25 жовтня 2024 р. № 400/4961/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бульби Н.О. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, просп. Соборний, 158Б, м. Запоріжжя, 69005,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до адміністративного суду із вимогами:
- визнати протиправними дії щодо відмови в періоди трудової діяльності з 01.01.2004 по 31.12.2004 та з 01.01.1995 по 31.12.1997 в зарахуванні трудового стажу та відмови у призначенні пенсії за віком 60 років з моменту подання заяви про призначення пенсії;
- зобов'язати Головне управління ПФУ у Миколаївській області зарахувати періоди трудової діяльності з 01.01.2004 по 31.12.2004 та з 01.01.1995 по 31.12.1997 до трудового стажу та призначити пенсію за віком 60 років з часу звернення з заявою до ПФУ в 2022 році.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що Головним управлінням ПФУ у Миколаївській області позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю страхового стажу. Не зараховано до страхового стажу період його здійснення підприємницької діяльності, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків за вказаний період.
Ухвалою від 13.06.2024 відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач - Головне управління ПФУ у Миколаївській області надіслав до суду відзив на позов, просить відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що згідно з пп.1 п. 3-1 розділу ХV “Прикінцеві положення» Закону № 1058 до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: 1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску). Отже, належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме до 01 липня 2000 - довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01 липня 2000 довідка із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. В реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня інформація про сплату позивачем внесків за період ведення підприємницької діяльності з 01.01.2004 по 31.12.2004 та з 01.01.2011 по 27.12.2016, тому зазначені періоди не враховано до страхового стажу. До страхового стажу не враховано період з 15.12.1994 по 31.12.1997, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду. Також зазначає, що рішення про відмову в призначенні пенсії за віком прийнято за принципом екстериторіальності Головним управлінням у Запорізькій області.
Відповідач - Головне управління ПФУ у Запорізькій області надіслав відзив, просить відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з недостатністю страхового стажу. До страхового стажу не зараховано періоди ведення підприємницької діяльності з 01.01.1995 по 31.12.1997 та з 01.01.2004 по 31.12.2004, оскільки в pеєcтpi застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня інформація про сплату позивачем внесків за цей період. Відповідачем надано довідку Головного управління ДПС в Миколаївській області від 08.09.2023 № 20661/6/14-29-50-01-069 щодо надання інформації з питань державної реєстрації, системи оподаткування та доходи позивача як фізичної особи-підприємця та сплати податків та внесків за період з 01.01.1994 по 31.12.1997 та з 01.01.2004 по 31.12.2004, відповідно до якої інформації про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та систему відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за зазначені періоди немає. Отже, довідкою № 20661/6/14-29-50-01-169 від 08.09.2023 не підтверджується сплата страхових внесків до Пенсійного фонду України, тому зарахувати спірні періоди у відповідача не було правових підстав.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у 2022 році виповнилось 60 років.
14.09.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії за віком.
21.09.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Запорізькій області прийнято рішення № 143250011139 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. До страхового стажу не зараховано період здійснення догляду за людиною похилого віку з 01.03.2022 до 28.02.2023, скільки відсутні дані в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; період ведення підприємницької діяльності з 09.06.2023 до 31.12.2003 (частково враховано), оскільки наданою довідкою не підтверджується сплата страхових внесків до ПФУ.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з наступного.
Згідно з статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) право на отримання пенсії та соціальних виплат мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до ст. 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону №1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аналогічні приписи містяться і у п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. №637.
Приписами п. 3 Порядку № 637 для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з абзацами 2 і 3 пункту 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків (платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами, що підтверджують поштовий переказ, інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ).
Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Водночас, відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 22-1 період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01 січня 2004 року можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків. Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.
Згідно з матеріалами справи, страховий стаж позивача для призначення пенсії за віком становить 29 років. Згідно з наданими позивачем документів наявний страховий стаж позивача становить 26 років 05 місяців 03 дні. До страхового стажу позивача не зараховано період здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2004 по 31.12.2004 та з 01.01.1995 по 31.12.1997, оскільки не надано підтвердження сплати страхових внесків до ПФУ за вказаний період. Головне управління ДПС у Миколаївській області у листі від 08.09.2023 зазначає, що не має можливості надати інформацію щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та систему відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.1994 по 31.12.1997, з 01.01.2004 по 31.12.2004.
Одним із складових умов для зарахування до стажу роботи періодів здійснення фізичною особою підприємницької діяльності є надання документів, що підтверджують сплату страхових внесків або дані про періоди здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Оскільки за оскаржуваний період здійснення підприємницької діяльності позивачем до органів ПФУ не надано документів, що підтверджують сплату страхових внесків, а дані в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні, то вказаний період відповідачем правомірно не зараховано до страхового стажу позивача. Відтак, страховий стаж позивача є недостатнім для призначення пенсії за віком ОСОБА_1 .
Враховуючи вищезазначене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Позивач звільнений від сплати судового збору. Судові витрати відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) та до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп. Соборний, 158Б, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 20490012) відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 25.10.2024.
Суддя Н.О. Бульба