Справа № 362/4749/24
Провадження № 2/362/2384/24
25 жовтня 2024 року
Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Мартинцової І.О.,
за участі секретаря судового засідання - Стороженко К.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 1224-2084 від 18.06.2023 року у сумі 24 000,00 грн., з яких: 4800,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 19200,00 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами. Також позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати у розмірі 2 422,40 грн. зі сплати судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18.06.2023 року між ТОВ «УкрКредит Фінанс» і відповідачем за допомогою Веб-сайту позивача (credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1224-92084.
Відповідно до умов кредитного договору позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 4800,00 грн., строк кредитування -300 днів, базовий період - 21 днів, знижена відсоткова ставка -2,50 % на день, стандартна відсоткова ставка - 3,00 % на день, а відповідач зобов'язався повернути кредит та відсотки за користуванням ним в строк та на умовах, встановлених кредитним договором.
Позивач виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору шляхом перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача.
В подальшому, відповідач порушив умови кредитного договору і не повернув в повному обсязі кредит, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед позивачем внаслідок чого, станом на 26.04.2024 року, виникла заборгованість в сумі 47 496,00 грн., з яких: 4800,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 42696 ,00 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Разом з тим, позивачем було прийнято рішення про можливість застосування до відповідача програми лояльності, а саме: часткове списання заборгованості, у зв'язку з чим, суму боргу було визначено в розмірі 24000, 00 грн., з яких: 4800,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 19200,00 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами
Враховуючи неналежне виконання відповідачем умов вказаного кредитного договору, позивач за захистом своїх прав звернувся до суду з даним позовом.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2024 року визначено головуючого суддю Мартинцову І.О. ( а.с.74)
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22.07.2024 року відкрито провадження, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін ( а.с.77).
Представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс», будучи належним чином повідомленим про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, подав клопотання (а.с.72), в якому просив здійснювати розгляд за його відсутності, вимоги позовну підтримує в повному обсязі, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.
Користуючись своїм правом, представником відповідача було подано відзив на позов з доказами його надсилання позивачу.
У відзиві представник позивача просить відмовити в задоволенні позову, оскільки: відповідач не підписував кредитний договір, який не має його цифрового підпису; позивачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів, які підтверджують перерахунок відповідачу грошових коштів в сумі 4800 грн.; позивачем не надано доказів, які підтверджують наявність у відповідача саме тієї чи іншої банківської карти, з тим чи іншим картковим рахунком, а долучена довідка ТОВ «ФК «Контрактовий дім» не є належним доказом про перерахунок позичальнику кредитних коштів.
Позивач своїм правом подачі відповіді на відзив не скористався.
Враховуючи те, що сторони до судового засідання не з'явились, суд, керуючись ч. 2 ст. 247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд вважає, що заявлений позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини:
Судом достовірно встановлено, що 18.06.2023 року між ТОВ «УкрКредит Фінанс» і відповідачем за допомогою Веб-сайту позивача (credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1224-92084 ( а.с.16-27)
З метою підписання договору, а також підтвердження ознайомлення з правилами та іншими документами, відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор А5376.
Відповідно до п. 2.1, 2.2 Договору про відкриття кредитної лінії № 1224-2084 від 18.06.2023 кредитодавець відкриває для позичальника невідновлювальну кредитну лінію на умовах, визначених цим договором. Кредитодавець зобов'язується відкрити кредитну лінію для позичальника шляхом надання грошових коштів (кредит) на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб, а позичальник зобов'язується повернути кредит непізніше останнього дня Строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому Договром.
Відповідно до п.2.3 Договору, кредит надається у розмірі 4800 грн.
Згідно Паспорту кредитування, який є складовою кредитного договору, строк кредитування 300 календарних днів, базовий період сплати відсотків - 21 календарних днів.
Так згідно з ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб'єкт персональних даних - фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб'єкта персональних даних - будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.
Частиною 5 ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних», не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
У ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб'єкт персональних даних або який укладено на користь суб'єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб'єкта персональних даних.
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах: від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20 (провадження №61-16059св21), від 20 червня 2022 року у справі №757/40396/20 (провадження №61-850св22), від 04 грудня 2023 року у справі №212/10457/21 (провадження №61-6066св23) та інших.
Договір про відкриття кредитної лінії №1224-2084 від 18 червня 2023 року підписано відповідачем електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора «А 5376» відповідно до ч. ч. 6, 8 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
За змістом ч. 13 ст. 11 вищевказаного Закону докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України, ст. 36 ГПК України та ст. 79 КАС України.
Отже, наведене свідчить, що відповідач ознайомився і погодився з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору (розмір позики, грошова одиниця, строки та умови кредитування та ін.), а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Щодо обставин отримання відповідачем кредитних коштів в сумі 4800 грн., суд звертає увагу на наступне.
У позовній заяві позивач зазначає, що ТОВ «Укр кредит фінанс» не є банківською установою в розуміння Закону України «Про банки та банківську діяльність», а тому не відкриває рахунки, а лише здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.
У зв'язку з чим позивач (через партнера ТОВ «ФК «Контактний дім» з яким укладено договір № 02/06/2020 про надання послуг з приймання та переказу платежів від 10.06.2020 року та який має ліцензію НБУ на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків № 21/772рк від 29.04.2023 р.) видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті.
В обґрунтування даних обставин позивач надає суду лист ТОВ «ФК «Контрактовий дім», в якому останнє повідомило ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування коштів, зокрема, 18.06.2023 операції по договору № 1224-2084 на суму 4800,00 грн., номер картки: НОМЕР_1 (а.с. 49-50) .
Аналогічні реквізити електронного платіжного засобу містить і довідка ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування коштів відповідачу (а.с.51).
За положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).
Належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв'язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.
Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об'єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.
Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.
З наданого позивачем Договору № 1224-2084 неможливо встановити номер особистого електронного платіжного засобу відповідача на який повинні були бути перераховані кошти.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про недоведеність обставин на які посилається позивач у позові, зокрема, про погодження сторонами номеру особистого електронного платіжного засобу відповідача на який потрібно перерахувати кошти, а також фактичного надання позивачем відповідачу у борг суми кредиту (перерахування на картку), тобто викання своїх зобов'язань за кредитним договором.
Надані позивачем копія Кредитного договору, копія листа ТОВ «ФК «Контрактовий дім» та довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не є достовірними, належними, та у своїй сукупності достатніми на підтвердження факту виконання позивачем своїх обов'язків за Кредитними договором, оскільки не місять повної інформації про погоджений сторонами у Кредитному договорі номер платіжного засобу на який потрібно було перерахувати суму кредиту, а також не містять повної інформації про номер платіжного засобу на який було перераховано суму кредиту.
Матеріали справи не містять доказів, підтверджуючих належність електронного платіжного засобу, реквізити якого неповно зазначені у довідках про перерахування коштів, саме відповідачу ОСОБА_1 .
Інших доказів, які б підтверджували належність відповідачу банківської картки або банківського рахунку на який було перераховано кредитні кошти в сумі 4800 грн. матеріали справи не містять.
При цьому, позивачем не заявлялось клопотання про витребування у відповідному процесуальному порядку доказів, на підтвердження обставин належності банківської карти відповідачу, на яку він посилається.
Відтак, з огляду на докази, наявні в матеріалах справи, суд позбавлений можливості ідентифікувати належність електронного платіжного засобу, на який перераховано кредитні кошти в сумі 4800 грн. саме відповідачу, оскільки повної інформації щодо номеру банківської картки або ж номеру банківського рахунку відповідача матеріали справи не містять.
Крім того, матеріали справи не містять доказів щодо перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» як кредитних до ТОВ «ФК «Контрактовий дім» для здійснення переказу коштів на виконання вимог договору про відкриття кредитної лінії № 1224-2084 від 18 червня 2023 року для подальшого переказу їх відповідачу та доказів існування між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «Контрактовий дім» договірних відносин щодо надання послуг з приймання та переказу платежів згідно договору№ 02/06/2020 року від 10.06.2020 року.
За обставин відсутності в матеріалах справи належних, допустимих та достовірних доказів видачі відповідачу кредитних коштів, позивачем також недоведено існування заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 1224-2083 від 18 червня 2023 року.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на недоведеність позивачем факту надання відповідачу кредиту в сумі, зазначеній в позовній заяві.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору.
Керуючись ст. ст. 5, 76-81, 83, 95, 141, 247, 265, 354-355 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Мартинцова І.О.