Справа № 636/1386/23 Провадження№ 1-кп/636/528/24
28 жовтня 2024 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Чугуїв кримінальне провадження № 12022226290000161 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, українця, громадянина України, з середньою професійною освітою, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, перебуваючого в ДУ «Харківський слідчий ізолятор»,
у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 263 КК України,
встановив:
В провадженні Чугуївського міського суду Харківської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 263 КК України.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження в ході досудового розслідування до обвинуваченого ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 закінчується 18 листопада 2024 року, однак судовий розгляд у вказаному кримінальному провадженню не закінчено і потребує часу.
У судовому засіданні від прокурора Чугуївської окружної прокуратури Харківської області надійшло клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 днів.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених в п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування і суду, може впливати на свідків, може вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв'язку з чим, обрання більш м'якого запобіжного заходу окрім як тримання під вартою не можливо.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на ненадання стороною обвинувачення доказів існування ризиків, наведених у ст. 177 КПК України.
Захисниця обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 також заперечувала проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши при цьому, що прокурором не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, крім того, обвинувачений ОСОБА_4 має постійне місце мешкання, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно, має стійкі соціальні зв'язки, є пенсіонером і має поганий стан здоров'я, а тому просила в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу відмовити і обрати інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, а саме нічний домашній арешт.
Суд, заслухавши позицію обвинуваченого та його захисника, думку прокурора, дослідивши документи та матеріали, якими прокурор обґрунтовує клопотання, в рамках якого подається клопотання, приходить до висновку про задоволення клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Приймаючи до уваги, що ухвала Чугуївського міського суду Харківської області від 03 квітня 2024 року про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 припиняє свою дію 18 листопада 2024 року, а судове провадження не завершене, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого на 60 днів.
Підставами продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 263 КК України, тяжкість скоєних ним кримінальних правопорушень, віднесених до нетяжкого та тяжкого злочину відповідно.
Суд вважає встановленим існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду може впливати на свідків, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризик переховування від суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 , злочин, передбачений ч. 4 ст. 111-1 КК України, є злочином проти основ національної безпеки України, отже існує ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованому йому злочину, може вдатися до втечі. Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 після вчинення злочину та деокупації ЗСУ території с. Миколаївка Чугуївського району Харківської області добровільно до правоохоронних органів не звернувся з метою подальшого переховування та ухилення від кримінальної відповідальності. 3 урахуванням воєнного стану в Україні та проведенням активних бойових дій на території Чугуївського району та нестабільним рівнем безпеки у Харківській області, підсумовуючи вищевикладене, є достатні підстави вважати, що останній може переховуватись від суду. Також слід врахувати, що ОСОБА_4 тісно спілкувався з представниками збройних сил російської федерації, а тому і на даний час, перебуваючи на свободі, може підтримувати з представниками держави-агресора зв?язки, може звернутись до них по допомогу з метою переховування на території російської федерації.
Ризик незаконного впливу на свідків обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 відомо про місце фактичного мешкання свідків у даному кримінальному провадженні, останній фактично мешкає в одному населеному пункті із іншими допитаними свідками, що дає можливість останньому застосувати відносно них фізичний та психологічний вплив з метою зміни показань у подальшому на свою користь. Крім того, в ході досудового розслідування останній вже застосовував психологічне та фізичне насильство щодо свідка ОСОБА_6 у зв?язку з її показаннями, наданими у вказаному провадженні (що підтверджується її протоколом додаткового допиту). 1 хоча в ході досудового розслідування вказані свідки були допитані, однак суд відповідно до ст. ст. 23, 95 КПК України сприймає докази безпосередньо;
Ризик того, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні колабораційної діяльності та придбанні, носінні та зберіганні вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, а оскільки воєнний стан в Україні продовжено, загроза збройної агресії РФ не зникла, то підстави допускати про можливість повторного вчинення ним аналогічного кримінального правопорушення також не зникли.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити, крім іншого, виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Суд, розглядаючи клопотання прокурора враховує те, що стороною захисту на теперішній час не надано до суду переконливих доказів того, що наведені в ухвалі суду за результатами розгляду клопотання сторони обвинувачення про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 ризики на теперішній час суттєво зменшились або перестали існувати.
Приведені обставини, на думку суду, беззаперечно свідчать про те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить запобігання ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Окрім цього, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, про що викладено правову позицію в рішеннях ЄСПЛ «Летельє проти Франції», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Осаковський проти України».
Суд наголошує, що сама по собі тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення не може бути підставою для продовження дії обраного раніше запобіжного заходу, але при цьому, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, про що викладено правову позицію в рішенні ЄСПЛ «Летельє проти Франції».
Положення ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлюють, що законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує обставини кримінального провадження, практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, враховуючи сукупність досліджених судом обставин та тяжкість покарання за злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , суд вважає, що на момент вирішення клопотання прокурора встановлено наявність обґрунтованої підозри та достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановлених ризиків, і приходить до висновку про відсутність підстав для скасування, зміни запобіжного заходу, оскільки не зникли наявні ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а відтак суд вважає доцільним продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 26 грудня 2024 року включно, оскільки саме такий запобіжний захід забезпечить його належну процесуальну поведінку та може запобігти вказаним ризикам та буде належною мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177, 178 КПК України, суд не визначає ОСОБА_4 розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 111-1 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 177, 178, 182, 183, 331, 369, 370, 372 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора Чугуївської окружної прокуратури Харківської області задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 (шістдесят) днів, з 28 жовтня 2024 року до 26 грудня 2024 року включно, в державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
Копію ухвали направити до ДУ «Харківський слідчий ізолятор» - для виконання.
Ухвалу в частині продовження строку запобіжного заходу може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - ОСОБА_4 в той же строк з моменту вручення йому копії цієї ухвали суду.
Оскарження ухвали не зупиняє її дію та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Суддя ОСОБА_1