Справа № 301/1786/24
2/301/757/24
"17" жовтня 2024 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в складі:
Головуючої судді: Даруди І.А.,
секретаря судових засідань: Сатін Н.М.
за участі:
представник позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Іршава цивільну справу за позовною заявою ТзОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» Кожухівський Я.І. звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідачки ОСОБА_4 , в інтересах якої діє адвокат Мешко В.М., в якому просить стягнути з відповідачки заборгованість за Договором кредиту №2009617266 від 30.10.2024 року в розмірі 26393, 85 грн..
Свої позовні вимоги мотивує тим, що «30» жовтня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі - ПАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_4 укладено Кредитний договір №2009617266 від 30.10.2014 року, у відповідності до якого останній отримав кошти у розмірі 49509,22 грн. із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами у розмірі 0,01% річних. З яких 46596,91 грн. надано на споживчі цілі, що підтверджується заявою на видачу готівки №1 від 30.10.2014 року.
Відповідно до п. 1.4.1. Кредитного договору Позичальник зобов'язаний повністю повернути Банку суму отриманих Кредитів та виконати всі інші зобов'язання встановлені Кредитними договорами не пізніше 30 жовтня 2019 року.
Відповідно до умов кредитного договору сторони встановили як строк дії договору так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням заборгованості відповідно до графіку, що є додатком до Договору.
Як зазначає представник позивача, зобов'язання які виникли на підставі Кредитного договору, Відповідачем - не виконувались.
У зв'язку з чим, станом на 13 червня 2016 року за Кредитним договором виникла заборгованість у розмірі 66654,53 грн.. яка складалась з:
Загальної суми заборгованості за основною заборгованістю за кредитом (тіло) згідно умов договору - 49509.22 гривень.
Загальна сума заборгованості за основною заборгованістю за нарахованими доходами (%) згідно умов договору - 17145,31 гривень.
13 червня 2016 року між ПАТ «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (далі - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія») було укладено Договір факторингу №13/06/16 від 13.06.2016 року, відповідно до якого ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набуло право Нового кредитора до Відповідача за Кредитним договором.
Відповідно до цього, 13 червня 2016 року до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» перейшло право вимоги за Кредитним договором до Відповідача.
В подальшому, 29 січня 2019 року між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» (далі -ТОВ «ФК «Прайм Альянс») було укладено Договір факторингу №29/01/19-2 від 29.01.2019 року, відповідно до якого ТОВ «ФК «Прайм Альянс» набуло право Нового кредитора до Відповідача за Кредитним договором.
Таким чином, до ТОВ «ФК «Прайм Альянс» перейшло право вимоги за Кредитним договором до Відповідача.
Також представник позивача зазначив, що з 29.01.2019 по теперішній час, на рахунки ТОВ «ФК «Прайм Альянс», на рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором - кошти не надходили а тому, станом на зараз загальна сума заборгованості за Кредитним договором не змінилась та становить 66654,53 грн.
Разом з тим, заборгованість є непогашеною, відповідно до Графіку платежів, що є невід'ємною частиною Кредитного договору.
А отже, з метою захисту своїх прав ТОВ «ФК «Прайм Альянс» звернулося з позовною заявою про стягнення часткової заборгованості за Кредитним договором у розмірі - 26393,85 грн., з яких основна сума кредиту (тіло) - 26390,20 грн. та проценти за користування кредитом - 3,65 грн (відповідно до Графіку платежів)., а також урахування індексу інфляції та 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України за період з 29.01.2019 року по 23.02.2022 року у розмірі 8363,40 грн.
Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 20 травня 2024 року відкрито провадження по даній справі за правилами загального позовного провадження. Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 06 серпня 2024 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судого розгляду. Відповідач під час підготовчого судового засідання і на час постановлення ухвали про призначення справи до судового розгляду, відзиву на позовну заяву до суду не надав.
26.08.2024 року відповідачем ОСОБА_4 було заявлено клопотання в якому остання просила, застосувати позовну давність, яка є підставою для відмови у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по Кредитному договору №2009617266 від 30.10.2014.
Своє клопотання обгрунтувала тим, що в кредитному договорі від 30.10.2019 р. позивача зазначено, що банк надав кредитні кошти позичальнику на строк кредиту: 60 місяців з 30 жовтня 2014 року до 30 жовтня 2019 року.
Таким чином, оскільки в кредитному договорі чітко встановлено, що зобов'язання повинно бути виконано не пізніше 30 жовтня 2019 року, то саме з цієї дати повинен спливати строк позовної давності.
З даним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» звернулося до суду у травні 2024 року, тобто з пропуском трирічного строку, встановленого ст. 257 ЦК України.
На підставі чого, відповідач ОСОБА_4 просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТзОВ "Фінансова компанія "Прайм Альянс" у зв'язу із спливом строків позовної давності.
В судовому засідання представник позивача ОСОБА_1 позовну заяву підтримав в повному обсязі просив таку задовольнити. Стосовно клопотання представника відповідача, про відмову у задоволенні позовних вимог ТзОВ "Фінансова компанія "Прайм Альянс" у зв'язу із спливом строків позовної давності, останній зазначив, що вважає дане клопотання необгрунтованим та просив суд не брати таке до уваги.
В судове засідання відповідач ОСОБА_4 не з'явилася, повідомлялася про час та місце розгляду справи належним чином, шляхом надсилання судових повісток про виклик до суду.
Представник відповідача - адвокат Мешко В.М. в судовому засіданні просила проводити розгляд справи без участі відповідача ОСОБА_4 , також просила відмовити в задоволенні позовної заяви ТзОВ "Фінансова компанія "Прайм Альянс" у зв'язку зі спливом строків позовної давності.
Заслухавши думку учасників справи, вивчивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Зі змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є у тому числі договори та інші правочини.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Судом в судовому засіданні встановлено, що з договору кредиту від «30» жовтня 2014 року №2009617266, який було укладено між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі - ПАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_4 , у відповідності до якого остання отримала кошти у розмірі 49509,22 грн. із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами у розмірі 0,01% річних, з яких 46596,91 грн. надано на споживчі цілі, що підтверджується заявою на видачу готівки №1 від 30.10.2014 року (а.с. 14) вбачається, що відповідно до п. 1.4.1. Кредитного договору Позичальник зобов'язаний повністю повернути Банку суму отриманих Кредитів та виконати всі інші зобов'язання встановлені Кредитними договорами не пізніше 30 жовтня 2019 року.
Відповідно до умов кредитного договору сторони встановили як строк дії договору так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням заборгованості відповідно до графіку, що є додатком до Договору.
Однак, зобов'язання які виникли на підставі кредитного договору, відповідачем ОСОБА_4 - не виконувались.
У зв'язку з чим, станом на 13 червня 2016 року за Кредитним договором виникла заборгованість у розмірі 66654,53 грн.. яка складалась з:
Загальної суми заборгованості за основною заборгованістю за кредитом (тіло) згідно умов договору - 49509.22 гривень.
Загальна сума заборгованості за основною заборгованістю за нарахованими доходами (%) згідно умов договору - 17145,31 гривень. На підтвердження чого, представником позивача було надано розрахунок заборованості за договором №2009617266 ( а.с.12).
Також, суд згідно наданих матеріалів дослідив, що 13 червня 2016 року між ПАТ «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (далі - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія») було укладено Договір факторингу №13/06/16 від 13.06.2016 року, відповідно до якого ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набуло право Нового кредитора до Відповідача за Кредитним договором. (а.с. 15-18)
Відповідно до цього, 13 червня 2016 року до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» перейшло право вимоги за Кредитним договором до Відповідача, на що представником позивача було надано витяг з акту приймання-передачі документації боржників та реєстр права вимоги (а.с. 19-20)
Також, суд встановив, що в подальшому, 29 січня 2019 року між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» (далі -ТОВ «ФК «Прайм Альянс») було укладено Договір факторингу №29/01/19-2 від 29.01.2019 року, відповідно до якого ТОВ «ФК «Прайм Альянс» набуло право Нового кредитора до Відповідача за Кредитним договором.(а.с. 21-24). Даний факт також підтверджується, витягом з боржників та витягом з акту приймання-передачі документації боржників (а.с. 25-26)
Отже, таким чином, до ТОВ «ФК «Прайм Альянс» перейшло право вимоги за Кредитним договором до Відповідача.
Згідно зі ст. 514 ЦК України - до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. ст. 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки (п. п. 1 та 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 21 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 передбачено, що договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія однією із форм її кредитування, в якій, у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами). Оскільки в цьому договорі передбачено всі істотні умови, необхідні для кредитного договору, то зобов'язання з надання кредиту є дійсним із моменту укладення кредитного договору договору про відкриття кредитної лінії.
З досліджених матеріалів справи судом встановлено, що заборгованість відповідачки ОСОБА_4 перед позивачем за кредитним договором станом на день звернення до суду становила 66654,53 грн. Вказане підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитом та випискою по рахунку, інших доказів щодо відсутності заборгованості чи її наявність у іншому розмірі суду надано не було.(а.с. 12-13)
При цьому позивач, просить стягнути заборгованість з відповідача ОСОБА_4 згідно непогашеної заборгованості відповідно до графіку платежів, що є невід'ємною частиною кредитного договору (а.с.11), за черговими платежами, строк позовної давності за якими не сплив на момент запровадження карантину. Свої вимоги обгрунтовує тим, що поряд з установленням строку дії Договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основідоговору. Таким чином, незалежно від визначення в договорі терміну кредитування, право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу.
В такому випадку, термін позовної давності по кожному щомісячному платежу в межах строку кредитування відповідно до частини 5 статті 261 ЦК України починається після невиконання або неналежного виконання позичальником чергового платежу і обчислюється окремо по кожному простроченого платежу.
Відповідно до цього, позовна давність у три роки встановлюється окремо до кожного невиконання щомісячного платежу. Тому, в разі порушення позичальником зобов'язань за кредитом в межах строку кредитування, позовна давність повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.
В свою чергу, відповідач ОСОБА_4 просила суд застосувати строки позовної давності.
Відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, в силу частини третьої цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Згідно з ст.257 та ч.3 ст.267 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки та застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).
За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).
Як встановлено ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
При цьому, за змістом норми ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи.
Згідно з ч.5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Також, відповідно до п. 12 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Згідно з постановою Верховного Суду України від 07 вересня 2022 року у справі №679/1136/21 зазначає: «У пункті 12 розділу «Прикінцеві та прехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року №540-ІХ перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв 'язку з поширенням коронaвірусної хвороби (СОVID-19)».
Строк, визначений ст. 257 ЦК України, продовжується також на строк дії в Україні воєнного, надзвичайного стану відповідно до пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» цього Кодексу, враховуючи зміни, внесені Законом України від 15.03.2022 р. N 2120-IX.
На підставі вищенаведеного, суд критично оцінює доводи сторони відповідача про застосування строків позовної давності, згідно якої сторона відповідача просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви ТзОВ "Фінансова компанія "Прайм Альянс" у зв'язку зі спливом строків позовної давності.
У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Оскільки сторонами було обумовлено у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами, тому ці умови кредитування вважаються узгодженими сторонами та мають виконуватися позичальником належним чином.
Враховуючи наведене, а також те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «ФК «Прайм Альянс»не повернуті, відповідач односторонньо порушила взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, відповідно до вимог ст. ст. 1048, 1049 ЦК України позикодавець вправі вимагати повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом згідно умов договору.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «ФК «Прайм Альянс»та їх задоволення.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.
Згідно наданої платіжної інструкції за № 9308 від 09.05.2024, суд встановив, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028, 00 грн..
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч.ч.2, 3 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до п. 35 постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 88ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Відповідно до положень ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи представником позивача було заявлено вимогу, про стягнення судових витрат на його користь за витрати, які ТОВ «ФК «Прайм Альянс»понесло за надання професійної правничої допомоги адвоката. На підтвердження заявленої вимоги представником позивача було надано: Договір про надання правничої допомоги №06/06 від 06 червня 2023 року (а.с. 28-29), додаток до договору, який визначає порядок оплати юридичних послуг адвокату за надання правничої допомоги (а.с. 30), рахунок фактуру за послуги, що надавались адвокатом (а.с. 32), платіжну інструкцію за № 9299 про сплату ТОВ "ФК "Прайм Альянс" за надані юридичні послуги згідно акту виконаних робіт (а.с. 33). Відтак, дослідивши надані докази, суд дішов до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені витрати у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 11, 202, 207, 526, 527, 530, 549, 551, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-81,141, 247, 258, 263-265, 266, 274, 279, 280-283, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву - задовольнити
Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» суму заборгованості за Кредитним договором, що становить 26393,85 грн., з яких:
- основна сума кредиту - 26390,20 грн. (двадцять шість тисяч триста дев'яносто гривень, двадцять копійок),
- проценти за користування кредитом - 3,65 грн.(три гривні шістдесят п'ять копійок);
Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України за період з 29.01.2019 року по 23.02.2022 року суму заборгованості у розмірі 8363,40 грн. (вісім тисяч триста шістдесят три гривні, сорок копійок) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс».
Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) сплачені позивачем при поданні заяви до суду, судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 3028,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі - 9084,00 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 25.10.2024 року.
Суддя: І.А. Даруда