Справа №524/4942/24
Провадження №2/524/1966/24
16 жовтня 2024 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., за участю секретаря Булаєнко С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії №555183378546 від 11.02.2023 в сумі 26646,60 грн, ухвалив таке рішення.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що між ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №555183378546 від 11.02.2023 за умовами якого кредитор зобов'язався надати кредит шляхом встановлення кредитної лінії у розмірі не більше 12000 грн, а позичальник зобов'язався повернути кошти та сплатити проценти за користування ними, строком на 45 календарних днів. Свого обов'язку з повернення коштів відповідач не виконав.
18.12.2023 між ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено договір факторингу на підставі якого до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» перейшло право вимоги до відповідача коштів в сумі 26646,60 грн.
У відзиві представник відповідача зазначив, що він не погоджується із позовом в частині стягнення суми заборгованості за відсотками. Підтвердив, що 11.02.2023 між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ОСОБА_1 , було укладено договір кредитної лінії № 555183378546. Просив врахувати, що встановлення сторонами договору розміру відсотків за несвоєчасно виконані зобов'язання за кожен день прострочки, що в результаті становить 14646,60 грн., є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Просив врахувати, що згідно до п. 3.6 кредитного договору, строк кредитування складає 15 календарних днів з 11.02.2023 по 25.02.2023, що становить 3600 грн відсотків за користування кредитом. Між тим, згідно до розрахунку заборгованості, наданого суду позивачем, залишок непогашених відсотків нараховувався включно до 27.03.2023.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
11.02.2023 між ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №555183378546, шляхом його підписання одноразовим ідентифікатором, за умовами якого товариство зобов'язалось надати позичальникові кредит в межах кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту в тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, а позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах. Укладенням цього Договору Сторони домовились про відкриття Позичальнику Кредитної лінії у межах якої Кредитодавець надає Позичальнику Кредит з Лімітом у розмірі не більше 12000 грн. Датою повернення кредиту є 27.03.2023. Строк кредитування складає 45 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику, відповідно до п. 3.2 цього Договору. Заявлений строк кредитування складає 15 календарних днів з 11.02.2023 по 25.02.2023. За користування Кредитом понад Заявлений строк протягом наступних 30 календарних днів користування Кредитом з 26.02.2023 і до 27.03.2023 останнього дня Строку кредитування за стандартною процентною ставкою 990,00% річних(2,71% в день)
11.02.2023 ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» виконало свій обов'язок із надання коштів в сумі 12000 грн, які були перераховані на картку відповідача.
18.12.2023 між ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір факторингу №18/12-2023. Згідно з витягом первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги від ОСОБА_1 коштів в сумі 26646,60 грн, право одержання яких належить первісному кредитору на підставі кредитного договору кредитної лінії №555183378546, що складається з суми заборгованості за основною сумою боргу - 12000 грн, суми заборгованості за відсотками за період з 11.02.2023 по 27.03.2023(45 днів) - 14646,60 грн.
За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до положень статті 1046, 1049 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей - стаття 1047 ЦК України.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (далі - Закон № 675-VIII) , який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закон № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - пункт 2 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 Закону № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону № 675-VIII передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 5 частини 1 статті 3 Закону № 675-VIII.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ст. 526, 610, 611, 625 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). В разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Кредитні відносини, передбачають наявність певних зобов'язань між сторонами, зокрема обов'язку кредитора надати кошти, а позичальника - повернути кошти та сплатити проценти.
Суд приймає до уваги те, що факт отримання ОСОБА_1 коштів за договорами не оспорювався відповідачем.
Також, відповідач не заперечував факт, що він не виконав свій обов'язок з повернення кредиту.
Спір даній справі виник між сторонами з приводу розміру відсотків.
Суд враховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 зауважила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також пеню, застосовувати штрафні санкції, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Суд не може погодитись із доводами відповідача про те, що строк кредитування становить 15 днів, оскільки відповідно до п. 3.4 Договору строк кредитування становить 45 календарних днів і датою повернення кредиту є 27.03.2023.
Разом із тим, відповідно до п. 3.10 договору кредитної лінії №555183378546 за користування Кредитом протягом заявленого строку 15 календарних днів користування кредитом з 11.02.2023 по 25.02.2023 вартість кредиту складає 3600 грн проценти за користування кредитом; за користування кредитом понад заявлений строк протягом наступних 30 календарних днів користування кредитом з 26.02.2023 і до 27.03.2023 останнього дня Строку кредитування вартість кредиту складає 12000 грн тіло кредиту та 9764,40 грн проценти за користування кредитом.
Відтак, з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду по справі №444/9519/12 заборгованість відповідача за 45 днів кредитування становить 12000 грн тіло кредиту та 13364,40 грн(3600 грн + 9764,40 грн), а загальний розмір 25364,40 грн.
Відтак, суд частково задовольняє вимоги ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та стягує з відповідача на його користь кошти в сумі 25364,40 грн. В іншій частині позовних вимог суд відмовляє.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 2882.35 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог(95.19%).
Щодо витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04). З огляду на зазначене положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи. Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Суд враховує поданий позивачем акт про надання юридичної допомоги від 09.04.2024 відповідно до якого АО «Лігал Ассістанс» надані такі послуги: усна консультація з вивчення документів - 2 години та складання позовної заяви - 3 години.
Враховуючи складність справи та обсяг поданих позивачем документів, з огляду на шаблонність позовної заяви, застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3500 грн є справедливим та компенсує позивача витрати на правову допомогу.
Керуючись ст. 526, 530, 610-612, 625, 1046 ЦК України, ст. 10, 12, 81, 258, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд
Позов ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, 03150, м.Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521) заборгованість в розмірі 25364,40 грн та судові витрати в сумі 6382,35 грн.
В іншій частині вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Діна АНДРІЄЦЬ