25.10.2024
Справа № 497/2199/24
Провадження № 2/497/836/24
про розгляд клопотання про забезпечення позову
25.10.2024 року Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Кравцової А.В.,
секретар судового засідання Ільєва Д.Д.,
розглянувши у приміщенні суду у порядку письмового провадження заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за її позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
19.09.2024 року позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом. Ухвалою суду від 09.10.2024 року було відкрите провадження у справі, судове засідання було призначене на 05.12.2024р. з повідомленням сторін.
25.10.2022р. від позивача надійшла заява про забезпечення позову, якою позивач просить забезпечити позов шляхом накладання арешту до ухвалення судом остаточного рішення за її позовом на наступне майно:
- на земельну ділянку №103 розміром 0,071га з кадастровим номером 5121410100:02:004:0187 і цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), - що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- на об'єкт житлової нерухомості - житловий будинок загальною площею 80кв.м., з яких житлова - 47кв.м., - що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , і який складається з наступних приміщень: будинок -літ."А", кухня -літ."Б,б", вбиральня -літ."В", та дворові споруди за №1-7.
В обгрунтування своєї заяви позивачка стверджує, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до неможливості захисту її, позивача, прав в разі ухвалення судом остаточного рішення у справі на її користь.
Відповідно до вимог ч.1ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи, тому сторони не викликалися у судове засідання з розгляду вищевказаної заяви про забезпечення позову.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, ознайомившись з матеріалами справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного.
Згідно ст.55 Конституції України, "кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань".
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Суд, за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Не допускається забезпечення позову шляхом: накладення арешту на заробітну плату; накладення арешту на пенсію та стипендію; допомогу по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу; допомогу по безробіттю, на майно або грошові кошти неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), а також на майно (активи) або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням.
З доводів заяви озивача ОСОБА_1 та матеріалів справи бачається, що заявниця, на її твердження, має право вимагати визнання права власності на 1/2 частину домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та 1/2 частину на земельної (присадибної) ділянки під цим будинком - за тією ж адресою, оскільки вважає, що це нерухоме майно є спільною власністю одружжя - її та відповідача, адже придбане у період перебування їх у шлюбі за спільні кошти подружжя, але оформлене на ім'я відповідача, і в неї є обґрунтовані побоювання щодо можливості переоформлення відповідачем спірного домоволодіння на третіх осіб до ухвалення судом остаточного рішення за її позовом.
Підстави забезпечення позову врегульовано ст.149 ЦПК України. Так, відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову застосовується, якщо їх невжиття може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
З точки зору Закону значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, якщо відповідач буде діяти недобросовісно, або якщо невжиття таких заходів може призвести до невиконання судового рішення.
Статтею 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову. Зокрема, згідно з п.1,2 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно, забороною вчиняти певні дії. За даною нормою закону однією з причин, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, - може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду.
Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.3ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Співмірність при цьому передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у Постанові №752/6255/18 від 21 листопада 2018 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, при зверненні до суду з заявою про забезпечення позову мають бути надані докази необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, а саме, - лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, і не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. З точки зору закону заходи забезпечення позову визначаються виходячи з засад розумності, співмірності та враховуючи конкретні обставини конкретної справи.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25 травня 2016 року, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Таким чином, метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, - є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, - заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення в разі, якщо воно буде ухвалене на користь позивача, у тому числі, - задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення; тобто, з точки зору закону ухвала суду щодо накладення арешту на майно за своєю суттю є обмеженням, встановленим для відповідачів, вільно розпоряджатися нерухомим майном.
У зв'язку з наведеним та враховуючи викладене вище, а також предмет спору, співмірність вимог заявника з заявленими ним заходами забезпечення позову, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог заяви, яка підлягає задоволенню, оскільки заявник вимагає тимчасово заборонити вчиняти зі спірним нерухомим майном дії, направлені на перехід права власності до третіх осіб, і лише до ухвалення судом остаточного рішення у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-154, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
1. Задовольнити заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову.
2. Накласти арешт на земельну ділянку №103 розміром 0,071га з кадастровим номером 5121410100:02:004:0187 і цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), - що розташована за адресою:
АДРЕСА_1 . Накласти арешт на об'єкт житлової нерухомості - житловий будинок загальною площею 80кв.м., з яких житлова - 47кв.м., - що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , і який складається з наступних приміщень: будинок -літ."А", кухня -літ."Б,б", вбиральня -літ."В", та дворові споруди за №1-7.
4. Копію ухвали надіслати сторонам до відома.
5. Ухвала підлягає негайному виконанню на підставі вимог ч.9ст.153 ЦПК України, до виконання звертається позивачем (чи його представником).
6. На виконання ухвали її копію, завірену належним чином, надіслати до відповідної виконавчої служби за відповідною заявою або видати позивачу.
7. Роз'яснити сторонам наслідки задоволення судом заяви про забезпечення позову:
Стаття 157. п.4 ЦПК України: Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Стаття 158 ЦПК України: Скасування заходів забезпечення позову
1. Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
2. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
3. У разі надання відповідачем до суду документа, що підтверджує здійснене ним забезпечення позову відповідно до частини четвертої статті 156 цього Кодексу, відповідне клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, розглядається судом не пізніше наступного дня після надання вказаного документа.
4. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановлюється ухвала.
5. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.
6. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
7. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
8. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
9. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
10. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
11. Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.
12. Грошові кошти, внесені відповідачем (іншою особою) на рахунок суду з метою забезпечення позову відповідно до частини четвертої статті 156 цього Кодексу, підлягають поверненню відповідачу (іншій особі), який здійснив таке забезпечення, протягом п'яти днів з дня набрання законної сили рішенням суду про повну відмову в позові або ухвалою суду про залишення позову без розгляду або закриття провадження.
13. Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі:
1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу;
2) повернення позовної заяви;
3) відмови у відкритті провадження у справі.
14. Заходи забезпечення позову, вжиті судом у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, скасовуються у разі відмови у розгляді такої справи або припинення її розгляду міжнародним комерційним арбітражем, третейським судом, ухвалення ними рішення про відмову в задоволенні позову, припинення участі або невчинення особою, за заявою якої забезпечено позов, дій щодо участі в арбітражному, третейському розгляді, або з інших підстав, що свідчать про втрату необхідності у забезпеченні такого позову.
Стаття 159 ЦПК України. Відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову
1. У випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частині першій статті 155 цього Кодексу підстав або у випадку ухвалення рішення суду (третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу) щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.
2. В разі подання відповідного позову про відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили судовим рішенням, зазначеним у частині першій цієї статті, відшкодування збитків, заподіяних вжиттям заходів забезпечення позову, здійснюється в першу чергу за рахунок коштів зустрічного забезпечення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду області протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії, проте на підставі ст.261 ЦПК України набирає законної сили в момент підписання її суддею та підлягає негайному виконанню в частині зупинення стягнення. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя А.В. Кравцова