25 жовтня 2024 р. № 400/6543/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бульби Н.О. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доУправління соціальних виплат і компенсацій Інгульського району м. Миколаєва Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, вул. Миколаївська, 26/6, м. Миколаїв, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, 54018,
провизнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління соціальних виплат і компенсацій Інгульського району м. Миколаєва Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, в якому просить визнати неправомірним рішення щодо відмови у наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам; зобов'язати відповідача виплатити допомогу усім членам родини на проживання як внутрішньо переміщеним особам, починаючи з 01.03.2024 до червня 2024 року включно, що становить 40 000 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що зверталась до відповідача із заявою про призначення наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, проте відповідач відмовив у призначенні допомоги у зв'язку звідсутністю підстав нарахування. Вважає відмову відповідача протиправною та такою, що порушує її законні права щодо отримання допомоги.
Ухвалою від 26.07.2024 суд відкрив провадження у справі та призначив розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач надіслав до суду відзив на позов, заперечує проти задоволення позову. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що допомога на проживання ВПО виплачується у 2024 році особам, які звернулись за продовженням її виплати. Допомога призначається, якщо середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача в такій сім'ї протягом тримісячного періоду, за який враховуються доходи на момент продовження виплати допомоги, не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (9444 грн). Під час розрахунку сукупного доходу сім'ї було включено дохід чоловіка військовослужбовця, оскільки довідки, підтверджуючої, що на момент звернення чоловік брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ протягом періоду, за який враховуються доходи. Відтак сукупний дохід сім'ї перевищує 9444 грн, отже підстав для виплати допомоги на проживання ВПО немає.
Враховуючи воєнний стан та ведення бойових дій на території Миколаївської області, з метою безпеки учасників судового процесу, суд не призначав судового засідання, та розглянув справу без виклику сторін (в порядку письмового провадження).
Заперечень від учасників провадження щодо розгляду справи в порядку письмового провадження до суду не надходило.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є матір'ю двох дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які на даний час навчаються дистанційно у ЗОШ № 47 м. Херсона.
З травня 2023 року позивачка та члени її сім'ї перебували на обліку як внутрішньо переміщені особи і отримували допомогу у розмірі 8000,00 грн.
Щодо продовження отримання допомоги, 08.04.2024 позивачка звернулась до відповідача із заявою щодо продовження виплати зазначеної допомоги.
Відповідно до повідомлення від 24.04.2024 відповідач відмови у продовженні допомоги на проживання ВПО.
10.06.2024 позивачка звернулась до Управління соціальних виплат і компенсацій Інгульського району м. Миколаєва Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради із завою щодо роз'яснення підстав відмови у продовженні виплати допомоги ВПО.
Листом від 12.06.2024 відповідач повідомив про відсутність підстав для призначення допомоги, оскільки сукупний дохід сім'ї перевищує 9444,00 грн.
Не погодившись із відмовою відповідача, позивачка за захистом порушених прав звернулась до адміністративного суду.
Згідно з статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, за обставин, визначених у статті 1 цього Закону, має право на захист від примусового внутрішнього переміщення або примусового повернення на покинуте місце проживання.
Відповідно до п. 2 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого Постановою КМУ "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам" від 20.03.2022 року № 332 (далі - Порядок № 332) з 1 серпня 2023 р. допомога призначається на шість місяців внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця внутрішньо переміщеній особі або уповноваженій особі на внутрішньо переміщену особу у випадку недієздатності отримувача або дитину (далі - уповноважена особа) у такому розмірі: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень. Допомога призначається на кожну внутрішньо переміщену особу (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Згідно з Постановою КМУ "Деякі питання соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб та інших вразливих категорій осіб" від 26.01.2024 року № 94 виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам продовжується автоматично з 1 лютого 2024 р. на один місяць без додаткового звернення для осіб, у яких у січні 2024 р. закінчився шестимісячний період отримання такої допомоги; подання заяви для продовження виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, які мають право на її продовження після 1 березня 2024 р. відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 “Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», може бути здійснено з 1 лютого 2024 р.; допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам, які мають на неї право та звернулися за продовженням її виплати з особисто поданою заявою у лютому - квітні 2024 р., призначається і виплачується починаючи з 1 березня 2024 року.
Відповідно до пункту 13-2 Порядку № 332 для отримувачів допомоги, які не підпадають під дію пункту 13-1, та які перемістилися (повторно перемістилися) з 1 січня 2022 р. з територій, включених до переліку територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, та (або) у яких житлове приміщення знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, допомога призначається на другий шестимісячний період на підставі подання заяви на осіб із складу членів сім'ї, якщо середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача в такій сім'ї протягом тримісячного періоду, за який враховуються доходи на момент продовження виплати допомоги, не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги.
Порядком № 332 передбачено, що до складу сім'ї уповноваженої особи включаються (незалежно від наявності відомостей щодо включення їх до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб) чоловік, дружина, діти, прийомні діти, та ін.
Механізм обчислення середньомісячного сукупного доходу для призначення усіх видів державної соціальної допомоги визначено Порядком обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою КМУ від 22.07.2020 № 632 (далі - Порядок № 632).
Пунктом 8 Порядку № 632 передбачено, що до середньомісячного сукупного доходу осіб, які беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, не враховуються отримані ними у період безпосередньої участі у зазначених заходах грошове забезпечення та інші виплати і види соціальної допомоги, передбачені законодавством для працівників правоохоронних органів, військовослужбовців і працівників Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, МВС, Національної поліції, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, інших військових формувань, утворених відповідно до закону.
Згідно з матеріалами справи, чоловік позивачки є військовослужбовцем. Під час обчислення середньомісячного сукупного доходу для призначення допомоги ОСОБА_1 були враховані доходи її чоловіка за 4 квартал 2023 року. ОСОБА_1 не працювала, тому враховано 0,5 розміру мінімальної заробітної плати станом на кінець період, за який враховуються доходи. Середньомісячний сукупний дохід члена сім'ї складає 15616,88 грн. Позивачці відмовили у наданні допомоги на проживання ВПО, оскільки середньомісячний сукупний дохід члена сім'ї перевищує встановлений законодавством розмір 9444 грн.
Спірним у цій справі є питання чи потрібно враховувати до середньомісячного сукупного доходу сім'ї доходи чоловіка позивачки - військовослужбовця.
Порядком № 632 передбачено, що до середньомісячного сукупного доходу осіб, які беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, не враховуються отримані ними у період безпосередньої участі у зазначених заходах грошове забезпечення та інші виплати і види соціальної допомоги.
Проте доказів того, що за спірний період ОСОБА_4 (чоловік позивачки) брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації немає. Надана довідка про проходження служби ОСОБА_4 06.04.2024 № 593 та довідка про участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації від 14.01.2020 № 12/50 не підтверджують період його участі у здійсненні зазначених вище заходів із забезпечення національної безпеки і оборони протягом періоду, за який враховано доходи (4 квартал 2023 року).
Враховуючи вищезазначене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Оскільки позивачці відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціальних виплат і компенсацій Інгульського району м. Миколаєва Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (вул. Миколаївська, 26/6, м. Миколаїв, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, 54018, код ЄДРПОУ 03194499) відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 25.10.2024.
Суддя Н.О. Бульба