16 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 200/4740/13-ц
провадження № 61-8458св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Грушицького А. І.,
суддів: Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В., Сердюка В. В.,
учасники справи:
заявник - публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»,
заінтересована особа - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на ухвалу Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 16 лютого 2022 року у складі судді Куцевола В. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 березня 2023 року ускладі колегії суддів Петешенкової М. Ю., Городничої В. С., Лаченкової О. В.,
у справі за заявою публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред'явлення до виконання, заінтересована особа - ОСОБА_1 .
Короткий зміст заявлених вимог
У листопаді 2017 року публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі - ПАТ «Ощадбанк») звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред'явлення до виконання.
Заява мотивована тим, що на виконання рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2016 року у справі № 200/4740/13-ц виданий виконавчий лист від 19 квітня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ощадбанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 2 435 504,09 грн.
Вказаний виконавчий лист було пред'явлено до виконання у Шевченківський відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - Шевченківський ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області), про що державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження.
Заявник зазначав, що 30 серпня 2016 року Шевченківський ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з відсутністю майна боржника на яке можливо звернути стягнення.
Про існування зазначеної вище постанови банк дізнався лише у листопаді 2017 року, отримавши лист-відповідь на запит про хід виконавчого провадження.
Вказував, що на запит ПАТ «Ощадбанк» від 20 вересня 2017 року № 103.20-12/1-518 про стан виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 200/4740/13-ц Шевченківський ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області повідомив, що станом на 06 жовтня 2017 року вказаний виконавчий лист на виконанні не перебуває.
Заявник зазначав, що виконавчий лист втрачений Шевченківським ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області після 30 серпня 2016 року, що узгоджується з листом від 06 жовтня 2017 року вих. № 03/14-21666.
Тобто, банк не отримував ані постанови про повернення виконавчого листа стягувачеві, ані самого виконавчого листа, у зв'язку з чим, вважає, що він втрачений при пересиланні. Також вважає, що строк пред'явлення виконавчого листа № 200/4740/13-ц до виконання пропущений з поважних причин.
Враховуючи вказане, заявник просив суд:
- визнати поважною причину пропуску строку, який надається для пред'явлення виконавчого документа до виконання;
- поновити пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа № 200/4740/13-ц, виданого 19 квітня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ощадбанк» заборгованості у розмірі 2 435 504,09 грн;
- видати дублікат виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ощадбанк» заборгованості у розмірі 2 435 504,09 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська ухвалою від 16 лютого 2022 року, яку Дніпровський апеляційний суд постановою від 29 березня 2023 року залишив без змін, у задоволенні заяви ПАТ «Ощадбанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред'явлення до виконання відмовив.
Ухвала суду першої інстанції, з якою погодився суд апеляційної інстанції, мотивована тим, що у провадженні Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебуває виконавче провадження, яке відкрите на підставі дубліката виконавчого листа у справі № 200/4740/13-ц. При цьому, ПАТ «Ощадбанк» будучи обізнаним про те, що ухвала від 24 листопада 2017 року, на підставі якої було видано дублікат виконавчого листа, який перебуває на примусовому виконанні, скасована, дій спрямованих на визнання його таким, що не підлягає виконанню не вчиняло. За вказаних обставин, задоволення заяви ПАТ «Ощадбанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред'явлення до виконання, за умови існування виконавчого провадження відкритого з виконання того самого виконавчого листа, призведе до порушення прав боржника та можливого подвійного стягнення заборгованості, що не відповідає засадам цивільного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2023 року до Верховного Суду, АТ «Ощадбанк», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заявлені вимоги.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її із Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.
25 липня 2023 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
На підставі ухвали Верховного Суду від 11 жовтня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п'яти суддів.
Згідно із протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 11 жовтня 2024 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петров Є. В., Пророк В. В., Сердюк В. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
У касаційній скарзі зазначається, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на те, що постанову про повернення виконавчого документа стягувачу разом із оригіналом виконавчого листа не було надіслано державним виконавцем рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу ПАТ «Ощадбанк». На час винесення оскаржуваних рішень, ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2017 року, на підставі якої банку видано дублікат виконавчого листа, скасована та повторна видача дубліката виконавчого листа, поновлення строку на його пред'явлення до виконання, не призведе до порушення прав боржника.
13 лютого 2023 року на підставі ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 вересня 2022 року виконавче провадження № 56411900 закінчено, про що державним виконавцем винесено постанову, а дублікат виконавчого листа, виданого 27 квітня 2018 року, у зв'язку з визнанням його таким, що не підлягає виконанню, повернуто до суду.
Про дату та час судового засідання яке було призначено Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська на 31 січня 2022 року та 16 лютого 2022 року АТ «Ощадбанк» не було належним чином повідомлено, судова повістка до банку не надходила.
Заборгованість за кредитним договором не погашена, а тому при встановленні факту невиконання судового рішення видача дубліката виконавчого документа не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат виконавчого документа має повністю відтворювати втрачений виконавчий документ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність виконавчого документа у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.
Доводи інших учасників справи
У серпні 2023 року ОСОБА_1 надіслав відзив на касаційну скаргу у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи
Суд встановив, що в провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа за позовом ПАТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, за результатами якого 21 травня 2013 року ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги задоволено.
Апеляційний суд Дніпропетровської області рішенням від 31 березня 2016 року заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 травня 2013 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив частково.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ощадбанк»заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії від 01 серпня 2008 року № 1005/1, яка станом на 20 березня 2013 року складалася із: простроченої заборгованості за кредитом - 1 300 000 грн, простроченої заборгованості за нарахованими відсотками - 362 290,44 грн, пені за несвоєчасне повернення відсотків - 296 876,94 грн, пені за несвоєчасне повернення кредиту - 178 862,35 грн, 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів - 40 688,07 грн, 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу - 24 501,69 грн, втрати від інфляції за рахунок несвоєчасної сплати процентів - 223 926,62 грн, втрати від інфляції за рахунок несвоєчасного погашення основного боргу - 8 377,98 грн.
В іншій частині позовних вимог ПАТ «Ощадбанк» відмовив.
Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
19 квітня 2016 року представник позивача отримав виконавчий лист.
Згідно із відповіді Шевченківського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області від 06 жовтня 2017 року № 03/14-21666, виконавчий лист по справі надійшов до відділу 05 травня 2016 року. Того ж дня державний виконавець відкрив виконавче провадження. 30 серпня 2016 року державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», яку з виконавчим документом направлено на адресу стягувача.
16 листопада 2017 року ПАТ «Ощадбанк» звернулось до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку на їх пред'явлення до виконання.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2017 року заяву ПАТ «Ощадбанк» про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку на їх пред'явлення до виконання задоволено.
27 квітня 2018 року представник ПАТ «Ощадбанк» отримав два дублікати виконавчих листів.
Постановою державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області від 18 травня 2018 року відкрито виконавче провадження № 56411900.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 квітня 2020 року ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2017 року скасовано, заяву про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку на їх пред'явлення направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги та аргументи відзиву на касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом (частини перша, третя статті 431 ЦПК України).
Згідно із підпунктом 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Видача дубліката виконавчого документа зумовлена необхідністю виконання ухваленого судом рішення, яке набрало законної сили, проте не було виконане боржником.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі ДВС (у приватного виконавця) свідчить про те, що його було втрачено (постанови Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11, від 23 червня 2021 року у справі № 2-162/12, від 14 грудня 2022 року у справі № 753/20452/21, від 17 травня 2023 року у справі № 565/1888/19).
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, зокрема, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10, від 09 лютого 2022 року у справах № 201/4043/19-ц та № 757/14604/20-ц.
Стаття 39 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює підстави для закінчення виконавчого провадження. Виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у випадку, якщо рішення суду виконане або його виконання стало неможливим з об'єктивних причин. Постанова про закінчення виконавчого провадження повинна бути винесена державним виконавцем та містити відповідні обґрунтування.
Відмовляючи в задоволенні заяви ПАТ «Ощадбанк», суди фактично погодилися з доводами заявника про втрату первісного виконавчого листа, разом з тим, підставою для відмови був факт отримання стягувачем дубліката виконавчого листа на підставі ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2017 року.
Разом з тим, постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 квітня 2020 року ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2017 року скасовано, заяву про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку на їх пред'явлення направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій залишилося питання про те, чи виконане рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2016 року.
Крім того, в касаційній скарзі стягувач зазначає, що виконавче провадження № 56411900 закінчено.
Суди першої та апеляційної інстанцій, розглядаючи справу, не звернули належної уваги на ці обставини. У своїх рішеннях вони передчасно дійшли висновку про відмову в задоволенні заяви, не дослідивши всіх необхідних аспектів і не надавши належної правової оцінки ключовим фактам, які могли б вплинути на результат розгляду заяви стягувача.
Доводи заявника щодо неналежного його повідомлення про час і місце розгляду справи судом першої інстанції Верховний Суд відхиляє, оскільки в матеріалах справи наявна довідка про доставку судової повістки на офіційну електронну адресу заявника (т. 2 а. с. 236).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
За змістом частин третьої та четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Враховуючи, що суди першої та апеляційної інстанцій не встановили фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними і обґрунтованими, а тому ці рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду суду першої інстанції належить врахувати викладене, розглянути справу в установлені законом розумні строки з додержанням вимог матеріального та процесуального права, надати правову оцінку доводам і запереченням сторін на підставі належних та допустимих доказів і ухвалити законне та справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити частково.
Ухвалу Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 16 лютого 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 березня 2023 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А. І. Грушицький
Судді: І. В. Литвиненко Є. В. Петров
В. В. Пророк
В. В. Сердюк