25 жовтня 2024 р. № 400/7936/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , Комісії з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 ,
провизнання протиправним та скасування рішення, оформленого протоколом від 13.08.2024 року № 18 в частині; зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач- ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, оформлене протоколом № 18 комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.08.2024 в частині, що стосується відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, зобов'язання прийняти рішення, яким надати відстрочку від призову за мобілізацією на підставі пункту 3 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Ухвалою від 22.08.2024 суд відкрив провадження у справі .
Позивач обґрунтовує позов тим, що відповідач протиправно не прийняв рішення про відстрочку від призову позивачу, оскільки відповідно до Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» він має на це право, в зв'язку з тим, що у нього на утриманні три неповнолітні дитини.
Відповідач надав суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки позивач до заяви на відстрочку не надав доказів, що діти проживають разом з ним. Також відповідач зазначає, що є неналежним відповідачем, а належним відповідачем повинна бути Комісія.
Ухвалою від 25.09.2024 суд залучив до участі у справі в якості другого відповідача Комісію з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ухвала була отримана комісією 08.10.2024, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідач 2 відзив та витребувані судом документи у встановлений судом строк не надав.
Відповідно до ст.262 КАС України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
Позивач звернувся до комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
На підтвердження фактів, викладених у заяві ним було долучено копії свідоцтв про народження дітей, копія свідоцтва про шлюб з ОСОБА_2 , копія Свідоцтва про розірвання шлюбу з ОСОБА_3 та довідка відділу ДВС про відсутність заборгованості зі сплати аліментів. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Від шлюбу вони мають двох малолітніх дітей: доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Крім того, на його утриманні також перебуває неповнолітній син від попереднього шлюбу: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який проживав разом зі своєю матір'ю ОСОБА_3 (на його утримання сплачувались аліменти, станом на 01.08.2024 року заборгованість з аліментів відсутня).
16 серпня 2024 року ОСОБА_1 отримав повідомлення № 5/9157 від 15 серпня 2024 року, в якому зазначено, що рішенням № 18 комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 від 13.08.2024 року йому відмовлено в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та вказано, що він підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
Причиною відмови зазначено - «відсутність документу про спільне проживання дітей з військовозобов'язаним».
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався. Воєнний стан в Україні триває й наразі.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок військову службу» № 2232-ХІІІ Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Відповідно з абзацом першим частини першої статті 39 Закону № 2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законами Україна «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з ч.5 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543 призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України прийняв постанову №560 від 16.05.2024, яка набрала чинності 18.05.2024 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період». Цей Порядок визначає: зокрема
-процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення;
У цьому Порядку у розділі «Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення» чітко передбачено алгоритм дій районного ТЦК:
56. Відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
57. Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
58. За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Абзац перший пункту 58 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 675 від 07.06.2024}
59. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
60. Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
У додатку 5 до постанови КМУ №560 Переліку документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов'язаного та один із документів:
-свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше) або
-рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю),
-або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов'язаним,
- або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні,
- або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов'язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України,
- а також договір про сплату аліментів на дитину.
Відповідач у відзиві зазначив, що при розгляді заяви (справи) Комісія вирішила питання щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу ОСОБА_1 , вказав, що відсутні документи про визначення місця проживання дитини з військовозобов'язаним.
Рішення Комісії ґрунтувалося на вимогах ПКМУ №560 від 16.05.21024 за якими, відповідно до Додатку 5 Переліку документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за якими необхідно надати документи, що підтверджують право на відстрочку:
-свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов'язаного та один із документів: свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше) або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов'язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов'язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину.
Заявником Волошином не було надано документів, які передбачені ПКМУ №560 від 14.05.2024 а саме рішення суду про розірвання шлюбу з першою дружиною ОСОБА_3 та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю). Відповідно до документів заявник ОСОБА_1 не проживає разом з неповнолітньою дитиною, сином ОСОБА_7 , 2008 року народження та колишньою дружиною ОСОБА_3 , але рішення суду про визначення місця проживання дитини відсутнє (не надано), що є підставою відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу.
Тобто позивач до Комісії не надав один із документів, що підтверджує проживання неповнолітньої, третьої дитини (сина) разом з ним, як з військовозобов'язаним або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю).
Стосовно ненадання позивачем до заяви про відстрочку документів про визначення місця проживання дітей з військовозобов'язаним, необхідність надання яких передбачено Порядком №560 суд зазначає наступне:
Статтею 113 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади та у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Відповідно до статті 3 Закону № 794 -VII діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах верховенства права та законності.
Згідно з положеннями статті 4 вказаного Закону Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Приписами статті 117 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Відповідно до частини першої статті 49 Закону № 794-VII Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
Частиною другою цієї ж статті встановлено, що акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.
У абз. 2 ч.5 ст.22 Закону України « Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» передбачено, що Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Отже, цим законом КМУ надано лише право на встановлення порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період
Законодавець делегував Уряду повноваження на встановлення порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період
Під "порядком" розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, призову громадян на військову службу.
Але, до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна умов та підстав для надання відстрочки військовозобов'язаним.
Отже, зміна умов та підстав надання відстрочки від мобілізації передбачених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підзаконним нормативно-правовими актами є порушенням закону.
Відповідно до стаття 19 Закону України « Про нормотворчу діяльність» юридична сила - це властивість нормативно-правових актів та встановлених ними норм права, що є основою для визначення співвідношення їх взаємної ієрархічної підпорядкованості у системі нормативно-правових актів, зумовленого сукупністю ознак, що випливають із:
1) засад конституційного ладу в Україні;
2) компетенції та територіальної юрисдикції суб'єкта правотворчої діяльності, визначених Конституцією України та (або) законом;
3) інших особливостей, визначених Конституцією України та (або) законом.
2. З урахуванням вимог частини першої цієї статті в Україні встановлюється така ієрархія нормативно-правових актів:
1) Конституція України в системі нормативно-правових актів України має найвищу юридичну силу і є обов'язковою до виконання на території України;
2) чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, укладаються відповідно до Конституції України та мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, зазначені у пунктах 3-13 цієї частини, і є обов'язковими до виконання на території України;
3) закони приймаються на основі Конституції України, чинних міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, зазначені у пунктах 4-13 цієї частини, і є обов'язковими до виконання на території України;
4) постанови Верховної Ради України, укази Президента України приймаються на основі та на виконання Конституції України та (або) законів, чинних міжнародних договорів України, мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, передбачені пунктами 5-13 цієї частини, і є обов'язковими до виконання на території України;
5) постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Національного банку України приймаються на основі та на виконання Конституції України та (або) законів, чинних міжнародних договорів України, постанов Верховної Ради України та указів Президента України, мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, передбачені пунктами 6-13 цієї частини, і є обов'язковими до виконання на території України.
Таким чином, закони України мають вищу юридичну силу ніж норми постанови КМУ, тому суд вважає за необхідне застосувати саме норми Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», якою передбачено, що:
Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: 3) жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Цією нормою передбачено, що не підлягають мобілізації чоловіки:
- На утриманні яких є 3-є та більше дітей віком до 18років,
- які не мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Закон не містить застережень, що троє і більше дітей віком до 18 років повинні проживати разом з позивачем.
Відповідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Документи, які передбачені у додатку 5 до постанови КМУ №560 Переліку документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на відсутність яких посилається відповідач як на підставу для відмови від наданні відстрочки не можуть не підтвердити, ні спростувати факт утримання дітей позивачем.
Обов'язок утримання батьком дитини пов'язаний з фактом народження дитини, а не з фактом спільного проживання.
Оскільки позивач при зверненні до відповідача надав довідку про відсутність у нього заборгованості по аліментах та копії свідоцтв про народження дітей, в яких він зазначений батьком , то він має право на отримання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією на підставі п.3 ч.1 ст.23 Закону України №3543-XII, тому відповідач повинен розглянути його заяву та прийняти рішення про відстрочку від призову по мобілізації.
Відповідач 2 не виконав ухвалу суду та не надав витребуваних документів та суду невідомо про склад комісії, тому суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача 1 повторно розглянути заяву позивача.
Відповідачі всупереч ст.77 КАС України не надали суду доказів на спростування доводів позивача, тому позов належить задовольнити.
Судовий збір відповідно до ст.139 КАС України підлягає поверненню позивачу за рахунок коштів відповідача .
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним рішення Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 оформлене протоколом № 18 від 13.08.2024 в частині що стосується відмови у наданні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відстрочку від призову за мобілізацією на підставі пункту 3 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 2119,60грн.( дві тисячі сто дев'ятнадцять грн. 60коп) , з яких 1211,20грн. (одна тисяча двісті одинадцять грн.20 коп.), сплачений квитанцією №10 від 19.08.2024 та 908,40грн. (дев'ятсот вісім грн. 40коп.) судовий збір за заяву про забезпечення позову, сплачений квитанцією від 19.08.2024.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Т. О. Гордієнко