Справа № 583/4874/24
2/583/1227/24
28 жовтня 2024 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого Плотникова Н.Б.
при секретарі Логвиненко Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
26.09.2024 року до суду надійшла позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитними договорами, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №2985559086 від 09.08.2021 р. в розмірі 20094,65 грн, з яких: 12108,43 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 2149,29 грн - сума заборгованості за відсотками, 5836,93 грн - сума заборгованості за комісією, а також стягнути понесені судові витрати.
Позовні вимоги мотивує тим, що 09.08.2021 р. відповідачка уклала із ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» (далі - ТОВ «ФК «ЦФР») кредитний договір №2985559086. 07.10.2016 р. між ТОВ «ФК «ЦФР» та АТ «ТАСКОМБАНК» укладений договір факторингу №ТАСЦФР-10-2016, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЦФР» відступило АТ «ТАСКОМБАНК» право вимоги до позичальників за кредитними договорами та договорами забезпечення до них. 04.04.2024 р. між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» укладений договір факторингу №НІ/11/17-Ф, відповідно до умов якого, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до відповідачки в сумі 20094,65 грн, з яких: 12108,43 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 2149,29 грн - сума заборгованості за відсотками, 5836,93 грн - сума заборгованості за комісією. Відповідач не виконала свого обовязку та припинила повертати наданий їй кредит у строки, передбачені кредитним договором, що і стало підставою звернення до суду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просить справу розглядати у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про час і місце слухання справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала, справа розглядається в порядку заочного провадження.
В судове засідання сторони не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені. В зв'язку з чим справа розглядається відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відсутність учасників справи та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що 09.08.2021 р. між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2985559086. Відповідно до п. 1.2 кредитного договору позичальнику надано грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту - 14950,00 грн; строк, на який надається кредит - 24 місяці (а.с. 5).
Відповідно до п. 3.1 кредитного договору всі інші умови кредитного договору викладені в Паспорті кредиту та в Умовах отримання фінансових кредитів «ТОВ «ФК «ЦФР» редакція від 16.06.2021, які розміщені на сайті ТОВ «ФК «ЦФР» та з якими позичальник ознайомився до укладення договору та до яких позичальник приєднується підписавши цей договір.
Згідно з п. 5 Паспорту кредиту (а.с. 6), підписаного відповідачкою, річні проценти - 11,99% від суми боргу за договором; щомісячні проценти - 2,19% від суми кредиту.
Пунктом 6 Паспорту кредиту визначено порядок повернення кредиту: кількість та розмір платежів, періодичність внесення (графік платежів).
07.10.2016 р. між ТОВ «ФК «ЦФР» та АТ «ТАСКОМБАНК» укладено договір відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЦФР» відступає АТ «ТАСКОМБАНК» свої права до позичальників, а АТ «ТАСКОМБАНК» набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором (а.с.14-15).
09.08.2021 р. ОСОБА_1 підписала повідомлення про відступлення прав вимог, відповідно до якого її було повідомлено, що права вимоги за кредитним договором № 2985559086 від 09.08.2021 р., укладеним між нею та ТОВ «ФК «ЦФР» будуть відступлені АТ «ТАСКОМБАНК» на підставі договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 р. (а.с. 8).
Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Частиною 1 ст. 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно з положеннями ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (ст. 1078 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначна грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
За положеннями ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» вважає себе кредитором ОСОБА_1 за кредитним договором №2985559086 від 09.08.2021 р., укладеним відповідачкою з ТОВ «ФК «ЦФР», право грошової вимоги від якого перейшло спочатку до АТ «ТАСКОМБАНК» і вже на підставі договору факторингу №НІ/11/17-Ф від 04.04.2024 р. до позивача.
Верховний Суд у постановах від 02 листопада 2021 року у справі №905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012 зазначив, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Отже, суди беруть до уваги належні, допустимі і достовірні докази, сформовані в процесі відступлення права вимоги, що містять дані за кредитним договором, прав кредитора за яким набуває новий кредитор.
Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2024 року у справі № 2221/2373/12 (провадження № 61-483св23), від 02 жовтня 2024 року у справі № 172/209/24 (провадження № 61-11869св24).
Позивачем не надано суду реєстру прав вимог, підписаного уповноваженими особами ТОВ «ФК ЦФР» та АТ «ТАСКОМБАНК», яким би підтверджувалося набуття АТ «ТАСКОМБАНК» права вимоги за договором, укладеним між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 .
Крім того, наданий ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витяг з Реєстру прав вимог до Договору факторингу №НІ/11/17-Ф від 04.04.2024 р., який укладений між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», не є належним та допустимим доказом відступлення права вимоги до відповідачки, оскільки вказаний витяг виданий і підписаний лише представником ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
Окрім того, за відступлення права вимоги АТ «ТАСКОМБАНК» повинно було сплатити ТОВ «ФК «ЦФР» суму фінансування, проте доказів на підтвердження сплати якої за отримання права вимоги ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Також матеріали справи не містять доказів на підтвердження сплати суми фінансування за договором факторингу №НІ/11/17-Ф від 04.04.2024 р.
Таким чином, позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження переходу права грошової вимоги до відповідачки від первісного кредитора - ТОВ «ФК «ЦФР» до кредитора - АТ «ТАСКОМБАНК» та перехід права вимоги від АТ «ТАСКОМБАНК» до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», тобто не довів перехід права вимоги на кожному етапі такої передачі, що є його процесуальним обов'язком.
За встановлених обставин справи відсутні підстави вважати, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до боржниці ОСОБА_1 за кредитним договором №2985559086 від 09.08.2021 р., укладеним з ТОВ «ФК «ЦФР».
Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, ст.ст. 512-514, 516, 517, 525, 526, 530, 625, 1048, 1054, 1077, 1078, 1082 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 282 ЦПК України, суд
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя Охтирського
міськрайонного суду: Н.Б. Плотникова