаря судового засідання Гладкої І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Централізовані закупівлі» акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» про відстрочення виконання рішення у справі за позовом BRV Traide s.r.o. (Словацька Республіка) до державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» в особі Відокремленого підрозділу «ЦЕНТРАЛІЗОВАНІ ЗАКУПІВЛІ» (Україна) про стягнення 58 872,80 євро, у тому числі: 58 278,84 євро - заборгованості, 593,96 євро - трьох процентів річних та витрат по сплаті арбітражного збору, а також витрат на правову допомогу,-
Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 грудня 2021 року стягнуто ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» (Україна) на користь BRV Tride s.r.o. (Словацька Республіка) 58 287,84 євро - заборгованості, 847,84 євро - трьох процентів річних, нарахованих за період з 27 травня 2021 року по 19 листопада 2021 року, 4 218,45 євро - на відшкодування витрат із сплати арбітражного збору; 3 000,00 євро - на оплату послуг представників, а разом - 66 345,13 євро, а також три проценти річних, що нараховуються на неоплачену суму заборгованості кожного дня, починаючи з 20 листопада 2021 року, до моменту сплати заборгованості у повному обсязі за такою формулою: сума заборгованості х 3% : на кількість днів у відповідному році (365/366) х на кількість днів прострочення. Відмовлено у задоволенні позовної вимоги про стягнення трьох процентів річних у сумі 402,35 євро у зв'язку з її необґрунтованістю з покладенням на позивача арбітражного збору у сумі 28,88 євро.
26 травня 2022 року до Київського апеляційного суду надійшла заява ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 грудня 2021 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року у задоволенні заяви ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року заяву компанії BRV Traide s.r.o. (Словацька Республіка) про ухвалення додаткового судового рішення у справі задоволено. Стягнуто з ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» на користь BRV Traide s.r.o. витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9 000 євро.
17 березня 2023 року Київським апеляційним судом видано виконавчий лист про стягнення з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь BRV Traide s.r.o. витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 євро.
Постановою Верховного Суду від 23 лютого 2024 року ухвали Київського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року та від 04 серпня 2022 року залишено без змін. Стягнуто з ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» на користь BRV Traide s.r.o. витрати на професійну правову допомогу у розмірі 500 євро.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року замінено боржника ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» його правонаступником АТ «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» у виконавчих провадженнях, що відкриті на виконання ухвал Київського апеляційного суду від 04.08.2022 року, від 01.09.2022 року та Постанови Верховного Суду від 23.02.2023 у справі 824/47/22 про стягнення з ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь BRV Traide s.r.o. витрат на правничу допомогу у розмірі 9000 євро та 500 євро.
29 травня 2024 року надійшла заява АТ «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Централізовані закупівлі» АТ «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» про відстрочення виконання судового рішення.
Заява обґрунтована тим, що на теперішній час відповідачем втрачено виробничі потужності, що забезпечували майже половину його доходу від реалізації електроенергії. Поряд з цим, AT «НАЕК «Енергоатом» продовжує нести витрати з утримання об'єктів і персоналу (заробітна плата персоналу, матеріальне забезпечення невідкладних потреб безпечної експлуатації об'єктів тощо), не одержуючи від діяльності відокремлених підрозділів жодного доходу. Зазначені втрати виробничих потужностей вкрай негативно вплинули на фінансовий стан боржника. Так, вже за І півріччя 2022 року відповідачем отримані збитки в розмірі 4,8 млрд грн. За таких обставин, у період втрати відповідачем значної частини своїх виробничих потужностей, об'єктивно унеможливлені своєчасні та у повному обсязі розрахунки AT «НАЕК «Енергоатом» перед стягувачем.
Вказує, що блокування рахунків та нагальне стягнення коштів з AT «НАЕК «Енергоатом» на підставі судового рішення може додатково спричинити невиконання AT «НАЕК «Енергоатом» спеціальних обов'язків для забезпечення доступності ціни на електричну енергію для населення.
В той же час, невиконання ПСО унеможливить досягнення основної мети покладення таких обов'язків - забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки; загрожує нормальному функціонуванню ринку електричної енергії України та катастрофічно впливає на стан соціального благополуччя населення України.
Зазначає, що ухвалення відстрочення виконання ухвали Київського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року та виконавчого листа Київського апеляційного суду від 17.03.2023 у справі № 824/47/22, самого рішення МКАС при Торгово-промисловій палаті України від 20 грудня 2021 року у справі № 156/2021, буде відповідати балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора, а також державним і суспільним інтересам в період військової агресії рф.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 липня 2024 року внесено виправлення у мотивувальну частину Київського апеляційного суду від 27 червня 2024 року й замість: до кола повноважень Київського апеляційного суду не відноситься вирішення питань про зупинення та відстрочення виконання виконавчого листа, виданого Київським апеляційним судом, а тому у задоволенні заяви АТ «НАЕК «Енергоатом» в зазначеній частині слід відмовити» правильним є: «до кола повноважень Київського апеляційного суду на стадії призначення до розгляду поданої по справі заяви про відстрочення виконання рішення не відноситься вирішення питань щодо зупинення виконання виконавчого листа Київського апеляційного суду від 17 березня 2023 року у справі № 824/47/22 до дати прийняття судового рішення по суті заяви про відстрочення виконання відповідного рішення».
Внесено виправлення у резолютивну частину ухвали Київського апеляційного суду від 27 червня 2024 року та замість помилково зазначеного: «У задоволенні заяви АТ «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Централізовані закупівлі» АТ «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» в частині вимог про зупинення та відстрочення виконання виконавчого листа виданого Київським апеляційним судом на підставі ухвали від 17 березня 2023 року відмовлено», вірним вважати: «У задоволенні заяви АТ «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Централізовані закупівлі» АТ «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» в частині вимог про зупинення виконання виконавчого листа Київського апеляційного суду до дати відстрочення виконання ухвали Київського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року та/або виконавчого листа Київського апеляційного суду від 17 березня 2023 року у справі № 824/47/22, та/або рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 грудня 2021 року у справі № 156/2021 - відмовити».
27 серпня 2024 року до суду АТ «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» надійшла заява про уточнення вимог заяви про відстрочення виконання судового рішення, у якій він просить відстрочити на шість місяців виконання ухвали Київського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року № 824/47/22, якою стягнуто з ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» на користь BRV Traide s.r.o. витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 євро, інші вимоги заявника (п. 3-5) залишити без змін.
В судовому засіданні представники АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" - Найденко І.О. та Мітічкін А.С. підтримали заяву і просили її задовольнити.
Представник BRV Traide s.r.o. (Словацька Республіка) в судове засідання не з'явився про розгляд справи повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали справи, заяви про відстрочення виконання судового рішення, суд виходить з такого.
Судом встановлено, що ухвалою Київського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року у задоволенні заяви ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 грудня 2021 року відмовлено (а.с. 157-165 т.1).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року заяву компанії BRV Traide s.r.o. (Словацька Республіка) про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 156/2021 задоволено. Стягнуто з ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» на користь BRV Traide s.r.o. витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9 000 євро (а.с. 58-64 т.2).
17 березня 2023 року Київським апеляційним судом видано виконавчий лист про стягнення з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь BRV Traide s.r.o. витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 євро (а.с. 65 т.3).
Постановою Верховного Суду від 23 лютого 2024 року ухвали Київського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року та від 04 серпня 2022 року залишено без змін. Стягнуто з ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» на користь BRV Traide s.r.o. витрати на професійну правову допомогу у розмірі 500 євро (а.с. 44-54 т.3).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року замінено боржника ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» його правонаступником АТ «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» у виконавчих провадженнях, що відкриті на виконання ухвал Київського апеляційного суду від 04.08.2022 року, від 01.09.2022 року та постанови Верховного Суду від 23.02.2023 у справі 824/47/22 про стягнення з ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь BRV Traide s.r.o. витрат на правничу допомогу у розмірі 9000 євро та 500 євро (а.с. 147-150 т.3).
Убачається, що ухвалою до Київського апеляційного суду від 27 червня 2024 року з урахуванням ухвали цього ж суду від 11 липня 2024 року у задоволенні заяви АТ «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Централізовані закупівлі» АТ «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» в частині вимог про зупинення виконання виконавчого листа Київського апеляційного суду до дати відстрочення виконання ухвали Київського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року та/або виконавчого листа Київського апеляційного суду від 17 березня 2023 року у справі № 824/47/22, та/або рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 грудня 2021 року у справі № 156/2021 відмовлено.
За таких обставин підлягають розгляду вимоги АТ «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» лише в частині відстрочення виконання ухвали Київського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року та рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 грудня 2021 року.
Згідно ч.ч. 1-5 ст. 435 ЦПК України . За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Отже, положеннями процесуального закону передбачено право сторони клопотати перед судом про відтермінування виконання судового рішення, але такий строк не може перевищувати
Між тим, ч. 5 ст. 435 ЦПК України містить імперативну вимогу про неможливість відстрочення виконання судового рішення більше ніж на один рік з дня його ухвалення.
У постанові від 03 жовтня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 824/50/22 дійшов наступних висновків «Враховуючи, що судове рішення, виконання якого просить відстрочити заявник, ухвалено 02 серпня 2022 року, а з відповідно заявою АТ «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» звернувся до суду у травні 2024 року, тобто, більше ніж через один рік з дня ухвалення судового рішення (майже через 2 роки), то в її задоволенні слід відмовити, оскільки положення частини п'ятої статті 435 ЦПК України містить імперативну вимогу про неможливість відстрочення виконання судового рішення більше ніж на один рік з дня його ухвалення, яка не підлягає двоякому тлумаченню.
До подібних висновків у пункті 56 постанови від 16 жовтня 2020 року дійшла Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/2912/15».
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається із матеріалів справи ухвала Київського апеляційного суду постановлена 01 вересня 2022 року, а із заявою про відстрочку її виконання представник заявника звернувся лише 29 травня 2024 року.
Тобто, звертаючись до суду з даною заявою, боржником було пропущено визначений законодавством строк на вчинення відповідної процесуальної дії.
За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення вищевказаної заяви в частині відстрочення виконання ухвали Київського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року з огляду на ту обставину, що з дня ухвалення вказаного судового рішення минуло більше одного року.
Що стосується відстрочення виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 грудня 2021 року, варто зазначити наступне.
Суд, розглядаючи заяву про надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, не може змінювати рішення міжнародного комерційного арбітражу, оскільки в статті 5 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" встановлено, що з питань, що регулюються цим Законом, ніяке судове втручання не повинно мати місця, крім як у випадках, коли воно передбачене в цьому Законі.
Відповідно до Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" такими випадками є звернення до компетентного суду: за вирішенням заяви про відсутність у третейського суду компетенції на розгляд спору (частина 3 статті 16); із клопотанням про визнання та виконання арбітражного рішення на території України (стаття 35); із клопотанням про скасування арбітражного рішення, постановленого в Україні (стаття 34); із проханням про вжиття забезпечувальних заходів в підтримку арбітражного розгляду (стаття 9); із проханням про сприяння в отриманні доказів (стаття 27); виконання судом арбітражної угоди у випадку звернення однієї зі сторін у державний суд по суті спору (стаття 8).
Зі змісту норм, розміщених в Главі 3 Розділу IX ЦПК України "Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу", вбачається, що законодавець імперативно врегульовує повноваження суду під час розгляду заяв про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.
Так, суд за клопотанням однієї із сторін витребує докази у порядку, встановленому цим Кодексом (частина друга статті 477 ЦПК України); може за заявою особи, яка подає заяву про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову (частина третя статті 477 ЦПК України); може за заявою будь-якої із сторін і за наявності поважних причин відкласти розгляд заяви (частина шоста статті 477 ЦПК України); може зупинити провадження у справі, якщо в провадженні компетентного суду є заява про скасування цього рішення (частина сьома статті 477, частина друга статті 482 ЦПК України); якщо рішення міжнародного комерційного арбітражу вже виконувалося раніше, визначає, в якій частині або з якого часу воно підлягає виконанню (частина третя статті 479 ЦПК України); якщо в рішенні міжнародного комерційного арбітражу передбачена сплата відсотків та (або) пеня, які нараховуються відповідно до умов, вказаних в рішенні міжнародного арбітражу, вказує в своїй ухвалі про визнання та надання дозволу на виконання такого рішення про нарахування таких відсотків та (або) пені до моменту виконання рішення з урахуванням чинного законодавства, що регулює таке нарахування (частина четверта статті 479 ЦПК України); якщо в рішенні міжнародного комерційного арбітражу суму стягнення зазначено в іноземній валюті або валютах, вказує в своїй ухвалі суму стягнення у валюті, зазначеній в рішенні міжнародного комерційного арбітражу, а за заявою стягувача визначає суму стягнення в національній валюті України за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали (частина шоста статті 479 ЦПК України); може спільно розглядати в одному провадженні заяви про надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, і заяви про його скасування (частина третя статті 482 ЦПК України).
Проте, ні норми закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", ні положення Глави 3 Розділу IX ЦПК України "Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу" не передбачають повноваження суду, який розглядає заяву про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, вирішувати питання щодо відстрочення виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.
Згідно ч. 1 статті 435 ЦПК України, яка розміщена в Розділі VI "Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)", за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Тотожна за змістом норма передбачена і в частині першій статті 33 Закону України "Про виконавче провадження", яка встановлює, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Разом з тим, Київський апеляційний суд, який розглядав справу № 824/47/22 заяву ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 грудня 2021 року, не є судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, оскільки ним, враховуючи предметну та територіальну юрисдикцію, були реалізовані лише контрольні повноваження, сутність яких зводиться до перевірки дотримання встановленої процедури розгляду справи міжнародним комерційним арбітражем, без вирішення наявного між сторонами спору по суті. Відповідно, до його повноважень не віднесено вирішення питання щодо надання відстрочки виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 грудня 2021 року.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (Sokurenko and Strygun v. Ukraine, № 29458/04, № 29465/04, § 24) вказав, що фраза "установленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Отже, враховуючи норми ЦПК України та компетенційну складову у понятті "судом, установленим законом", суд вважає, що використання судом повноважень, не передбачених чинним процесуальним законодавством, є недопустимим.
Виходячи з того, що відповідно до частини першої статті 435 ЦПК України, частини першої статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" питання про відстрочення виконання вирішується судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, а національні суди лише наділені повноваженнями визнавати та надавати згоду на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, не вирішуючи спір по суті, заяви про відстрочення виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Вказані правові висновки містяться в постанові Верховного Суду від 08 квітня 2021 року у справі № 824/53/19 (провадження № 61-15433ав20).
Відповідно до частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що відповідно до норм ЦПК України суд, який розглядає справи щодо визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу, не є судом, який розглядав справу, як суд першої інстанції, й відповідно не наділений повноваженнями вирішувати питання про відстрочення виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражу, а тому провадження у справі за поданою заявою в частині відстрочення виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 грудня 2021 року підлягає закриттю.
Керуючись ст. 259, 268, 351, 367, 382, 435 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Централізовані закупівлі» акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» про відстрочення виконання ухвали Київського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року - відмовити.
Провадження у справі за заявою акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Централізовані закупівлі» акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» про відстрочення виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 грудня 2021 року у справі № 156/2021 - закрити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до цього суду.
Повний текст ухвали складено 25 жовтня 2024року.
Суддя: