Справа № 302/1003/24
Провадження № 1-кп/302/144/24
98
28.10.2024селище Міжгір?я Закарпатської області
Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого, судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024071110000051 від 01 березня 2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Вехній Бистрий Міжгірського району Закарпатської області, з повною загальною середньою освітою, не працюючої, заміжньої, матері трьох малолітніх дітей, раніше не судимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 190, частиною 2 статті 190 КК України.
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачена ОСОБА_5
10.05.2022, ОСОБА_6 , звернулась до працівників Центру надання адміністративних послуг Міжгірської ОТГ із заявою про призначення їй соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, де у декларації «Про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги», бланк якої є додатком № 9 до Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги, не вказала відомості про свого співмешканця ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як члена сім'ї та відомості про його доходи, хоча, у задекларований нею період останній був членом сім'ї ОСОБА_6 , оскільки постійно проживали разом в її батьківському будинку в АДРЕСА_1 та мали спільний побут.
На підставі цього, ОСОБА_8 ) Вірі Віталіївні управлінням соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації (на даний час Хустської районної військової адміністрації) Закарпатської області було призначено державну соціальну допомогу як малозабезпеченій сім'ї та виплачено грошові кошти в сумі 42 174,24 гривень, якими остання розпорядилась на власний розсуд, для свого збагачення, хоча, у відповідності до вимог Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» не мала право на такий вид державної соціальної допомоги взагалі, так як не мала середньомісячного сукупного доходу сім'ї.
Усвідомлюючи свої злочинні наміри, ОСОБА_6 , умисно, незаконно, повторно, з метою незаконного отримання грошових коштів ввела в оману працівників Центру надання адміністративних послуг Міжгірської ОТГ та працівників управління соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації (на даний час Хустської районної військової адміністрації) Закарпатської області, що виразилося в наступному.
Так, 14.11.2022, ОСОБА_6 , звернулась до працівників центру надання адміністративних послуг Міжгірської ОТГ із заявою про призначення їй соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, де у декларації «Про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги», бланк якої є додатком № 9 до Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги, не вказала відомості про свого співмешканця ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як члена сім'ї та відомості про його доходи, хоча, у задекларований нею період останній був членом сім'ї ОСОБА_6 , оскільки постійно проживали разом в її батьківському будинку в АДРЕСА_1 та мали спільний побут.
На підставі цього, ОСОБА_8 ) Вірі Віталіївні управлінням соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації (на даний час Хустської районної військової адміністрації) Закарпатської області було призначено державну соціальну допомогу як малозабезпеченій сім'ї та виплачено грошові кошти в сумі 33 078,69 гривень, якими остання розпорядилась на власний розсуд, для свого збагачення, хоча, у відповідності до вимог Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» не мала право на такий вид державної соціальної допомоги взагалі, так як не мала середньомісячного сукупного доходу сім'ї.
Окрім того, ОСОБА_6 , умисно, незаконно, повторно, з метою незаконного отримання грошових коштів ввела в оману працівників центру надання адміністративних послуг Міжгірської ОТГ та працівників управління соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації (на даний час Хустської районної військової адміністрації) Закарпатської області, що виразилося в наступному.
Так, 19.05.2023, ОСОБА_6 , звернулась до працівників Центру надання адміністративних послуг Міжгірської ОТГ із заявою про призначення їй соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, де у декларації «Про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги», бланк якої є додатком № 9 до Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги, не вказала відомості про свого співмешканця ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як члена сім'ї та відомості про його доходи, хоча, у задекларований нею період останній був членом сім'ї ОСОБА_6 , оскільки постійно проживали разом в її батьківському будинку в АДРЕСА_1 та мали спільний побут.
На підставі цього, ОСОБА_6 управлінням соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації (на даний час Хустської районної військової адміністрації) Закарпатської області було призначено державну соціальну допомогу як малозабезпеченій сім'ї та виплачено грошові кошти в сумі 45 807,96 гривень, якими остання розпорядилась на власний розсуд, для свого збагачення, хоча, у відповідності до вимог Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» не мала право на такий вид державної соціальної допомоги взагалі, так як не мала середньомісячного сукупного доходу сім'ї.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 190 та частиною 2 статті 190 КК України, визнала повністю, підтвердила обставини викладені в обвинувальному акті. Пояснила, що дійсно за обставин викладених в обвинувальному акті заволоділа коштами, якими розпорядилася на власний розсуд. В скоєному щиро розкаялася, запевнила, що не повторить подібних дій в майбутньому. Висловила позицію про визнання заявленого до неї позову про відшкодування майнової шкоди.
Представник потерпілої сторони ОСОБА_9 в судове засідання не з'явилася, подала заяву з проханням розглядати кримінальне провадження без її участі підтримавши заявлений прокурором цивільний позов.
Враховуючи те, що обвинувачена в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованих їй органом досудового розслідування кримінальних правопорушень за частиною 1 статті 190, частиною 2 статті 190 КК України при обставинах, викладених у обвинувальному акті, не оспорює фактичні обставини по провадженню, погоджується з кваліфікацією вчинених нею діянь, і судом встановлено, що учасники судового провадження (сторона обвинувачення в особі прокурора та сторона захисту в особі обвинуваченої) правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз?яснивши їм положення частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши їх думку про можливість розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому частиною 3 статті 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
Розглядаючи кримінальне провадження в межах пред'явленого обвинувачення в порядку дослідження доказів згідно частини 3 статті 349 КПК України, суд кваліфікує дії ОСОБА_6 за частиною 1 статті 190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), а також за частиною 2 статті 190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
За змістом частин першої та другої статті 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог статті 65 КК України:
--- суд при призначенні покарання повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання (пункт 3 частини 1);
--- особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень (частина 2).
За частиною 1 статті 190 КК України передбачене покарання у виді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк.
За частиною 2 статті 190 КК України передбачене покарання у виді штрафу від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк від одного до двох років, або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років.
При призначенні покарання ОСОБА_6 , суд, керуючись положеннями статей 65-67 КК України, враховує характер та ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень та їх наслідки, особу обвинуваченої, яка є раніше не судимою, вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, заміжня, являється матір?ю трьох малолітніх дітей, офіційно не працевлаштована, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, а також обставини, що впливають на її покарання, з яких пом'якшуючими відповідно до статті 66 КК України визнає: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень. Обтяжуючі обставини згідно статті 67 КК України, відсутні.
Згідно досудової доповіді Хустського РС філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області, ризик небезпеки ОСОБА_6 для суспільства та ризик вчинення нею повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній. Орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченої без ізоляції від суспільства не становить високої небезпеки для суспільства та окремих осіб.
З урахуванням особи обвинуваченої, усіх обставин по провадженню, тяжкості скоєних нею кримінальних правопорушень та їх наслідків, позиції прокурора щодо можливості призначення покарання з випробуванням, змісту досудової доповіді, реалізуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства, з призначенням за сукупністю кримінальних правопорушень остаточного покарання у виді позбавлення волі із застосуванням статей 75, 76 КК України.
Саме таке покарання, на переконання суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також буде відповідати не тільки загальним принципам призначення кримінального покарання, але й принципу його незворотності.
Враховуючи визнання обвинуваченою позовної заяви та виходячи з вимог частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними діями фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги за заявленим цивільним позовом.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України.
Керуючись статтями 368, 369-371, 373-374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винною у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 190, частиною 2 статті 190 КК України та їй призначити покарання:
- за частиною 1 статті 190 КК України у виді 200 (двісті) годин громадських робіт;
- за частиною 2 статті 190 КК України у виді позбавлення волі на строк два роки.
На підставі частини 1 статті 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді двох років позбавлення волі.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді двох років позбавлення волі з випробуванням, якщо вона протягом визначеного іспитового строку терміном один рік не вчинить нового кримінального правопорушення.
Згідно пунктів 1, 2 частини 1 статті 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Управління соціального захисту населення Хустської РДА про відшкодування майнової шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Управління соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації (вул. Поперечна, 1, м. Хуст, Закарпатської області, р/р НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , МФО НОМЕР_4 ГУДК в Закарпатській області) матеріальну шкоду в сумі 121 060,89 грн (сто двадцять одна тисяча шістдесят гривень 89 коп.).
Речовий доказ: особову справу громадянки ОСОБА_10 , яка зберігається при матеріалах кримінального провадження № 12024071110000051 в процесуального прокурора - повернути УСЗН Хустської РДА, після набрання вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Обвинувачена має право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.
Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1